Bibelsøk

Søk
Velg oversettelse
Hvor finner jeg...

.

Tilbake til oversikten

Друга книга Самуїла (2-а книга царiв)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24

Neste kapittel >

Давид оплакує Саулову смерть
1Це відбулося після смерті Саула. Розгромивши амалекітянців, Давид повернувся в Ціклаґ і перебував там два дні.
   

David får høre at Saul er død
1Da Saul var død og David hadde vendt tilbake etter seieren over amalekittene, holdt han til i Siklag i to dager.
 2 На третій день сталось (несподіване): з табору Саула прибув чоловік у розірваному одязі, голова якого (була посипана) порохом. Опинившись перед Давидом, він упав долілиць на землю і поклонився.
   
 2 Den tredje dagen kom det en mann fra Sauls leir med klærne flerret og med jord på hodet. Da han kom fram til David, kastet han seg til jorden og hyllet ham.
 3 І Давид запитав його: Звідки ти прийшов? А той відповів йому: Я врятувався з ізраїльського табору.
   
 3 David spurte ham: «Hvor kommer du fra?» Han svarte: «Fra Israels leir, jeg slapp unna.»
 4 Давид з нетерпінням допитувався: Скажи мені, що сталось?! Той промовив: Військо розбіглося з поля бою, а багато воїнів полягли вбитими. Загинули також і Саул зі своїм сином Йонатаном.
   
 4 Da sa David til ham: «Fortell hva som har skjedd!» Han svarte: «Krigsfolket flyktet fra slaget, mange av dem falt og mistet livet. Saul og hans sønn Jonatan er også døde.»
 5 Проте Давид запитав юнака, котрий приніс цю вістку: Звідкіля тобі відомо, що Саул і його син Йонатан загинули?
   
 5 David spurte unggutten som fortalte dette: «Hvordan vet du at Saul og hans sønn Jonatan er døde?»
 6 Юнак, який приніс це повідомлення, відповів: Я випадково потрапив на гору Ґілбоа, й побачив Саула, котрий обіперся на свій спис, у той час як на нього напирали колісниці й вершники.
   
 6 Gutten som meldte fra, svarte: «Jeg var tilfeldigvis på Gilboa-fjellet. Der sto Saul og støttet seg på spydet sitt mens stridsvognene og rytterne trengte hardt inn på ham.
 7 Озирнувшись назад і побачивши мене, він підізвав мене, а я сказав: Ось я!
   
 7 Han snudde seg og fikk øye på meg. Da ropte han på meg, og jeg svarte: Ja, her er jeg.
 8 Він запитав мене: Хто ти? Я відповів йому: Я – амалекітянець.
   
 8 Han spurte så: Hvem er du? Jeg svarte: Jeg er amalekitt.
 9 І він сказав мені: Благаю, підійди до мене і добий мене, – адже моє тіло дерев’яніє, хоч життя в мені ще теплиться.
   
 9 Da sa han: Still deg over meg og gi meg dødsstøtet! For jeg er i dødskrampe, men fortsatt i live.
10 Тож я підійшов до нього, й добив його, розуміючи, що він не переживе своєї поразки. Після цього я зняв з його голови царський вінець та браслет, що був на його руці, та приніс їх сюди – тобі, моєму володареві.
   
10 Så gikk jeg bort til ham og ga ham dødsstøtet, for jeg skjønte at han ikke hadde kunnet overleve om han hadde falt. Jeg tok kronen han hadde på hodet, og ringen han hadde rundt armen, og brakte dem hit til min herre.»
   
11 Тоді Давид схопився за свій одяг й роздер його; (зробили так) і всі мужі, що (були) з ним.
   
11 Da tok David tak i klærne sine og flerret dem. Det samme gjorde alle mennene som var hos ham.
12 Вони (гірко) ридали, плакали й постили до вечора, (сумуючи) за Саулом і за його сином Йонатаном, а також за ГОСПОДНІМ народом, – усіма ізраїльтянами, котрі полягли від меча.
   
12 Helt til kvelden holdt de sørgehøytid og fastet og gråt over Saul og hans sønn Jonatan, over Herrens folk og Israels hus fordi de var falt for sverd.
   
13 Після того Давид запитав юнака, що приніс йому вістку: Звідки ти? А той відповів: Я – син чоловіка, амалекітянського приходця.
   
13 Så spurte David unggutten som hadde fortalt ham dette: «Hvor er du fra?» Han svarte: «Jeg er sønn av en innflytter, en amalekitt.»
14 І Давид сказав йому: Як же ти не побоявся підняти свою руку, щоб убити ГОСПОДНЬОГО помазаника?
   
14 Da sa David til ham: «Hvordan kunne du våge å legge hånd på Herrens salvede og drepe ham?»
15 Покликавши одного зі своїх слуг, Давид сказав: Іди й позбав його життя! Той ударив його (мечем), і він помер.
   
15 David ropte på en av sine unge menn og sa: «Kom hit og hugg ham ned!» Mannen slo ham i hjel,
16 Перед тим Давид сказав йому: Твоя кров нехай впаде на твою голову, оскільки твої уста засвідчили проти тебе, сказавши: Я вбив ГОСПОДНЬОГО помазаника! 16 og David sa: «Ditt blod kommer over ditt eget hode. For din egen munn vitnet mot deg da du sa: Jeg har drept Herrens salvede.»

Плач. Давида над Саулом та Йонатаном (Пісня про лука
17 )Давид же оплакував Саула та його сина Йонатана складеною ним, піснею жалоби.
   

David sørger over Saul og Jonatan
17 David stemte i denne likklagen over Saul og hans sønn Jonatan,
18 Він заповів, аби навчили Юдиних нащадків співати (пісню про) лук, записану в Книзі Праведного. (Ось її зміст):
   
18 og han bød at Juda-folket skulle lære den. Den kalles «Buen» og er skrevet ned i «Den rettskafnes bok»:
          
   
19 Доблесть твоя, о Ізраїлю полягла на твоїх узвишшях. Як попадали лицарі?
   
19 Din pryd, Israel,
          ligger nå drept på dine høyder.
          At krigere måtte falle!
          
   
20 Не розповідайте про це в Ґаті й не оголошуйте на перехрестях вулиць Ашкелона, щоб не раділи филистимські дівчата, й не веселились дочки необрізаних.
   
20 Kunngjør ikke dette i Gat,
          gjør ikke dette kjent på Asjkalons gater!
          Da ville filisternes døtre glede seg
          og de uomskårnes døtre juble.
          
   
21 Гори Ґілбоа! Нехай не зрошує вас ні роса, ні дощ! Ваші поля не знатимуть врожаїв, адже там зневажено щит лицарів, щит Саула не був змащений олією.
   
21 Dere Gilboa-fjell,
          måtte det aldri falle
          dugg eller regn på dere,
          måtte markene aldri bære førstegrøde!
          For der lå tilsølte krigerskjold,
          Sauls skjold var ikke smurt med olje.
          
   
22 Поки не поллється кров полеглих і жир хоробрих ворогів, лук Йонатана не переставав вражати, і меч Саула не повертався даремно.
   
22 Uten blod av falne, uten fett av krigere
          vendte aldri Jonatans bue tilbake
          eller Sauls sverd umettet hjem.
          
   
23 Сауле і Йонатане, що жили в любові та згоді; були разом за свого життя і нерозлучні в час смерті; ви були швидші за орлів і сильніші за левів.
   
23 Saul og Jonatan,
          elsket og avholdt i live,
          døden skilte dem ikke.
          Raskere var de enn ørner,
          sterkere var de enn løver.
          
   
24 Дочки ізраїльські! Плачте за Саулом, який одягав вас у кармазин з прикрасами; котрий оздоблював ваш одяг золотом.
   
24 Israels døtre, gråt over Saul,
          som kledde dere vakkert i purpur
          og smykket deres klær med gull!
          
   
25 Як же полягли лицарі під час битви!? Йонатан убитий на узвишшях твоїх.
   
25 At krigere måtte falle i kamp!
          Jonatan ligger drept på dine høyder.
          
   
26 Тужу за тобою, мій брате Йонатане! Який же ти мені дорогий! Прекраснішою за жіночу любов була для мене любов твоя.
   
26 Jeg sørger over deg,
          Jonatan, min bror!
          Du var meg inderlig kjær.
          For meg var din kjærlighet mer underfull
          enn kvinners kjærlighet.
          
   
27 Ой, попадали лицарі, й загинула військова зброя! 27 At krigere måtte falle!
          Krigsvåpnene er ødelagt.
Neste kapittel >

07. juli 2022

Dagens bibelord

Ordtaka 7,1–3

Les i nettbibelen

1Son min, ta vare på orda mine, gøym boda mine hos deg! 2Hald fast på boda, så skal du leva, ta vare på mi rettleiing som din augnestein! 3Bind dei fast til fingrane, skriv dei på di hjartetavle!

1Son min, ta vare på orda mine, gøym boda mine hos deg! 2Hald fast på boda, så skal du leva, ta vare på mi rettleiing som din augnestein! 3Bind dei fast til fingrane, skriv dei på di hjartetavle!