Bibelsøk

Søk
Velg oversettelse
Hvor finner jeg...

.

Tilbake til oversikten

Перше послання до Солунян

1 2 3 4 5

< Forrige kapittelNeste kapittel >
3Тому, не спроможні більше терпіти, ми вирішили за краще самим залишитися в Афінах,
   
3Da vi ikke lenger holdt dette ut, bestemte vi oss for å bli alene igjen i Aten
 2 а Тимофія, нашого брата і Божого [служителя, а нашого] помічника в Євангелію Христа, послати, щоби запевнити вас і потішити [вас] у вашій вірі.
   
 2 og sendte Timoteus til dere, vår bror og Guds medarbeider i tjenesten for Kristi evangelium. Han skulle styrke dere i troen og oppmuntre dere
 3 Щоб ніхто не захитався серед цих труднощів. Адже ви самі знаєте, що на те ми призначені.
   
 3 så ingen skulle vakle under denne motgangen. For dere vet jo selv at dette er lagt på oss.
 4 Бо коли ми були у вас, ми вам казали наперед, що маємо страждати; так воно й сталося, і вам це відомо.
   
 4 Da vi var hos dere, sa vi dere på forhånd at vi skulle møte motgang. Slik gikk det også, som dere vet.
 5 Тому-то і я, не витримавши більше, послав довідатися про вашу віру, щоби часом не спокусив вас спокусник, і наша праця не виявилася даремною.
   
 5 Og fordi jeg ikke holdt ut å vente lenger, sendte jeg ham til dere. Jeg måtte få vite hvordan det sto til med troen deres, om fristeren hadde klart å friste dere slik at vårt arbeid hadde vært forgjeves.
   
 6 А тепер, коли від вас повернувся Тимофій і приніс нам радісну вістку про вашу віру та любов, і що ви завжди про нас згадуєте добром, бажаючи бачити нас, як і ми вас,
   
 6 Men nå er Timoteus nettopp kommet tilbake fra dere med godt nytt om deres tro og kjærlighet. Han forteller at dere stadig husker på oss med glede og lengter etter å se oss, akkurat som vi lengter etter dere.
 7 саме тому, брати, ми втішилися вами серед усієї нашої біди й горя, через вашу віру.
   
 7 Og slik, søsken, har deres tro gitt oss trøst i vår uro for dere midt i all vår motgang og nød.
 8 Адже ми тепер ожили, якщо ви стоїте в Господі!
   
 8 Nå lever vi, siden dere står fast i Herren.
 9 Яку ж подяку можемо віддати Богові за вас, за всю радість, якою через вас тішимося перед нашим Богом?
   
 9 Hvordan kan vi da takke Gud nok for dere, for all den glede som fyller oss for Guds ansikt på grunn av dere?
10 Ніч і день ревно молимося, щоби побачити ваші обличчя і доповнити те, чого бракує вашій вірі.
   
10 Natt og dag ber vi inntrengende om å få se dere igjen, ansikt til ansikt, og utfylle det som ennå mangler i deres tro.
   
11 Сам же Бог і наш Отець, і наш Господь Ісус нехай вирівняє нашу дорогу до вас.
   
11 Må Gud selv, vår Far, og vår Herre Jesus føre oss til dere!
12 І Господь нехай помножить і наповнить вас любов’ю один до одного і до всіх, — такою ж, яку ми (маємо) до вас,
   
12 Og må Herren la kjærligheten dere har til hverandre og til alle mennesker, få vokse seg rik og stor, slik som vår kjærlighet til dere!
13 аби зміцнити ваші серця, (зробити) бездоганними у святості перед Богом і нашим Отцем під час приходу Господа нашого Ісуса з усіма Його святими. Амінь. 13 Slik skal han styrke hjertene deres, så dere står uklanderlige og hellige for vår Gud og Far når vår Herre Jesus kommer med alle sine hellige. *Amen.•
< Forrige kapittelNeste kapittel >

15. august 2022

Dagens bibelord

Lukas 11,1–4

Les i nettbibelen

1Ein gong var han ein stad og bad. Då han var ferdig, sa ein av læresveinane til han: «Herre, lær oss å be, slik Johannes lærte sine læresveinar.» 2Han svara: «Når de bed, skal de seia: Far! Lat namnet ditt helgast. Lat riket ditt koma. ... Vis hele teksten

1Ein gong var han ein stad og bad. Då han var ferdig, sa ein av læresveinane til han: «Herre, lær oss å be, slik Johannes lærte sine læresveinar.» 2Han svara: «Når de bed, skal de seia: Far! Lat namnet ditt helgast. Lat riket ditt koma. 3Gjev oss kvar dag vårt daglege brød. 4Tilgjev oss våre synder, for vi òg tilgjev kvar den som står i skuld til oss. Og lat oss ikkje koma i freisting.»