Bibelsøk

Søk
Velg oversettelse
Hvor finner jeg...

.

Tilbake til oversikten

Друге послання до Тимофiя

1 2 3 4

< Forrige kapittelNeste kapittel >
2Отже, мій сину, міцній у благодаті, яка в Ісусі Христі.
   

Tjeneste og lidelse
2Vær da sterk, mitt barn, ved nåden i Kristus Jesus.
 2 І що ти почув від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, які будуть спроможні й інших навчити.
   
 2 Det du har hørt av meg i mange vitners nærvær, skal du gi videre til pålitelige mennesker som er i stand til å undervise andre.
 3 [Ти ж] перенось злигодні, як добрий воїн Ісуса Христа.
   
 3 Bær også du lidelsene som en god stridsmann for Kristus Jesus!
 4 Жодний воїн, щоби догодити тому, хто найняв його, не зв’язує себе життєвими справами.
   
 4 Ingen soldat lar seg hindre av dagliglivets gjøremål, for han vil gjøre som hærføreren vil.
 5 Якщо ж хто й буде змагатися, то не отримає вінця, якщо не буде боротися законно.
   
 5 Og en idrettsmann må følge reglene om han skal vinne seierskransen.
 6 Робітникові, який працює, першим належить одержати з плоду.
   
 6 Bonden som arbeider hardt, skal få først av avlingen.
 7 Зрозумій те, що кажу: [нехай] Господь дасть тобі розуміння в усьому.
   
 7 Tenk over det jeg sier! For Herren skal gi deg innsikt i alt.
   
 8 Пам’ятай про воскреслого з мертвих Ісуса Христа, Який з нащадків Давида — згідно з моєю Доброю Звісткою,
   
 8 Husk på Jesus Kristus, han som ble reist opp fra de døde og er av Davids ætt. Dette er mitt evangelium,
 9 за яку я переношу злигодні — до кайданів включно, наче злочинець. Але Боже Слово не ув’язнити!
   
 9 og for dette lider jeg. Ja, jeg er bundet i lenker som en forbryter. Men Guds ord er ikke bundet.
10 Тому все терплю заради вибраних, щоб і вони отримали спасіння в Ісусі Христі з вічною славою.
   
10 Derfor utholder jeg alt for de utvalgtes skyld, for at også de skal nå fram til frelsen i Kristus Jesus og få evig herlighet.
11 Вірне слово: якщо ми з Ним померли, то з Ним і житимемо;
   
11 Dette er et troverdig ord:
          Døde vi med ham,
          skal vi også leve med ham.
          
   
12 якщо терпимо, то будемо з Ним і царювати; якщо відречемося, то й Він відречеться від нас;
   
12 Holder vi ut,
          skal vi også herske med ham.
          Fornekter vi,
          skal han fornekte oss.
          
   
13 якщо ми невірні, то Він залишиться вірним, бо Себе зректися не може.
   
13 Er vi troløse,
          så er han trofast,
          for han kan ikke fornekte seg selv.
14 Нагадуй про це й застерігай перед Богом, щоб не займалися словесними змаганнями, бо це не приносить користі, хіба лише слухачам на руїну.
   

Fasthet mot vranglæren
14 Dette skal du minne om, og for Guds ansikt skal du pålegge dem å unngå ordkrig. Det tjener ikke til noe og virker ødeleggende på dem som hører på.
15 Постарайся представити себе гідним перед Богом, бездоганним працівником, який наставляє на принципи істини.
   
15 Sett alt inn på å stå din prøve overfor Gud! Vær en arbeider som ikke har noe å skamme seg over, men som legger fram sannhetens ord på rett måte.
16 А пустих балачок уникай, бо вони дедалі більше підштовхуватимуть до безбожності.
   
16 Vend ryggen til det ugudelige og tomme snakket. For de som taler slik, går bare lenger og lenger i ugudelighet,
17 Їхнє слово буде поширюватися, немов гангрена. Такими є Гіменей і Филит,
   
17 og deres ord vil spre seg som koldbrann. Blant dem er Hymeneos og Filetos,
18 які відпали від істини, заявляючи, ніби воскресіння вже було, і цим відвертають декого від віри.
   
18 som har forvillet seg bort fra sannheten. For de sier at oppstandelsen allerede har skjedd, og de bryter ned troen hos folk.
19 А тверда Божа основа стоїть, маючи таку печать: Господь знає Своїх, а також: Нехай відступить від неправди кожний, хто прикликає Господнє Ім’я!
   
19 Men Guds grunnvoll står fast, og den har et segl med denne innskriften: « Herren kjenner sine», og: « Hver den som bekjenner Herrens navn, må vende seg bort fra urett».
20 У великому домі є не лише золоті й срібні посудини, а й дерев’яні та глиняні; одні для почесного (вжитку), інші — для непочесного.
   
20 I et stort hus er det ikke bare kar av gull og sølv, men også av tre og leire, de første til fint bruk og de andre til simplere bruk.
21 Отже, якщо хто очистить себе від цього, то буде посудом для почесного (вжитку) — освячений, корисний для Володаря, готовий для кожного доброго діла.
   
21 Den som renser seg og holder seg borte fra slikt, blir et kar til fint bruk, innviet og nyttig for husets herre, gjort i stand til all god gjerning.
   
22 Уникай молодечих пожадань, настирливо шукай праведності, віри, любові, миру з тими, які кличуть до Господа від чистого серця.
   
22 Legg ungdommens begjær bak deg og jag etter rettferd, troskap, kjærlighet og fred, sammen med andre som kaller på Herren av et rent hjerte.
23 А нерозумні й необґрунтовані суперечки обминай, знаючи, що вони породжують сварки.
   
23 Men tåpelige diskusjoner som ingen lærer noe av, skal du avvise, for du vet at de skaper strid.
24 Адже Господній раб не повинен сваритися, але (має) бути до всіх привітний, здатний навчати, терпеливий,
   
24 En Herrens tjener må ikke ligge i strid, men være vennlig mot alle, dyktig til å undervise, villig til å tåle ondt,
25 такий, хто з лагідністю наставляє противників, чи не дасть їм Бог покаяння, щоби пізнали істину
   
25 så han ydmykt viser til rette dem som sier imot. For kanskje vil Gud en gang gi dem å vende om, så de lærer sannheten å kjenne.
26 і вирвалися з тенет диявола, який зловив їх живцем, аби вони (виконували) його волю. 26 Da kan de våkne av rusen og komme seg ut av djevelens snare, hvor de holdes fanget så de gjør hans vilje.
< Forrige kapittelNeste kapittel >

15. august 2022

Dagens bibelord

Lukas 11,1–4

Les i nettbibelen

1Ein gong var han ein stad og bad. Då han var ferdig, sa ein av læresveinane til han: «Herre, lær oss å be, slik Johannes lærte sine læresveinar.» 2Han svara: «Når de bed, skal de seia: Far! Lat namnet ditt helgast. Lat riket ditt koma. ... Vis hele teksten

1Ein gong var han ein stad og bad. Då han var ferdig, sa ein av læresveinane til han: «Herre, lær oss å be, slik Johannes lærte sine læresveinar.» 2Han svara: «Når de bed, skal de seia: Far! Lat namnet ditt helgast. Lat riket ditt koma. 3Gjev oss kvar dag vårt daglege brød. 4Tilgjev oss våre synder, for vi òg tilgjev kvar den som står i skuld til oss. Og lat oss ikkje koma i freisting.»