Bibelsøk

Søk
Velg oversettelse
Hvor finner jeg...

.

Tilbake til oversikten

Друга книга Хронiк (2-а книга паралiпоменон)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36

< Forrige kapittelNeste kapittel >

Цар Амація
25Амасія зійшов на царський престол, коли йому було двадцять п’ять років, і двадцять дев’ять років він правив у Єрусалимі. Ім’я його матері було Єгоаддан, з Єрусалима.
   

Kong Amasja seirer over Edom
25Amasja var tjuefem år gammel da han ble konge, og han regjerte i Jerusalem i tjueni år. Hans mor het Joaddan og var fra Jerusalem.
 2 Хоча він чинив те, що було до вподоби ГОСПОДУ, проте не від щирого серця.
   
 2 Han gjorde det som var rett i Herrens øyne, men ikke med et helt hjerte.
 3 Так сталося, що коли його царська влада зміцнилась, то він стратив своїх вельмож, котрі вбили його батька, царя (Йоаша).
   
 3 Så snart Amasja hadde sikret seg kongsmakten, drepte han de tjenerne som hadde slått i hjel hans far, kongen.
 4 Проте дітей тих убивць він не карав, дотримуючись наказу ГОСПОДА, записаного в книзі Закону Мойсея, такого змісту: Не карай батьків за дітей, і дітей не карай за батьків, але кожен має понести смерть за свій гріх!
   
 4 Men barna deres drepte han ikke. Han fulgte det som står skrevet i lovboken til Moses, hvor Herren befaler: Fedre skal ikke dø for barna, og barn skal ikke dø for fedrene. Enhver skal dø for sin egen synd.
   
 5 Після цього Амасія зібрав усіх громадян Юдеї, і розподілив усіх нащадків Юди та Веніяміна за (їхніми) батьківськими домами під командування тисячників і сотників. Він перелічив їх від двадцяти років і вище, – їх виявилось триста тисяч добірних воїнів, придатних до війська, озброєних списами та щитами.
   
 5 Siden samlet Amasja judeerne og stilte dem opp, familie for familie, under tusenmannsførere og hundremannsførere i hele Juda og Benjamin. Han mønstret alle som var tjue år eller mer, og fant at det var tre hundre tusen utvalgte stridsdyktige menn som kunne bruke spyd og skjold.
 6 Крім того, він найняв за сто талантів срібла з числа ізраїльтян ще сто тисяч хоробрих воїнів.
   
 6 Dessuten leide han hundre tusen tapre krigere fra Israel for hundre talenter sølv.
 7 Але до нього прийшов Божий чоловік, який сказав: Царю, нехай не вирушає з тобою військо від Ізраїлю, адже ГОСПОДЬ нічого спільного не має ні з Ізраїлем, ні з нащадками Єфрема!
   
 7 Da kom en gudsmann til ham og sa: «Konge, la ikke Israels hær dra med deg! For Herren er ikke med israelittene, ikke med noen av Efraims sønner.
 8 Виступай сам, будь відважним у бою, бо інакше Бог сприятиме твоїй поразці від ворогів. У Бога достатньо є сили для здобуття перемоги, як і для твоєї поразки!
   
 8 Dra ut på egen hånd og gå modig i krigen! Ellers vil Gud la deg falle for fienden. For Gud har makt både til å hjelpe og til å felle.»
 9 Тоді Амасія промовив до Божого чоловіка: А що я маю робити зі сотнею талантів, які я дав ізраїльському війську? А Божий чоловік відповів: ГОСПОДЬ може дати тобі значно більше від цього!
   
 9 Amasja spurte gudsmannen: «Hva så med de hundre talentene jeg ga til den israelittiske hærstyrken?» Gudsmannen svarte: « Herren kan gi deg mer enn det!»
10 Амасія відпустив військо, яке прийшло до нього від єфремовців, аби вони повернулись у свої поселення. Ті дуже обурились на юдеїв, проте з великим гнівом усе ж таки повернулись у свої місцевості.
   
10 Da skilte Amasja ut den styrken som var kommet til ham fra Efraim, og lot dem dra hjem. De ble brennende harme på judeerne og vendte hjem i fullt sinne.
   
11 Амасія, набравшись сміливості, попровадив своє військо в Соляну Долину, де знищив десять тисяч мешканців Сеіру.
   
11 Da Amasja hadde styrket sin stilling, førte han hæren sin til Saltdalen. Der slo han ned ti tusen mann fra Se'ir,
12 Ще десять тисяч їхніх воїнів юдеї взяли в полон. Вони привели їх на верхівку скелі й скинули їх зі скелі вниз, так що вони всі порозбивались.
   
12 og judeerne tok ti tusen levende til fange. De førte dem opp på toppen av en klippe og kastet dem ned derfra så de ble knust, alle sammen.
13 Однак воїни, яких Амасія відправив, щоб вони не йшли з ним на війну, розпорошились по юдейських містах, від Самарії й до Бет-Хорона і вбили серед тамтешніх мешканців три тисячі осіб, награбувавши там чимало здобичі.
   
13 Men soldatene fra hærstyrken som Amasja hadde sendt hjem så de ikke fikk dra i krig med ham, plyndret byene i Juda, fra Samaria til Bet-Horon. Der slo de ned tre tusen mann og tok stort bytte.
14 І сталося після того, прийшов Амасія після перемоги над едомцями і приніс ідолів мешканців Сеіру. Він поставив їх у себе як богів, поклонявся їм і кадив перед ними.
   

Amasjas frafall og nederlag
14 Da Amasja kom tilbake etter å ha slått edomittene, hadde han med seg gudene som tilhørte folket i Se'ir. Han satte dem opp som sine egne guder, tilba dem og tente offerild for dem.
15 І ГОСПОДЬ запалав гнівом на Амасію. Він послав до нього пророка, який сказав йому: Чому ти звертаєшся до богів народу, які не врятували від тебе свого народу?
   
15 Da ble Herren brennende harm på Amasja og sendte ham en profet som sa: «Hvorfor søker du råd hos guder som ikke kunne berge sitt eget folk ut av din hånd?»
16 Але так сталося, що (пророк) ще не встиг договорити, як цар сказав йому: Хіба ми тебе призначали радником царя? Припини, адже наражаєшся на смерть! Пророк зупинився, але додав: Знаю, що Бог вирішив тебе знищити за те, що ти зробив це і не прислухався до моєї поради!
   
16 Men da profeten talte slik til ham, sa Amasja: «Har vi gjort deg til kongens rådgiver? Hold opp, ellers blir du slått i hjel!» Da holdt profeten opp og sa: «Jeg vet at Gud har besluttet å utrydde deg fordi du gjorde dette og ikke hørte på mitt råd.»
   
17 Порадившись, юдейський цар Амасія відправив до ізраїльського царя Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, вісників з такими словами: Приходь, зустрінемось віч-на-віч і поміряємось силами!
   
17 Amasja, kongen i Juda, holdt råd og sendte så bud til Israels-kongen Joasj, sønn av Joahas, sønn av Jehu. «Kom, la oss kjempe ansikt til ansikt!» sa han.
18 Але ізраїльський цар Йоаш дав юдейському царю Амасії таку відповідь: Ліванський терен послав до ліванського кедра гінців з такою пропозицією: Видай твою дочку за мого сина, щоб стала його дружиною! Але вийшли дикі звірі, що в Лівані, й потоптали терен.
   
18 Men Joasj, kongen i Israel, sendte dette bud tilbake til Juda-kongen Amasja: «Tistelen i Libanon sendte en gang bud til sedertreet i Libanon og sa: La min sønn få din datter til kone! Men et av villdyrene i Libanon kom forbi og trampet tistelen ned.
19 Від того, що ти розгромив едомців, твоє серце загорділо. Але тішся своєю славою у себе вдома. Навіщо накликати на себе нещастя? Адже поляжеш сам, і юдеї з тобою!
   
19 Du tenker at du har slått edomittene. Derfor er du blitt overmodig og vil vinne ære. Hold deg hjemme! Hvorfor vil du styrte deg i ulykke så du går til grunne, og Juda med deg?»
   
20 Проте Амасія не послухався, адже Бог допустив, щоб видати Юдеїв у руки Йоаша за те, що вони поклонялися богам Едому.
   
20 Men Amasja ville ikke høre på ham, for dette var fra Gud. Han ville overgi dem i hans hender fordi de hadde søkt råd hos Edoms guder.
21 Отже, ізраїльський цар Йоаш виступив, і вони зустрілись віч-на-віч, – він і юдейський цар Амасія, – біля Юдейського Бет-Шемеша.
   
21 Da rykket Israels-kongen Joasj ut mot Amasja, kongen i Juda. De kjempet ansikt til ansikt i Bet-Sjemesj, som ligger i Juda.
22 У результаті битви юдеї зазнали цілковитої поразки перед Ізраїлем, так що всі повтікали до своїх наметів.
   
22 Judeerne ble slått av israelittene, og de flyktet hver til sitt.
23 Самого ж юдейського царя Амасію, сина Йоаша, сина Єгоахаза, Йоаш, цар Ізраїлю, у Бет-Шемеші захопив у полон і привів до Єрусалима, і зробив у єрусалимській стіні вилом довжиною в чотириста ліктів, – від Єфремової Брами і аж до Брами Наріжної.
   
23 Juda-kongen Amasja, sønn av Joasj, sønn av Joahas, ble tatt til fange i Bet-Sjemesj av Joasj, Israels konge, og ført til Jerusalem. Der rev Joasj ned fire hundre alen av bymuren, fra Efraim-porten til Hjørneporten.
24 І, (забравши) усе золото, срібло та весь посуд, який знайшов у Божому Храмі під наглядом Оведедома, і у скарбницях царського палацу, а також заручників, повернувся в Самарію.
   
24 Så tok han alt gullet og sølvet og alt utstyret som fantes i Guds hus, hos Obed-Edom og i skattkamrene i kongeborgen, dessuten gislene. Så vendte han tilbake til Samaria.
   
25 Юдейський цар Амасія, син Йоаша, після смерті ізраїльського царя Йоаша, сина Єгоахаза, прожив ще п’ятнадцять років
   
25 Juda-kongen Amasja, sønn av Joasj, levde femten år etter at Israels konge Joasj, sønn av Joahas, var død.
26 Усі інші оповіді про Амасію, – від першої й до останньої, – записані в Книзі літопису юдейських та ізраїльських царів.
   
26 Det som ellers er å fortelle om Amasja, fra først til sist, står skrevet i boken om Judas og Israels konger.
27 У той час, коли Амасія відступив від ГОСПОДА, проти нього учинили в Єрусалимі змову, тому він утік до Лахіша. Але за ним послали у Лахіш погоню, і там його стратили.
   
27 Da Amasja begynte å vende seg bort fra Herren, fikk de i stand en sammensvergelse mot ham i Jerusalem. Da flyktet han til Lakisj. Men de sendte folk etter ham og drepte ham der.
28 Його привезли на конях, і поховали біля його батьків у Юдиному місті. 28 Han ble brakt tilbake til Jerusalem på hesteryggen og gravlagt hos sine fedre i Juda-byen.
< Forrige kapittelNeste kapittel >

03. oktober 2022

Dagens bibelord

Job 19,21–27

Les i nettbibelen

21Spar meg, ja, spar meg, mine venner! For Guds hånd har rørt ved meg. 22Hvorfor jager dere meg slik også Gud gjør? Blir dere aldri mette av mitt kjøtt? 23Om bare mine ord ble skrevet ned, om de ble ført inn i en bokrull, ... Vis hele teksten

21Spar meg, ja, spar meg, mine venner! For Guds hånd har rørt ved meg. 22Hvorfor jager dere meg slik også Gud gjør? Blir dere aldri mette av mitt kjøtt? 23Om bare mine ord ble skrevet ned, om de ble ført inn i en bokrull, 24formet med griffel av jern og med bly, risset i stein for alltid! 25Jeg vet at min gjenløser lever. Som den siste skal han stå fram i støvet. 26Når huden er revet av meg og kjøttet er borte, skal jeg se Gud. 27Mine øyne ser, det er jeg som får se ham, ikke en fremmed. Mitt indre fortæres av lengsel!