Господь обороняє Єрусалим 32Після (цих) подій і всіх ознак вірності Єзекії, прийшов ассирійський цар Сеннахерів, і, виступивши проти Юдеї, учинив осаду навколо укріплених міст, з наміром їх захопити для себе.	Kong Sanherib angriper Juda 32Etter at Hiskia trofast hadde utført alt dette, rykket kong Sanherib av Assur inn i Juda. Han beleiret de befestede byene der og sa at han ville ta dem med makt.
2 Коли Єзекія побачив, що Сеннахерів виступив з наміром завоювати і Єрусалим,	2 Da Hiskia fikk se at Sanherib var kommet for å angripe Jerusalem,
3 то на нараді зі своїми командирами війська та своїми лицарями він запропонував засипати водні джерела, що за містом; вони його в цьому підтримали.	3 rådførte han seg med stormennene og krigsheltene sine om de skulle tette til vannkildene utenfor byen. De støttet ham i dette.
4 Було зібрано багато людей, і вони перекрили всі водні джерела та засипали потік, що протікав через край, говорячи: Для чого, прийшовши сюди, ассирійські царі мали би тут багато води?	4 Det samlet seg nå mye folk, og de tettet til alle kildene og elven som renner igjennom landet. De sa: «Hvorfor skulle kongen av Assur komme og finne rikelig med vann?»
5 Підбадьорившись духом, він відновив зруйновані місцями стіни міста, збудував на них башти. Навколо старої стіни побудував іншу стіну; укріпив фортецю Мілло в Місті Давида та заготовив багато зброї – списів і щитів.	5 Kongen styrket sin makt. Han bygde opp igjen hele den delen av muren som var revet ned, og reiste tårn på den. Han førte opp en ny mur utenfor den gamle, og han forsterket Millo i Davidsbyen. Han fikk laget mange våpen og skjold.
6 Він настановив над народом воєначальників, зібрав їх до себе на майдан перед брамою міста, і, підбадьорюючи їх, натхненно говорив:	6 Så satte han hærførere over folket, samlet dem hos seg på plassen foran byporten og talte oppmuntrende til dem:
7 Кріпіться і будьте мужніми, не бійтесь і не жахайтесь ассирійського царя, ані тієї численності війська, яка з ним, адже з нами значно більша сила, ніж у нього!	7 «Vær modige og sterke! Vær ikke redde og la dere ikke skremme av assyrerkongen og hele den hæren han har med seg. For den som er med oss, er større enn den som er med ham.
8 З ним – людська потуга, а з нами – ГОСПОДЬ, наш Бог; Він нам допоможе, й буде за нас провадити битву! Промова юдейського царя Єзекії підбадьорила народ.	8 Bare menneskelig styrke er med ham, men Herren vår Gud er med oss. Han vil hjelpe oss og føre våre kriger.» Og folket ble styrket av ordene til Juda-kongen Hiskia.
9 Після цього ассирійський цар Сеннахерів, який зі своїм військом таборував під Лахішем, послав своїх слуг у Єрусалим до юдейського царя Єзекії та до всіх юдеїв, мешканців Єрусалима, з такою заявою:	9 Deretter sendte kong Sanherib av Assur, som lå ved Lakisj med hele styrken sin, noen av mennene sine til Jerusalem, til Juda-kongen Hiskia og alle de judeerne som var i Jerusalem. De skulle si:
10 Так говорить ассирійський цар Сеннахерів: На що ви покладаєте надію, засівши в Єрусалимі, який перебуває в облозі?	10 «Så sier Sanherib, kongen av Assur: Hva er det dere stoler på, siden dere blir værende i Jerusalem under beleiringen?
11 Нехай не обманює вас Єзекія, прирікши вас на неминучу смерть від голоду та спраги й запевняючи: ГОСПОДЬ, наш Бог, врятує нас від рук ассирійського царя!	11 Hiskia villeder dere, og han vil la dere dø av sult og tørst når han sier: ‘ Herren vår Gud skal redde oss fra assyrerkongens hånd.’
12 Хіба це не той самий Єзекія, котрий знищив Його жертовники та Його узвишшя, і сказав юдеям та Єрусалимові, говорячи: Поклоняйтесь перед одним жертовником і на ньому звершуйте кадіння?	12 Har ikke denne Hiskia tatt bort hans offerhauger og altere og sagt til folket i Juda og Jerusalem: ‘Bare foran ett alter skal dere bøye dere og tilbe, og bare på det skal dere tenne offerild’?
13 Хіба ви не знаєте, що зробив я і мої батьки з усіма народами країн? Хіба будь-коли спромоглися боги народів тих країн врятувати свої власні країни від моєї руки?	13 Vet dere ikke hva jeg og fedrene mine har gjort med folkene i alle andre land? Kunne disse folkeslagenes guder redde landene sine fra min hånd?
14 Котрий з-посеред усіх богів тих народів, яких вигубили мої батьки, врятував їх? Котрий з них спромігся врятувати свій народ від моєї руки? Тож хіба зможе ваш Бог врятувати вас від моєї руки?	14 Hvem av alle gudene til disse folkeslagene som fedrene mine slo med bann og utryddet, har vært i stand til å redde sitt folk fra min hånd? Og så skulle guden deres kunne redde dere!
15 Нехай же тепер вас не обманює Єзекія і нехай не переконує вас (діяти) так само! Тож не вірте йому! Адже жоден бог будь-якого народу чи царства не зможе врятувати свій народ з моєї руки, як і раніше з рук моїх батьків, то хіба ваш Бог здатний врятувати вас від моєї руки?!	15 La nå ikke Hiskia narre dere! La ham ikke villede dere på denne måten! Tro ikke på ham! For ingen gud hos noe folkeslag eller rike har kunnet redde sitt folk fra min eller mine fedres hånd. Hvordan kan da guden deres redde dere fra min hånd?»
16 І ще багато чого говорили його слуги проти ГОСПОДА Бога та проти Його раба Єзекії.	16 Dette og mye mer talte mennene hans mot Herren Gud og mot Hiskia, tjeneren hans.
17 Сеннахерів (також) написав лист, аби в ньому зневажити ГОСПОДА, Бога Ізраїлю, говорячи про Нього: Як боги народів інших країн не врятували своїх народів від моєї руки, так і Бог Єзекії не врятує Свого народу від моєї руки!	17 Sanherib skrev også brev for å håne Herren, Israels Gud, og han spottet ham slik: «Like lite som folkeslagenes guder rundt om i landene har reddet sine folk fra min hånd, like lite skal guden til Hiskia kunne redde sitt folk.»
18 Вони волали дуже голосно юдейською мовою, звертаючись до мешканців Єрусалима, які стояли на стіні, аби нагнати на них страху й нажахати їх, щоб захопити місто.	18 Så ropte de med høy stemme på judeisk til folket i Jerusalem som sto på muren. De ville sette frykt i dem og skremme dem, så de kunne innta byen.
19 Вони говорили про Бога Єрусалима, як про богів народів землі, витвори людських рук.	19 De talte om Jerusalems Gud på samme måten som om gudene hos andre folk på jorden, de som er et verk av menneskehender.
20 І молились цар Єзекія і пророк Ісая, син Амоса, щодо цього, волаючи до неба.	20 Kong Hiskia og profeten Jesaja, sønn av Amos, ba og ropte til himmelen.
21 Тоді ГОСПОДЬ послав ангела, котрий знищив усіх хоробрих воїнів, командирів і можновладців у таборі ассирійського царя, так що зганьблений і знеславлений він повернувся до свого краю. Коли ж він увійшов у капище свого бога, його там вбили мечем його рідні сини.	21 Og Herren sendte en engel som gjorde ende på alle tapre krigere, høvdinger og stormenn i assyrerkongens leir, så han med skam måtte vende tilbake til sitt land. Og da han gikk inn i sin guds hus, kom noen av hans egne etterkommere og hogg ham ned med sverd.
22 Отже, ГОСПОДЬ врятував Єзекію і всіх мешканців Єрусалима, від рук ассирійського царя Сеннахеріва та від рук усіх ворогів, забезпечивши їх звідусіль спокоєм.	22 Slik frelste Herren Hiskia og dem som bodde i Jerusalem, fra kong Sanherib av Assur og fra alle andre fiender, og han ga dem ro på alle kanter.
23 І було багато таких, котрі приносили в Єрусалим дари для ГОСПОДА та цінні подарунки юдейському цареві Єзекії. Після цього він став дуже славнозвісним серед усіх народів...	23 Det var mange som kom til Jerusalem med gaver til Herren og med verdifulle ting til Juda-kongen Hiskia. Han ble høyt ansett blant alle folkeslag etter dette.
24 Але так сталось, що в той час Єзекія смертельно занедужав. Він молився до ГОСПОДА, Котрий його вислухав і учинив для нього незвичну ознаку.	Hiskias siste regjeringsår 24 På den tiden ble Hiskia dødssyk. Da ba han til Herren, og han svarte ham og gjorde et under.
25 Проте Єзекія не віддячив (Йому) за виявлене до нього добродійство, оскільки його серце загорділо, тому Бог запалав гнівом на нього, на Юдею і на весь Єрусалим.	25 Men Hiskia var ikke takknemlig for den velgjerningen som var gjort mot ham; hans hjerte ble hovmodig. Da kom det vrede over ham og over Juda og Jerusalem.
26 Оскільки ж Єзекія пізніше впокорився й покаявся в своїй гордині, як і всі мешканці Єрусалима, то ГОСПОДНІЙ гнів не впав на них у часи Єзекії.	26 Men Hiskia ydmyket seg, enda så hovmodig han var, og det samme gjorde de som bodde i Jerusalem. Derfor kom ikke Herrens vrede over dem så lenge Hiskia levde.
27 Єзекія був багатим і користувався дуже великою славою. Він спорудив собі скарбниці для срібла, золота, коштовного каміння та пахощів, а також для щитів та всякого коштовного начиння.	27 Hiskia skaffet seg stor rikdom og ære. Han laget seg skattkamre for sølv og gull og kostbare steiner, balsamolje, skjold og alle slags kostbare gjenstander.
28 (Крім того він побудував) комори для запасів зерна, вина та олії; спорудив стайні для різної худоби та загони для овець.	28 Han bygde lagerhus for avlingen av korn, ny vin og fin olje, og fjøs for all slags buskap, og han skaffet buskap til fjøsene.
29 Він також будував міста. Єзекія придбав собі численні отари овець та великої худоби, адже ГОСПОДЬ обдарував його дуже великими маєтками.	29 Han bygde byer og skaffet seg mye småfe og storfe, for Gud hadde gitt ham stor rikdom.
30 Саме Єзекія перекрив русло води Верхнього Гіхону і пустив її вниз на захід до Міста Давида. Отже, Єзекії щастило в усякому його ділі.	30 Det var Hiskia som tettet til det øvre utløpet av Gihon-kilden og ledet vannet nedover mot vest til Davidsbyen. Hiskia lyktes i alt han gjorde.
31 Проте, коли прийшли посли можновладців Вавилону, які були послані до нього, щоб довідатись про незвичну ознаку, яка трапилась в краю, Бог його залишив, випробовуючи його, аби довідатись про всі його сердечні задуми.	31 Slik var det også da det kom sendebud fra Babels stormenn. De var sendt til ham for å forhøre seg om det underet som hadde skjedd i landet den gangen Gud forlot ham for å sette ham på prøve og finne ut hva som bodde i hjertet hans.
32 А всі інші події зі життя Єзекії та його благочестиві діяння записані у Видіннях пророка Ісаї, сина Амоса, а також у Книзі юдейських та ізраїльських царів.	32 Det som ellers er å fortelle om Hiskia og den trofastheten han viste, det står skrevet i synene til profeten Jesaja, sønn av Amos, og i boken om Judas og Israels konger.
33 Тож Єзекія спочив зі своїми батьками, і його поховали у верхній частині гробниці біля синів Давида. Усі юдеї та мешканці Єрусалима віддали йому після смерті належні почесті. Після Єзекії став царем його син Манассія.	33 Hiskia gikk til hvile hos fedrene sine. De gravla ham i skråningen blant gravene til Davids etterkommere. Alle som bodde i Juda og Jerusalem, viste ham stor ære da han døde. Hans sønn Manasse ble konge etter ham.

< Forrige kapittel

Neste kapittel >

Nå lager vi ny nettbibel

Nettbibelen blir ny høsten 2023. Vi ruller ut nye funksjoner fortløpende, og trenger din hjelp til å teste og gi tilbakemelding.

Test på beta.bibel.no

Les vår personvernserklæring

Hopp rett til

Друга книга Хронiк (2-а книга паралiпоменон)

Nå lager vi ny nettbibel

Motta Dagens Bibelord på e-post hver dag