Bibelsøk

Søk
Velg oversettelse
Hvor finner jeg...

.

Tilbake til oversikten

Друга книга Хронiк (2-а книга паралiпоменон)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36

< Forrige kapittelNeste kapittel >
23А сьомого року Єгояда набрався мужності й вступив у змову зі сотниками: Азарією, сином Єрохама, Їзмаїлом, сином Єгоханана, Азарією, сином Оведа, Маасеєм, сином Адаї, та Елісафатом, сином Зіхрі.
   

Atalja blir drept
23Men i det sjuende året tok Jojada mot til seg og sluttet en pakt med noen av hundremannsførerne. Det var Asarja, sønn av Jeroham, Ismael, sønn av Johanan, Asarja, sønn av Obed, Maaseja, sønn av Adaja, og Elisjafat, sønn av Sikri.
 2 Вони обійшли всю Юдею, зібрали з усіх юдейських міст левітів і глав батьківських (домів) Ізраїлю, й прийшли в Єрусалим.
   
 2 De dro omkring i Juda og samlet levittene fra alle byene i Juda og Israels familieoverhoder. Så kom de til Jerusalem.
 3 Усе це зібрання у Божому Храмі уклало з царем заповіт, а Єгояда сказав їм: Оце царський син. Він має бути царем, як ГОСПОДЬ заповів про нащадків Давида!
   
 3 Der sluttet hele forsamlingen en pakt med kongen i Guds hus. Og Jojada sa til dem: «Denne kongssønnen skal være konge, slik som Herren har sagt om Davids sønner.
 4 Тепер потрібно зробити так: Третина з вас, священиків і левітів, котрі заступають на служіння в цю суботу, (будуть) сторожувати біля входів Храму,
   
 4 Slik skal dere gjøre: En tredjedel av dere, de prestene og levittene som kommer for å gjøre tjeneste på sabbaten, skal vokte dørene.
 5 друга третина охороняють царський палац; ще одна третина стоятимуть на варті біля Брами Єсод, а весь народ перебуватиме в дворах ГОСПОДНЬОГО Храму.
   
 5 Den andre tredjedelen skal være ved kongeborgen, den tredje ved Jesod-porten, og hele folkemengden skal være i forgårdene til Herrens hus.
 6 І нехай (ніхто) не входить у ГОСПОДНІЙ Храм, окрім священиків і левітів, котрі їм прислуговують. Вони можуть увійти, оскільки вони освячені, а весь народ нехай дотримується ГОСПОДНЬОГО порядку.
   
 6 Men ingen må komme inn i Herrens hus unntatt prestene og de levittene som gjør tjeneste. De kan gå inn, for de er helliget. Men hele folkemengden må rette seg etter Herrens forordning.
 7 Левіти нехай оточать царя довкола, кожен зі своєю зброєю в своїх руках, – і хто лише намагатиметься пройти в Храм, повинен умерти! Ви маєте невідступно бути біля царя скрізь, куди би він не йшов.
   
 7 Levittene skal stille seg i en ring rundt kongen, hver mann med våpen i hånd. Om noen trenger seg inn i tempelet, skal han dø. De må følge kongen hvor han går og står.»
   
 8 Левіти та юдеї виконали все, що їм наказав священик Єгояда: кожен узяв своїх людей, – як тих, котрі заступали на служіння в суботу, так і тих, котрі закінчили службу в суботу, оскільки священик Єгояда не відпустив жодного з обох черг.
   
 8 Levittene og alle judeerne gjorde i ett og alt som presten Jojada bød dem. Hver tok sine menn; de tok både dem som gikk på vakt på sabbaten, og dem som skulle ha avløsning. For presten Jojada hadde ikke latt skiftene dra hjem.
 9 Священик Єгояда роздав сотникам списи, великі й малі щити царя Давида, що зберігались у Божому Храмі.
   
 9 Presten Jojada ga hundremannsførerne de spydene og skjoldene, både store og små, som hadde tilhørt kong David, og som var i Guds hus.
10 Він розставив озброєних людей від південного, правого боку Храму до лівого, північного, боку Храму, а також біля жертовника входу в Храм та навколо царя.
   
10 Og han stilte opp hele folket i en ring rundt kongen, hver mann med våpen i hånd, fra sørsiden til nordsiden av tempelet, nær ved alteret og selve tempelhuset.
11 Після цього вивели царського сина, поклали на нього корону та царські відзнаки ((регалії)) і оголосили його царем, а Єгояда зі своїми синами помазали його, та заволали: Нехай живе цар!
   
11 Så førte Jojada og sønnene hans kongssønnen ut, satte kronen på ham og ga ham kongesymbolene. De utropte ham til konge, salvet ham og ropte: «Leve kongen!»
   
12 Коли Аталія почула галас і метушню народу на честь нового царя, вона вийшла до народу, зібраного біля ГОСПОДНЬОГО Храму.
   
12 Da Atalja hørte ropet fra folkemengden som løp fram for å hylle kongen, gikk hun opp til folket i Herrens hus.
13 А побачивши царя, котрий стояв на царському підвищенні біля входу, в оточенні можновладців і трубачів, – і в той час як весь народ краю веселився під звуки труб, а співці, в супроводі музичних інструментів, співали хвалебні пісні, – Аталія роздерла свій одяг і заволала: Змова, зрада!
   
13 Der fikk hun se kongen stå ved søylen sin ved inngangen, og høvdingene og hornblåserne ved siden av ham, mens hele folket jublet og blåste i trompeter og sangerne ledet lovsangen med instrumentene sine. Da flerret Atalja klærne sine og ropte: «Forræderi, forræderi!»
14 Але священик Єгояда, відкликавши сотників та інших командирів війська, дав їм наказ: Випровадьте її за притвор Храму, а хто йтиме за нею, має загинути від меча! Потім священик додав: Не страчуйте її в ГОСПОДНЬОМУ Храмі!
   
14 Men presten Jojada sendte hundremannsførerne ut, de som sto i spissen for hæren, og sa til dem: «Før henne ut mellom rekkene! Følger noen etter henne, så skal han dø for sverd.» For presten hadde sagt: «Dere må ikke drepe henne i Herrens hus.»
15 Тож зробили для неї прохід, і, коли вона дійшла до входу в Кінську браму царського палацу, там її стратили.
   
15 Så grep de Atalja. De førte henne til Hesteporten, som leder inn i kongeborgen, og der drepte de henne.
   
16 Після цього Єгояда присягнув сам і привів до присяги весь народ на вірність царю за умови, що весь народ на чолі з царем буде народом ГОСПОДНІМ.
   
16 Siden sluttet Jojada en pakt mellom seg og folket og kongen: De skulle være Herrens folk.
17 Тоді весь народ пішов до капища Ваала; вони знищили його та його жертовники, і його статуї зруйнували, а жерця Ваала, Маттана, убили перед жертовниками.
   
17 Så gikk hele folkemengden til Baal-tempelet og rev det ned. Altrene og gudebildene knuste de, og Baal-presten Mattan drepte de foran altrene.
18 Єгояда передав керівництво служінням у ГОСПОДНЬОМУ Храмі у відання священиків, у відповідності з постановою Давида щодо ГОСПОДНЬОГО Храму, аби вони приносили всепалення для ГОСПОДА, як записано в законі Мойсея, звершуючи все з радістю і співом, як і запровадив Давид.
   
18 Tilsynet med Herrens hus overlot Jojada til prestene og levittene, som David hadde inndelt i skift til å gjøre tjeneste i tempelet, til å bære fram brennoffer for Herren slik det er skrevet i Moseloven, under glede og sang slik David ville.
19 Він поставив також при дверях ГОСПОДНЬОГО Храму придверників, щоб туди не входила людина з якоїсь причини нечиста.
   
19 Og han satte dørvoktere ved portene til Herrens hus, så ingen som av en eller annen grunn var blitt uren, skulle slippe inn.
20 Нарешті, в супроводі сотників, вельмож, можновладців народу та всього народу краю відпровадили царя з ГОСПОДНЬОГО Храму, і ввійшовши через Головну ((верхню)) Браму в царський палац, юний цар зійшов на престол царства країни.
   
20 Så tok han med seg hundremannsførerne, stormennene, folkets ledere og hele folkemengden og førte kongen ned fra Herrens hus. De gikk gjennom Øvreporten inn i kongeborgen og satte kongen på tronen.
21 Увесь народ краю веселився, а в місті настав спокій, адже Аталія загинула від меча. 21 Hele folket jublet, og det var ro i byen. Men Atalja hadde de drept med sverd.
< Forrige kapittelNeste kapittel >

10. august 2022

Dagens bibelord

1. Peter 3,8–17

Les i nettbibelen

8Til slutt et ord til dere alle: Ha samme sinn, vis medfølelse og søskenkjærlighet, hjertelag og ydmykhet. 9Gjengjeld ikke ondt med ondt eller hån med hån. Nei, velsign heller, for dere er kalt til å arve velsignelse. ... Vis hele teksten

8Til slutt et ord til dere alle: Ha samme sinn, vis medfølelse og søskenkjærlighet, hjertelag og ydmykhet. 9Gjengjeld ikke ondt med ondt eller hån med hån. Nei, velsign heller, for dere er kalt til å arve velsignelse. 10Den som vil elske livet og se gode dager, må holde tungen borte fra det som er ondt, og leppene borte fra svikefull tale. 11Han må vende seg bort fra det onde og gjøre det gode, søke fred og jage etter den. 12For Herrens øyne følger de rettferdige, og hans øre lytter til deres bønn. Men Herrens ansikt er vendt mot dem som gjør det onde. 13Hvem kan gjøre dere noe ondt hvis dere brenner for det gode? 14Men salige er dere om dere lider for rettferdighets skyld. Vær ikke redde for dem, og la dere ikke skremme, 15men hold Kristus hellig som Herre i hjertet! Vær alltid klare til forsvar når noen krever dere til regnskap for det håp dere eier. 16Men gjør det ydmykt og med gudsfrykt, så dere kan ha en god samvittighet. Da vil de som baktaler dere for deres gode livsførsel i Kristus, bli gjort til skamme med sine beskyldninger. 17Det er bedre å lide, om Gud så vil, når en gjør det gode, enn når en gjør det onde.