Bibelsøk

Søk
Velg oversettelse
Hvor finner jeg...

.

Tilbake til oversikten

Перше послання до Коринтян

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

< Forrige kapittelNeste kapittel >
7А про те, що ви написали [мені], то добре було б чоловікові не торкатися жінки.
   

Ekteskap og ugift stand
7Når det gjelder det dere skrev om, så er det godt for en mann ikke å røre en kvinne.
 2 Але щоб (уникнути) розпусти, нехай кожний (чоловік) має свою дружину і кожна (жінка) нехай має свого чоловіка.
   
 2 Men for å unngå hor skal hver mann ha sin kone og hver kvinne sin ektemann.
 3 Нехай чоловік віддає дружині належну [любов], так само й дружина чоловікові.
   
 3 Mannen skal oppfylle sin forpliktelse overfor kvinnen, og hun overfor ham.
 4 Дружина не має влади над своїм тілом, а чоловік; так само й чоловік не має влади над своїм тілом, а дружина.
   
 4 Kvinnen rår ikke over sin egen kropp, det gjør mannen. På samme måte rår ikke mannen over sin egen kropp, det gjør kvinnen.
 5 Не ухиляйтеся одне від одного, хіба що за згодою, тимчасово, коли перебуваєте в [пості й] молитві, — і знову будьте разом, щоб сатана не спокушав вас нестриманістю вашою.
   
 5 Dere skal ikke nekte hverandre samliv hvis dere ikke er blitt enige om det for en tid, for å leve i bønn. Kom så sammen igjen, for at ikke Satan skal sette avholdenheten deres på prøve.
 6 Кажу це як пораду, не як наказ.
   
 6 Dette er ment som en tillatelse, ikke som et påbud.
 7 Бажаю, щоб усі люди були, як і я, але кожний має свій дар від Бога: один такий, другий інший.
   
 7 Jeg skulle ønske at alle var som jeg. Men enhver har sin egen nådegave fra Gud, den ene slik, den andre slik.
   
 8 Неодруженим і вдовам кажу: добре їм, якщо залишаться, як і я.
   
 8 Til de ugifte og enkene sier jeg: Det er godt for dem om de fortsetter å være som jeg.
 9 Коли ж не можуть стримуватися, хай одружуються, бо краще одружитися, ніж розпалюватися.
   
 9 Men dersom de ikke kan være avholdende, må de gifte seg. For det er bedre å gifte seg enn å brenne av begjær.
10 А тим, які одружилися, не я наказую, а Господь: щоби дружина із чоловіком не розлучалася.
   
10 Til de gifte har jeg dette påbudet, ikke fra meg selv, men fra Herren: En kvinne skal ikke skille seg fra mannen sin.
11 Якщо ж і розлучиться, нехай залишається неодруженою або ж нехай помириться із чоловіком; і чоловік хай не розлучається з дружиною.
   
11 Men hvis hun likevel skiller seg, skal hun leve ugift eller forlike seg med mannen. Og en mann skal ikke skille seg fra sin kone.
   
12 Іншим вже кажу я, а не Господь: якщо якийсь брат має невіруючу дружину, і та згідна жити з ним, хай її не покидає.
   
12 Til de andre sier jeg – dette er mine ord, ikke Herrens: Dersom en bror har en kone som ikke er troende, og hun gjerne vil bli hos ham, skal han ikke skille seg fra henne.
13 А коли яка жінка має невіруючого чоловіка і той погоджується жити з нею, хай не покидає чоловіка.
   
13 Og dersom en kvinne har en ikke-troende mann og han gjerne vil bli hos henne, skal hun ikke skille seg fra mannen.
14 Бо невіруючий чоловік освячується через дружину, а невіруюча дружина освячується через брата. А в іншому випадку ваші діти були б нечисті; тепер же вони святі.
   
14 For den ikke-troende mannen blir regnet som hellig på grunn av sin kone, og den ikke-troende kvinnen blir regnet som hellig fordi mannen er en troende bror. Ellers ville jo barna deres være urene, men nå er de hellige.
15 Якщо ж невіруючий розлучається, — хай розлучається; брат чи сестра в таких випадках не зв’язані, адже для миру покликав вас Бог.
   
15 Men hvis den ikke-troende vil skilles, så la ham gjøre det. I slike tilfeller er ikke den troende broren eller søsteren bundet. Gud har kalt dere til fred.
16 Звідки знаєш, дружино, що ти не спасеш чоловіка? Або звідки ти знаєш, чоловіче, що не спасеш дружини?
   
16 For vet vel du, kvinne, om du kan redde din mann? Og vet vel du, mann, om du kan redde din kone?
   
17 Нехай тільки кожний так поводиться, як кому визначив Господь, коли був покликаний Богом. І так я навчаю в усіх Церквах.
   
17 Derfor skal enhver leve sitt liv der Herren har satt ham, der han var da Gud kalte ham. Dette gir jeg pålegg om i alle menighetene.
18 Коли хто був покликаний в обрізанні, — хай він не цурається (цього). Коли хто був покликаний в необрізанні, — хай не обрізається.
   
18 Om noen ble kalt som omskåret, skal han ikke prøve å forandre det. Om noen er blitt kalt som uomskåret, skal han ikke la seg omskjære.
19 Обрізання ніщо і необрізання ніщо; головне — зберігати Божі заповіді.
   
19 For det som betyr noe, er ikke å være omskåret eller uomskåret, men å holde Guds bud.
20 Кожний нехай залишається в тому покликанні, в якому був покликаний.
   
20 Enhver skal forbli der han var da han ble kalt.
21 Ти був покликаний, будучи рабом? Не журися! Та коли можеш стати вільним, — скористайся (цим).
   
21 Ble du kalt som slave? La ikke det bekymre deg! Men kan du bli fri, så velg heller det.
22 Адже раб, покликаний Господом, є вільним у Господа. Так само покликаний вільним є рабом Христа.
   
22 For den som var slave da Herren kalte ham, er Herrens frigitte, og den som var fri da han ble kalt, er Kristi slave.
23 Ви викуплені за ціну, тож не ставайте рабами людей.
   
23 Dere er kjøpt, og prisen betalt. Så bli ikke slaver av mennesker.
24 Кожний, брати, нехай залишається перед Богом у тому (стані), в якому був покликаний.
   
24 Mine søsken, enhver skal forbli der han var da han ble kalt, og være der for Gud.
   
25 Що ж до дівчат, то я наказу від Господа не маю, а даю пораду як той, хто помилуваний Господом і гідний довіри.
   
25 Når det gjelder de unge jentene, har jeg ikke noe påbud fra Herren. Men jeg sier min mening, siden Herren i sin godhet lar meg være troverdig.
26 Тому, з огляду на теперішні утиски, визнаю за краще, що людині добре залишатися так.
   
26 På grunn av den nødstid vi lever i, mener jeg det er godt for et menneske å bli værende som det er.
27 Ти зв’язаний з дружиною? Не шукай розлучення. Вільний від дружини? Не шукай дружини.
   
27 Er du bundet til en kvinne, så prøv ikke å bli fri. Er du ikke bundet, så finn deg ingen kone.
28 Якщо ж і одружишся, — ти не згрішив; і якщо дівчина вийде заміж, — не згрішила. Але вони матимуть тілесні страждання, тож мені вас шкода.
   
28 Om du likevel gifter deg, synder du ikke, og om en ung jente gifter seg, synder hun ikke. Men de gifte kommer til å møte vansker i livet, og det vil jeg gjerne spare dere for.
29 Це кажу, брати, бо час короткий, — тому хай і ті, хто має дружину, будуть як ті, які (їх) не мають,
   
29 For det sier jeg, brødre: Det er stadig kortere tid igjen. Fra nå av skal de som har kone, være som om de ingen hadde,
30 а хто плаче, (хай будуть) як ті, котрі не плачуть, а ті, хто радіє, — як ті, котрі не радіють, а ті, хто купує, — як ті, котрі нічим не володіють,
   
30 de gråtende som om de ikke gråt, de glade som om de ikke gledet seg, de som kjøper noe, som om de ikke eide det,
31 і ті, хто користується світом, — як ті, котрі (ним) не користуються, бо минає образ цього світу.
   
31 og de som bruker verdens goder, som om de ikke brukte dem. For verden slik den nå er, går under.
   
32 Я ж бажаю, щоб ви не мали клопотів. Хто не одружився, — турбується про Господнє, як догодити Господу,
   
32 Jeg vil at dere skal slippe bekymringer. Den ugifte er opptatt av det som hører Herren til, hvordan han kan være til glede for Herren.
33 а хто одружився, — турбується про світське, як догодити дружині,
   
33 Men den som er gift, er opptatt av det som hører verden til, hvordan han kan glede sin kone,
34 і тому він роздвоєний. І незаміжня жінка, і дівчина турбується про Господнє, щоби бути святою тілом і духом, а та, яка вийшла заміж, турбується про світське, як догодити чоловікові.
   
34 og så blir sinnet delt. Den ugifte kvinnen og den unge jenta er opptatt av det som hører Herren til, så de kan være hellige både på kropp og sjel. Men den gifte kvinnen er opptatt av det som hører verden til, hvordan hun kan glede sin mann.
35 Кажу це для вашої користі, а не для того, щоб ярмо на вас накласти, щоб ви з гідністю і ревно трималися Господа.
   
35 Jeg sier dette til deres eget beste, ikke for å legge bånd på dere, men for at dere skal leve sømmelig og holde dere trofast og helhjertet til Herren.
   
36 Як. хтось думає про свою дівчину, що недобре, коли вона так залишиться і в зрілому віці, то нехай робить, як хоче, — він не грішить: хай такі виходять заміж.
   
36 Om noen mener at han kommer inn i et usømmelig forhold til kjæresten sin fordi han er i sin fulle kraft, og det må så være, da skal han gjøre som han vil: La dem gifte seg, han synder ikke med det.
37 А як хто непохитний серцем і без примусу має владу над своєю волею, і постановив у своєму серці зберегти її дівчиною, той добре зробить.
   
37 Men den som står fast i sitt forsett og ikke er under tvang, men har herredømme over sin egen vilje og i sitt hjerte har bestemt seg til å la kjæresten forbli jomfru, han gjør vel i det.
38 Отже, хто видає заміж дівчину, добре робить, а хто не видає її, робить ще краще.
   
38 Så gjør altså den rett som gifter seg med kjæresten sin, og den som ikke gifter seg, gjør bedre.
   
39 Жінка зв’язана [законом], доки живе її чоловік. Якщо ж помре чоловік, вона вільна вийти заміж за кого хоче, тільки щоб у Господі.
   
39 En kvinne er bundet så lenge mannen hennes lever. Dersom mannen dør, er hun fri til å gifte seg med hvem hun vil, bare det skjer i Herren.
40 Однак блаженнішою вона є, якщо за моєю порадою залишатиметься так. Думаю, що і я маю Божого Духа. 40 Men hun vil være lykkeligere om hun lever alene, etter min mening. Og jeg mener at også jeg har Guds Ånd.
< Forrige kapittelNeste kapittel >

13. august 2022

Dagens bibelord

1. Mosebok 25,21–34

Les i nettbibelen

21Isak ba til Herren for sin kone, for hun var barnløs. Herren bønnhørte ham, og Rebekka, hans kone, ble med barn. 22Men da barna sloss med hverandre inne i henne, sa hun: «Hvorfor hender det meg noe slikt?» Og hun gikk for å søke råd hos Herren. ... Vis hele teksten

21Isak ba til Herren for sin kone, for hun var barnløs. Herren bønnhørte ham, og Rebekka, hans kone, ble med barn. 22Men da barna sloss med hverandre inne i henne, sa hun: «Hvorfor hender det meg noe slikt?» Og hun gikk for å søke råd hos Herren. 23Herren sa til henne: «To folkeslag er i ditt morsliv, to folk skal skilles før de blir født. Det ene blir sterkere enn det andre, den eldste skal tjene den yngste.» 24Da tiden kom og hun skulle føde, var det tvillinger i morslivet hennes. 25Den første som kom, var rød og hårete som en fell over hele kroppen. De kalte ham Esau. 26Så kom broren; han holdt Esau i hælen med hånden. Derfor kalte de ham Jakob. Isak var seksti år gammel da de ble født. 27Guttene vokste opp, og Esau ble en dyktig jeger, en mann som holdt til ute på marken. Jakob ble en rolig mann som holdt seg ved teltene. 28Isak elsket Esau, for Isak spiste gjerne kjøtt av vilt; men Rebekka elsket Jakob. 29En gang Jakob holdt på å koke suppe, kom Esau hjem fra marken. Han var sliten. 30Esau sa til Jakob: «Skynd deg, gi meg noe å spise av det røde, det røde du har der, for jeg er sliten!» Derfor kalte de ham Edom. 31Men Jakob sa: «Først må du selge meg førstefødselsretten din!» 32Esau svarte: «Se, jeg holder på å dø! Hva skal jeg med førstefødselsretten?» 33«Sverg på det først!» sa Jakob. Så sverget han og solgte førstefødselsretten sin til Jakob. 34Da ga Jakob ham brød og linsesuppe. Han spiste og drakk, reiste seg og gikk. Slik viste Esau forakt for førstefødselsretten.