Bibelsøk

Søk
Velg oversettelse
Hvor finner jeg...

.

Tilbake til oversikten

Книга Естер

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Neste kapittel >

Провина цариці Вашті
1Це було у часи царя Ахашвероша, – того Ахашвероша, котрий владарював над ста двадцятьма сімома областями, – від Індії до Ефіопії.

Dronning Vasjti trosser kong Xerxes
1Dette hendte i Xerxes' dager, den Xerxes som hersket over 127 provinser fra India til Kusj.
 2 Отже, в той час, коли він утвердився на престолі свого царства у замку Сузи, цар Ахашверош  2 I de dager da Xerxes satt på kongetronen i borgen Susa,
 3 третього року свого владарювання справив бенкет для всіх своїх можновладців та своїх вельмож. Крім того, були запрошені перські та мідійські воєначальники й намісники областей ((провінцій)).  3 i det tredje regjeringsåret sitt, holdt han en fest for alle stormennene og tjenerne sine. De fremste hærførerne i Persia og Media og lederne for provinsene var hos ham.
 4 Він (їм) показував великі багатства свого славного царства та пишний блиск своєї величності впродовж довгого часу, а саме: сто вісімдесят днів.
   
 4 I lang tid, 180 dager, viste han fram sin kongelige rikdom og prakt og sin store herlighet og glans.
   
 5 А після закінчення тих днів цар влаштував у дворі саду царського палацу семиденний бенкет для всього народу, що перебував у замку Сузи, – від малого до великого.  5 Da disse dagene var til ende, holdt kongen enda en fest for alt folket som var i borgen Susa, høy som lav. Festen varte i sju dager på den åpne plassen i hagen ved kongens slott.
 6 Білі й блакитні полотнища звисали на вісонових і фіолетових шнурах, прикріплених до срібних прутів, що лежали на мармурових стовпах. На мозаїчній кам’яній долівці зі смарагду, білого мармуру, перламутру та чорного мармуру стояли золоті та срібні ложа.  6 Tepper av det fineste hvite og purpurblå stoff var festet med hvite og purpurrøde snorer til ringer av sølv i søyler av alabast. Benker av gull og sølv sto på et gulv av marmor, alabast, perlemor og mosaikksteiner.
 7 Напої також подавали в золотому посуді, й кожна чаша не була подібною до іншої; а царського вина, як і личило такому володареві, (було) дуже багато.  7 Drikkene ble skjenket i gullbeger som alle var forskjellige. Og det var rikelig av kongerikets vin, på kongelig vis.
 8 Проте за царською постановою до пиття нікого не примушували, адже цар звелів усім розпорядникам свого палацу, щоб чинили за вподобанням кожної людини.  8 Drikkingen foregikk etter regelen: «Ingen tvang!» For kongen hadde bestemt at alle hovmestrene skulle la hver og en få så mye eller lite han selv ville ha.
 9 Так само й цариця Вашті влаштувала бенкет жінкам царського палацу, що (належав) цареві Ахашверошу.
   
 9 Samtidig holdt dronning Vasjti fest for kvinnene i slottet til kong Xerxes.
   
10 А сьомого дня, коли цар розвеселився від випитого вина, він наказав сімом євнухам, Мегуманові, Біззеті, Харвоні, Біґті, Аваґті Зетарові й Каркасові, котрі прислуговували цареві Ахашверошу, 10 På den sjuende dagen, da han var oppstemt av vinen, ba kong Xerxes til seg de sju evnukkene som var hans personlige tjenere, Mehuman, Bista, Harbona, Bigta, Abagta, Setar og Karkas.
11 привести до царя царицю Вашті в царській короні, аби показати її красу народам і своїм можновладцям, бо вона була вродливою. 11 Han befalte dem å hente dronning Vasjti fram for kongen med den kongelige kronen på hodet, så folkene og stormennene kunne få se hennes skjønnhet, for hun var svært vakker.
12 Проте цариця Вашті відмовилась прийти за наказом царя через євнухів. Цар дуже розлютився, і запалав великим гнівом.
   
12 Men dronning Vasjti nektet å komme på kongens ord som evnukkene bar fram. Kongen ble svært sint, og harmen brant i ham.
13 Тож цар звернувся до мудреців, які знали (давні) часи, бо справи царя переважно (вирішувалися) перед усіма, хто знав закон і судочинство. 13 Han vendte seg til vismennene, de som var kyndige i å tyde tidene, for på denne måten ble kongens saker lagt fram for alle som var kyndige i lov og rett.
14 Серед таких найближчими до нього (були): Каршена, Шетар, Адмата, Таршіш, Мерес, Марсена та Мемухан, – сім можновладців Персії і Мідії, котрі завжди мали доступ до царя, і займали головні посади в царстві. 14 De som sto ham nærmest, var Karsjena, Sjetar, Admata, Tarsis, Meres, Marsena og Memukan, de sju persiske og mediske stormennene som hadde direkte adgang til kongen og var de fremste i riket.
15 (Цар запитав їх): Згідно зі законом, що слід учинити з царицею Вашті, яка не виконала повеління царя Ахашвероша, переданого через євнухів-царедворців. 15 Han spurte dem: «Hva bør etter loven skje med dronning Vasjti siden hun ikke gjorde slik kong Xerxes befalte henne gjennom evnukkene?»
   
16 У відповідь Мемухан промовив до царя та можновладців: Цариця Вашті завинила не лише перед одним царем, а й перед усіма можновладцями та всім народом, що знаходиться в усіх областях царя Ахашвероша. 16 Memukan sa til kongen og stormennene: «Dronning Vasjti har ikke bare forbrutt seg mot kongen, men mot alle stormenn og folk i provinsene til kong Xerxes.
17 Адже вчинок цариці стане відомим усім жінкам, і призведе до того, що вони почнуть зневажати своїх чоловіків, і будуть казати: Ахашверош звелів привести до нього царицю Вашті, але вона не пішла! 17 For ryktet om dronningen vil spre seg blant alle kvinner og få dem til å forakte mennene sine og si: Kong Xerxes befalte at dronning Vasjti skulle føres fram for ham, men hun kom ikke.
18 Перські й мідійські княгині, котрі дізнались, що цариця говорила цареві, вже сьогодні почнуть виявляти непокірність царським вельможам, викликаючи цим суперечки та зневагу. 18 Alt i dag vil de fremste kvinnene i Persia og Media snakke slik til kongens stormenn når de får høre ryktet om dronningen. Og det blir ingen ende på forakt og sinne.
19 Отже, якщо це буде цареві до вподоби, нехай вийде від нього царська постанова, і буде це зазначено в законах Персії і Мідії, як непорушний закон, що цариця Вашті більше ніколи не з’явиться перед царем Ахашверошем, а її достоїнство цариці нехай цар надасть іншій жінці, кращій за неї. 19 Dersom kongen finner det for godt, så la det gå ut et kongsord, og la det bli skrevet inn i lovene i Persia og Media, så det står urokkelig fast at Vasjti aldri mer skal vise seg for kong Xerxes, og at kongen skal gi hennes rang som dronning til en annen kvinne som er bedre enn hun.
20 І коли такий царський декрет буде проголошений в усьому його великому царстві, – а воно й, справді, велике, – то всі дружини почнуть шанувати своїх чоловіків, від найбільшого, й до найменшого...
   
20 Når det påbudet kongen sender ut, blir kjent i hele riket, så veldig som det er, vil alle kvinner ære ektemennene sine, høye som lave.»
   
21 Така пропозиція сподобалась як цареві, так і можновладцям, тому цар учинив, як порадив Мемухан. 21 Kongen og stormennene syntes godt om dette forslaget, og kongen gjorde som Memukan sa.
22 Він направив такий декрет в усі області царства, – в кожну провінцію був скерований лист, кожному народу його мовою, – аби кожен чоловік був ГОСПОДА рем у своєму домі. Отже, сповістили про це мовою кожного народу. 22 Han sendte brev til alle provinsene sine, til hver enkelt provins med den skriften de brukte der, og til hvert enkelt folk på det språket de snakket, om at hver mann skulle være herre i sitt eget hus og snakke språket til sitt eget folk.
Neste kapittel >

07. juli 2022

Dagens bibelord

Ordtaka 7,1–3

Les i nettbibelen

1Son min, ta vare på orda mine, gøym boda mine hos deg! 2Hald fast på boda, så skal du leva, ta vare på mi rettleiing som din augnestein! 3Bind dei fast til fingrane, skriv dei på di hjartetavle!

1Son min, ta vare på orda mine, gøym boda mine hos deg! 2Hald fast på boda, så skal du leva, ta vare på mi rettleiing som din augnestein! 3Bind dei fast til fingrane, skriv dei på di hjartetavle!