Bibelsøk

Søk
Velg oversettelse
Hvor finner jeg...

.

Tilbake til oversikten

Друга книга Хронiк (2-а книга паралiпоменон)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36

< Forrige kapittelNeste kapittel >

Знайдення книги Закону
34Йосія зійшов на царський престол, коли йому було вісім років, і тридцять один рік владарював у Єрусалимі.
   

Kong Josjia reformerer gudsdyrkelsen
34Josjia var åtte år gammel da han ble konge, og han regjerte i Jerusalem i trettien år.
 2 Він чинив те, що було до вподоби ГОСПОДУ, йдучи слідами свого прабатька Давида, не відступаючи ні праворуч, ні ліворуч.
   
 2 Josjia gjorde det som var rett i Herrens øyne. Han fulgte i sin stamfar Davids fotspor uten å vike av til høyre eller venstre.
   
 3 На восьмий рік свого владарювання, у своєму юному віці, він почав шукати Бога свого батька Давида, а в дванадцятому році почав очищати Юдею і Єрусалим від узвиш, від ашер, від різьблених та литих бовванів.
   
 3 I sitt åttende regjeringsår, da han ennå var ung, begynte han å søke sin stamfar Davids Gud. Og i det tolvte året begynte han å rense Juda og Jerusalem for offerhauger og Asjera-stolper og for utskårne og støpte gudebilder.
 4 У його присутності зруйнували жертовники Ваалів, а кадильні вівтарі, що були над ними, він зрубав, а також ашери. А різьблені та литі ідоли розтрощив, розтер на порох і розсипав над могилами тих, хто їм приносив жертви.
   
 4 I hans nærvær rev de ned altrene for Baal-gudene, og røkelsesaltrene som sto oppå dem, hogg han i stykker. Asjera-stolpene og de utskårne og støpte bildene knuste han til støv, som han strødde på gravene til folk som hadde ofret til dem.
 5 Він спалив кості жерців на жертовниках, (на яких вони приносили жертви), і таким чином очистив Юдею та Єрусалим (від осквернення).
   
 5 Prestenes knokler brente han på deres egne altere. Slik renset han Juda og Jerusalem.
 6 У містах Манассії, Єфрема, Симеона, і аж до Нефталима серед спустошених довколишніх руїн
   
 6 Også i byene i Manasse, Efraim og Simon, ja, helt til Naftali, la han alt i ruiner på alle kanter.
 7 він зруйнував жертовники й ашери, порозбивав ідолів на порох, повирубував усі кадильні вівтарі в усьому ізраїльському краю, після чого повернувся в Єрусалим.
   
 7 Da han hadde revet ned altrene og Asjera-stolpene, knust de utskårne bildene til støv og hugget ned alle røkelsesaltrene i hele Israel, vendte han tilbake til Jerusalem.
   
 8 На вісімнадцятий рік свого владарювання, після очищення краю і Храму, Йосія послав Шафана, сина Ацалії, міського голову Маасею, та літописця Йоаха, сина Йоахаза, з наказом розпочати ремонт Храму ГОСПОДА, свого Бога.
   
 8 I Josjias attende regjeringsår, da han hadde renset landet og tempelet, sendte han Sjafan, sønn av Asalja, sammen med byhøvdingen Maaseja og kansleren Joah, sønn av Joahas, av sted for å sette i stand Herren hans Guds hus.
 9 Вони віддали первосвященику Хілкії всі гроші, передані левітами, охоронцями брами, принесені до Божого Храму нащадками Манассії, Єфрема та інших ізраїльтян, котрі ще залишилися, як і всіх юдеїв, веніямінців і мешканців Єрусалима.
   
 9 Da de kom til øverstepresten Hilkia, ga de ham pengene som var kommet inn til Guds hus. Det var de pengene som levittene, dørvokterne, hadde samlet inn fra Manasse og Efraim og fra hele resten av Israel, fra hele Juda og Benjamin og fra dem som bodde i Jerusalem.
10 Ці гроші передали підрядникам ((прорабам)), призначеним для виконання праці з пошкоджень ГОСПОДНЬОГО Храму, аби вони могли розраховуватись із робітниками, котрі виконували ці роботи в ГОСПОДНЬОМУ Храмі, зокрема:
   
10 De ga pengene til arbeidslederne som hadde tilsyn med Herrens hus. Og de ga dem videre til håndverkerne som arbeidet i Herrens hus for å undersøke og reparere skadene der.
11 теслярам, каменярам-мулярам, а також здійснювати придбання тесаного каміння та дерева для скріплювання і відбудови будинків, зруйнованих юдейськими царями.
   
11 De ga også penger til tømrerne og bygningsmennene så de kunne kjøpe inn hugget stein og tømmer til tverrbjelker. De skulle tømre opp igjen de bygningene som Juda-kongene hadde latt forfalle.
12 Ці мужі виконували свою працю сумлінно. Начальниками над ними (були) Яхат і Овадія, – левіти з нащадків Мерарі, а також Захарія, і Мешуллам із нащадків кегатівців, котрі здійснювали нагляд. Усі інші левіти, котрі вміли грати на музичних інструментах,
   
12 Mennene arbeidet trofast. Levittene Jahat og Obadja av Merari-sønnene og Sakarja og Mesjullam av Kehat-sønnene hadde tilsyn med dem og ledet arbeidet. De levittene som var musikere,
13 керували носіями вантажів, а також працею різноробочих. Деякі з левітів (були) писарями, наглядачами та придверниками.
   
13 hadde tilsyn med bærerne og ledet alle dem som utførte arbeid av forskjellig slag. Andre levitter var skrivere, arbeidsformenn og dørvoktere.
14 Коли вони діставали гроші, які зберігались у ГОСПОДНЬОМУ Храмі, священик Хілкія знайшов Книгу ГОСПОДНЬОГО Закону, записаного через Мойсея.
   

Bokrullen som ble funnet
14 Mens de holdt på med å ta fram pengene som var kommet inn til Herrens hus, fant presten Hilkia en bokrull med Herrens lov som var gitt ved Moses.
15 Хілкія звернувся до писаря Шафана і сказав: Я знайшов у ГОСПОДНЬОМУ Храмі Книгу Закону. І Хілкія передав Книгу Шафанові.
   
15 Hilkia henvendte seg da til riksskriveren Sjafan og sa: «Jeg har funnet en bokrull med loven i Herrens hus.» Og han ga rullen til Sjafan.
16 Шафан приніс Книгу до царя, але спочатку він дав цареві звіт у таких словах: Все, що було твоїм слугам доручено, вони виконують!
   
16 Sjafan tok med seg bokrullen til kongen, og samtidig meldte han: «Tjenerne dine gjør alt det som er pålagt dem.
17 Вони порахували гроші, що знаходились у ГОСПОДНЬОМУ Храмі і передали їх у руки наглядачів*, а ті – в руки виконавців робіт!
   
17 Sølvet som fantes i Herrens hus, har de smeltet om og gitt til tilsynsmennene og arbeidslederne.»
18 Потім писар Шафан повідомив цареві, сказавши: Священик Хілкія дав мені Книгу! І Шафан прочитав її перед царем.
   
18 Så fortalte han kongen: «Presten Hilkia har gitt meg en bokrull.» Og han leste opp fra rullen for kongen.
   
19 Так сталося, що коли цар почув слова Закону, він роздер на собі одяг.
   
19 Da Josjia hørte det som sto i loven, flerret han klærne sine.
20 Після цього цар наказав Хілкії та Ахікамові, синові Шафана, а також Авдонові, синові Міхи, писареві Шафанові та Асаї, слузі царя, звелівши:
   
20 Så ga han denne befalingen til Hilkia og til Ahikam, sønn av Sjafan, Abdon, sønn av Mika, riksskriveren Sjafan og kongsmannen Asaja:
21 Підіть і запитайте про мене ГОСПОДА та про тих, хто ще залишився в Ізраїлі і в Юдеї, як розуміти слова знайденої Книги! Адже, (згідно з написаним, ) проти нас палає великий ГОСПОДНІЙ гнів, за те, що наші батьки не дотримувались ГОСПОДНЬОГО веління, і не чинили у відповідності з тим, що написане в цій Книзі.
   
21 «Gå og søk råd hos Herren for meg og for dem som er igjen i Israel og Juda, om innholdet i denne bokrullen som er funnet. For stor er Herrens harme som øses ut over oss fordi våre fedre ikke fulgte Herrens bud og ikke gjorde alt det som står skrevet i denne bokrullen.»
   
22 Отже, Хілкія разом з тими, кому цар доручив, пішли до пророчиці Хулди, дружини Шаллума, сина Токгата, онука Хасри, що доглядав одяг, – а вона мешкала в Новій ділянці міста Єрусалима, – й розмовляли з нею.
   
22 Da gikk Hilkia og kongens menn til profetkvinnen Hulda, som var gift med Sjallum, sønn av Tokhat, sønn av Hasra, han som hadde tilsyn med kleskammeret. Hulda bodde i den nye bydelen i Jerusalem. De la saken fram for henne om dette,
23 А вона їм переказала слова ГОСПОДА, Бога Ізраїлю. Перекажіть чоловікові, котрий вас послав до мене, – промовила вона до них, –
   
23 og hun sa til dem:
        «Så sier Herren, Israels Gud: Si til den mannen som har sendt dere til meg:
24 що говорить ГОСПОДЬ: Незабаром Я спроваджу нещастя на це місто та на його мешканців, – усі прокляття, що записані в Книзі, яку прочитали перед юдейським царем, –
   
24 Så sier Herren: Se, jeg fører ulykke over dette stedet og over dem som bor der, alle de forbannelsene som er skrevet i denne bokrullen de har lest for Juda-kongen.
25 через те, що вони Мене залишили, й кадили ладаном перед чужими богами, викликаючи своїми вчинками Мій гнів. Тому й палає Мій гнів щодо цього місця, і вже не погасне!
   
25 For de har forlatt meg og tent offerild for andre guder. Slik har de gjort meg rasende med sine handlinger. Min harme er øst ut over dette stedet, og den skal ikke slukne.
26 А юдейському цареві, котрий вас послав запитати в ГОСПОДА, скажіть так: Так сказав ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю, – ті слова, які ти чув.
   
26 Men til Juda-kongen som sendte dere for å søke råd hos Herren, skal dere si: Så sier Herren, Israels Gud: Du har nå hørt disse ordene.
27 Оскільки ж твоє серце виявилось чутливим, і ти впокорився перед Богом, почувши, що Я сказав про це місто та про його мешканців; ти покірно звернувся до Мене, роздерши свої шати, і навіть заплакав переді Мною, то Я почув тебе, – говорить ГОСПОДЬ!
   
27 De rørte ved ditt hjerte, og du ydmyket deg for Guds ansikt da du hørte ordene hans mot dette stedet og mot dem som bor der. Fordi du ydmyket deg for meg og flerret klærne dine og gråt for mitt ansikt, har jeg nå også hørt, sier Herren.
28 Тому Я прилучу тебе до твоїх батьків, і ти зійдеш у твою гробницю з миром, аби твої очі не бачили усього того лиха, яке Я спроваджу на це місце та на його мешканців! І коли вони передали цареві таку відповідь,
   
28 Se, jeg vil la deg komme til dine fedre. I fred skal du bli forent med dem i graven. Dine øyne skal slippe å se all den ulykken jeg fører over dette stedet og over dem som bor der.»
        Dette svaret brakte de tilbake til kongen.
29 то цар послав, аби зібрали усіх старійшин Юдеї та Єрусалима.
   
29 Da sendte kongen bud og kalte sammen alle de eldste i Juda og Jerusalem.
30 Після того цар увійшов у ГОСПОДНІЙ Храм разом з усіма юдейськими мужами та мешканцями Єрусалима, а також священики, левіти і весь народ, – від найстаршого й до наймолодшого. Там він прочитав так, щоб усі почули, слова Книги Заповіту, знайденої в ГОСПОДНЬОМУ Храмі.
   
30 Så gikk han opp til Herrens hus, og sammen med ham gikk alle judeerne og de som bodde i Jerusalem – prestene og levittene, hele folket, både gamle og unge. Han leste opp for dem alt det som sto i paktsboken som var funnet i Herrens hus.
31 Після цього цар став на своєму місці, й уклав ((поновив)) перед ГОСПОДОМ Заповіт, пообіцявши йти слідом за ГОСПОДОМ, виконувати Його Заповіді, Його свідчення та Його постанови від усього свого серця і від усієї своєї душі, дотримуючись умов Заповіту, записаного в цій Книзі.
   
31 Kongen stilte seg opp på plassen sin og sluttet en pakt for Herrens ansikt: Folket skulle følge Herren og holde hans bud, regler og forskrifter av hele sitt hjerte og hele sin sjel. Alle paktens ord som var skrevet ned i denne bokrullen, skulle de holde.
32 Цар закликав аби всі присутні мешканці Єрусалима і Веніямінового краю (також присягнулись) у (тому ж). З того часу всі мешканці Єрусалима почали дотримуватись Заповіту ГОСПОДА, Бога своїх батьків.
   
32 Så lot han alle som var til stede i Jerusalem og Benjamin, gå med i pakten. Og de som bodde i Jerusalem, levde etter pakten de hadde sluttet med Gud, sine fedres Gud.
33 Отже, Йосія повикидав усі гидоти з усіх земель, які належали нащадкам Ізраїля, і схилив усіх, котрі проживали в Ізраїлі, до служіння ГОСПОДУ, своєму Богові. Протягом усього його життя вони не відступали від ГОСПОДА, Бога своїх батьків. 33 Josjia fjernet alt det som var avskyelig, fra alle israelittenes landområder, og han sørget for at alle som fantes i Israel, dyrket Herren sin Gud. Så lenge han levde, vendte de seg ikke bort fra Herren, fedrenes Gud.
< Forrige kapittelNeste kapittel >

10. august 2022

Dagens bibelord

1. Peter 3,8–17

Les i nettbibelen

8Til slutt et ord til dere alle: Ha samme sinn, vis medfølelse og søskenkjærlighet, hjertelag og ydmykhet. 9Gjengjeld ikke ondt med ondt eller hån med hån. Nei, velsign heller, for dere er kalt til å arve velsignelse. ... Vis hele teksten

8Til slutt et ord til dere alle: Ha samme sinn, vis medfølelse og søskenkjærlighet, hjertelag og ydmykhet. 9Gjengjeld ikke ondt med ondt eller hån med hån. Nei, velsign heller, for dere er kalt til å arve velsignelse. 10Den som vil elske livet og se gode dager, må holde tungen borte fra det som er ondt, og leppene borte fra svikefull tale. 11Han må vende seg bort fra det onde og gjøre det gode, søke fred og jage etter den. 12For Herrens øyne følger de rettferdige, og hans øre lytter til deres bønn. Men Herrens ansikt er vendt mot dem som gjør det onde. 13Hvem kan gjøre dere noe ondt hvis dere brenner for det gode? 14Men salige er dere om dere lider for rettferdighets skyld. Vær ikke redde for dem, og la dere ikke skremme, 15men hold Kristus hellig som Herre i hjertet! Vær alltid klare til forsvar når noen krever dere til regnskap for det håp dere eier. 16Men gjør det ydmykt og med gudsfrykt, så dere kan ha en god samvittighet. Da vil de som baktaler dere for deres gode livsførsel i Kristus, bli gjort til skamme med sine beskyldninger. 17Det er bedre å lide, om Gud så vil, når en gjør det gode, enn når en gjør det onde.