Bibelsøk

Søk
Velg oversettelse
Hvor finner jeg...

.

Tilbake til oversikten

Друга книга Хронiк (2-а книга паралiпоменон)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36

< Forrige kapittelNeste kapittel >
24Йоашові було сім років, коли він став царем, і сорок років він владарював у Єрусалимі, а ім’я його матері – Ців’я із Беер-Шеви.
   

Kong Joasj setter i stand tempelet
24Joasj var sju år gammel da han ble konge, og han regjerte i Jerusalem i førti år. Hans mor het Sibja og var fra Beer-Sjeba.
 2 Йоаш чинив те, що було до вподоби ГОСПОДУ, протягом усього життя священика Єгояди.
   
 2 Joasj gjorde det som var rett i Herrens øyne, så lenge presten Jojada levde.
 3 Єгояда також підібрав йому дві дружини, від яких народились у нього сини та дочки.
   
 3 Jojada tok to koner til ham, og han fikk sønner og døtre.
   
 4 Якось сталося так, що Йоашові спало на думку поновити ГОСПОДНІЙ Храм.
   
 4 Da det var gått en tid, besluttet Joasj å utbedre Herrens hus.
 5 Тож він зібрав священиків та левітів і промовив до них: Пройдіть негайно по юдейських містах і зберіть з усього Ізраїлю належну суму грошей, аби щороку поновлювати Храм вашого Бога! Отже, поспішайте! Проте левіти не квапились.
   
 5 Han samlet prestene og levittene og sa til dem: «Dra ut til byene i Juda og samle inn penger fra alle israelittene, så dere år for år kan sette i stand deres Guds hus slik det trengs. Dere må skynde dere å gjøre dette!» Men levittene skyndte seg ikke.
 6 Тоді цар покликав первосвященика Єгояду, і сказав йому: Чому ти не вимагаєш від левітів, щоб вони збирали з юдеїв та мешканців Єрусалима податок, встановлений ГОСПОДНІМ рабом Мойсеєм щодо всього Ізраїлю, для Намету Свідчення?
   
 6 Da kalte kongen øverstepresten Jojada til seg og sa: «Hvorfor har du ikke sørget for at levittene krever inn fra Juda og Jerusalem den avgiften til teltet med vitnesbyrdet som Moses, Herrens tjener, og Israels forsamling har fastsatt?
 7 Адже нечестива Аталія зі своїми синами спустошили Божий Храм, а також усі святі речі ГОСПОДНЬОГО Храму використали для Ваалів.
   
 7 For den gudløse Atalja og sønnene hennes har trengt seg inn i Guds hus og til og med brukt alt det hellige fra Herrens hus for Baal-gudene.»
   
 8 Тому цар звелів, аби виготовили спеціальну скриньку для грошей, і поставили її зі зовнішнього боку брами ГОСПОДНЬОГО Храму,
   
 8 Så befalte kongen at de skulle lage en kiste og sette den utenfor porten til Herrens hus.
 9 а в усій Юдеї та в Єрусалимі оголосили, що належить приносити для ГОСПОДА данину, встановлену Божим рабом Мойсеєм для всього Ізраїлю ще в пустелі.
   
 9 Det ble kunngjort i Juda og Jerusalem at alle skulle komme til Herren med den avgiften som Moses, Guds tjener, hadde pålagt Israel i ørkenen.
10 Всі старійшини та керівники, як і весь народ, з радістю приносили гроші та вкидали їх у скриньку, аж поки вона не наповнювалася.
   
10 Da ble alle høvdingene og hele folket glade. De kom og kastet penger i kisten til den ble full.
11 Час від часу левіти приносили скриньку до царських урядників; і коли вони переконувались, що в ній багато грошей, то приходив царський писар і представник первосвященика, – вони опорожнювали скриньку від грошей й повертали її на своє місце. Так робили щодня, і зібрали досить велику суму грошей.
   
11 Når levittene kom med kisten til kongelig kontroll og de så at det var mange penger i den, kom kongens skriver og øversteprestens tilsynsmann og tømte kisten. Så satte de den på plass igjen. Dette gjorde de dag etter dag og samlet en mengde penger.
   
12 Цар разом з Єгоядою віддавали гроші тим, котрі керували роботами в ГОСПОДНЬОМУ Храмі, а ті наймали каменярів і теслярів, які виконували роботи по відновленню ГОСПОДНЬОГО Храму, а також ковалів і майстрів з міді для направи зіпсутих предметів у ГОСПОДНЬОМУ Храмі.
   
12 Kongen og Jojada ga pengene til dem som sto for arbeidet på Herrens hus. Og de leide steinhoggere og tømmermenn til å utbedre Herrens hus og jernsmeder og kobbersmeder som skulle sette det i stand.
13 Робітники вправно виконували свою працю і ремонтні роботи швидко просувались вперед. Незабаром ГОСПОДНІЙ Храм був приведений до його належного стану й укріплений.
   
13 Arbeidslederne satte arbeidet i gang, og under deres ledelse gikk utbedringene framover. De satte Guds hus i stand igjen etter de mål det skulle ha, og gjorde det sterkere enn før.
14 Після закінчення праці, залишок грошей (виконроби ) принесли до царя та Єгояди. На них виготовили посуд для ГОСПОДНЬОГО Храму, – речі, необхідні для служіння і всепалень, – чаші та інший посуд зі золота та срібла. З того часу в ГОСПОДНЬОМУ Храмі регулярно приносили жертви всепалення протягом усього часу, поки був живий Єгояда.
   
14 Da de var ferdige, kom de med resten av pengene til kongen og Jojada, som brukte dem til å lage utstyr til Herrens hus: redskaper til tjenesten og ofringen, skåler og andre gjenstander av gull og sølv. Så lenge Jojada levde, bar de daglig fram brennoffer i Herrens hus.
   
15 Але Єгояда постарів, досягнувши похилого віку. Наситившись життям, він помер у віці ста тридцяти років.
   
15 Jojada ble gammel og mett av dager. Han var hundre og tretti år gammel da han døde.
16 Його поховали в Місті Давида разом із царями, оскільки він учинив в Ізраїлі багато доброго, залишаючись вірним Богові та Його Храму. 16 De gravla ham i Davidsbyen, sammen med kongene, fordi han hadde gjort mye godt i Israel og for Gud og hans hus.

Гріх царя Йоаша
17 Після смерті Єгояди прийшли юдейські можновладці й поклонилися цареві. З того часу цар почав прислухатись до їхніх порад.
   

Kongens frafall og straff
17 Etter at Jojada var død, kom høvdingene i Juda til kongen og kastet seg ned for ham. Og kongen hørte på dem.
18 Залишивши Храм ГОСПОДА, Бога своїх батьків, вони стали служити ашерам та ідолам. За цю їхню провину (Божий) гнів упав на Юдею та Єрусалим.
   
18 Så forlot de huset til Herren, fedrenes Gud, og dyrket Asjera-stolper og gudebilder. Da ble Juda og Jerusalem rammet av vrede fordi de hadde gjort seg skyldige i dette.
19 Тому (Бог) посилав до них пророків, аби навернути їх до ГОСПОДА. Пророки свідчили проти них, але ті не звертали уваги.
   
19 Herren sendte profeter blant dem for å føre dem tilbake til seg. Profetene advarte dem, men de ville ikke høre.
   
20 Тоді Божий Дух зійшов на Захарію, сина священика Єгояди, який виступив перед народом й промовив до них: Послухайте, що говорить Бог! Чому ви порушуєте ГОСПОДНІ заповіді? Адже вам ні в чому не буде щастити! Оскільки ви залишили ГОСПОДА, то і Він залишив вас!
   
20 Da kom Guds ånd over Sakarja, sønn av presten Jojada. Han trådte fram for folket og sa til dem: «Så sier Gud: Hvorfor bryter dere Herrens bud? Dere kommer ikke til å lykkes. Dere har forlatt Herren, derfor forlater han dere.»
21 Але вони змовились проти нього, і, за наказом царя, каменували його в дворі ГОСПОДНЬОГО Храму.
   
21 Men de fikk i stand en sammensvergelse mot ham, og på kongens befaling steinet de ham i forgården til Herrens hus.
22 Таким чином, цар Йоаш забув ті численні добродійства, які щодо нього учинив батько Захарії, Єгояда, й убив його сина. І коли Захарія помирав, то заволав: Нехай ГОСПОДЬ це бачить і відплатить!
   
22 Kong Joasj husket ikke på den godhet som Jojada, far til Sakarja, hadde vist ham, og han drepte sønnen. Idet han døde, ropte han: «Måtte Herren se og gjengjelde dette!»
   
23 І сталося наприкінці року, виступило проти нього арамійське військо, і напали на Юдею та Єрусалим, і знищили всіх володарів народу, а всю (награбовану) в них здобич відіслали цареві в Дамаск.
   
23 Før året var omme, dro en hær av arameere opp mot kong Joasj. De kom til Juda og Jerusalem og utryddet alle høvdingene i folket. Alt byttet de tok, sendte de til kongen i Damaskus.
24 І хоч арамійське військо було нечисленним, проте ГОСПОДЬ віддав у їхні руки дуже велике (Юдейське) військо, оскільки вони залишили ГОСПОДА, Бога своїх батьків. Так був виконаний вирок Божого суду над Йоашом.
   
24 Det var ikke mange mann i arameerhæren som kom. Likevel lot Herren dem vinne over en stor hær fordi judeerne hadde forlatt Herren, sine fedres Gud. Slik fullbyrdet de dommen over Joasj.
25 Після того як арамійці відійшли, залишивши його в нестерпних муках, проти нього змовились його раби за кров сина священика Єгояди, – вони вбили його на його ліжку, і він помер. І поховали його в Місті Давида, проте не поклали його в царську гробницю.
   
25 Da arameerne dro bort, lot de ham ligge igjen, alvorlig såret. Og kongens tjenere sammensverget seg mot ham fordi han hadde tatt livet av sønnen til presten Jojada. De drepte ham i sengen hans. Slik døde Joasj, og de gravla ham i Davidsbyen, men ikke i kongegravene.
   
26 Ось ті, хто вчинив на нього змову: Завад, син аммонійки Шімат і Єгозавад, син моавійки Шімріт.
   
26 De som fikk i stand sammensvergelsen mot ham, var Sabad, sønn av Sjimat, en kvinne fra Ammon, og Josabad, sønn av Sjimrit, en kvinne fra Moab.
27 А щодо його синів та багатьох пророцтв про Йоаша, а також про відбудову Божого Храму, то усе це написано у викладі Книги Царів. Замість Йоаша став царем його син Амасія. 27 Om sønnene til Joasj, om de mange profetordene mot ham og om gjenoppbyggingen av Guds hus, om alt dette står det skrevet i kommentarene til kongebøkene. Hans sønn Amasja ble konge etter ham.
< Forrige kapittelNeste kapittel >

10. august 2022

Dagens bibelord

1. Peter 3,8–17

Les i nettbibelen

8Til slutt et ord til dere alle: Ha samme sinn, vis medfølelse og søskenkjærlighet, hjertelag og ydmykhet. 9Gjengjeld ikke ondt med ondt eller hån med hån. Nei, velsign heller, for dere er kalt til å arve velsignelse. ... Vis hele teksten

8Til slutt et ord til dere alle: Ha samme sinn, vis medfølelse og søskenkjærlighet, hjertelag og ydmykhet. 9Gjengjeld ikke ondt med ondt eller hån med hån. Nei, velsign heller, for dere er kalt til å arve velsignelse. 10Den som vil elske livet og se gode dager, må holde tungen borte fra det som er ondt, og leppene borte fra svikefull tale. 11Han må vende seg bort fra det onde og gjøre det gode, søke fred og jage etter den. 12For Herrens øyne følger de rettferdige, og hans øre lytter til deres bønn. Men Herrens ansikt er vendt mot dem som gjør det onde. 13Hvem kan gjøre dere noe ondt hvis dere brenner for det gode? 14Men salige er dere om dere lider for rettferdighets skyld. Vær ikke redde for dem, og la dere ikke skremme, 15men hold Kristus hellig som Herre i hjertet! Vær alltid klare til forsvar når noen krever dere til regnskap for det håp dere eier. 16Men gjør det ydmykt og med gudsfrykt, så dere kan ha en god samvittighet. Da vil de som baktaler dere for deres gode livsførsel i Kristus, bli gjort til skamme med sine beskyldninger. 17Det er bedre å lide, om Gud så vil, når en gjør det gode, enn når en gjør det onde.