Bibelsøk

Søk
Velg oversettelse
Hvor finner jeg...

.

Tilbake til oversikten

Друга книга Мойсея. Вихід

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40

< Forrige kapittelNeste kapittel >

Божий наказ про Пасху
12І промовив ГОСПОДЬ до Мойсея й Аарона (ще) в Єгипетському краю такі слова:

Herren innstifter påskehøytiden
12Herren sa til Moses og Aron i Egypt:
 2 Цей місяць для вас – початок місяців. Він буде для вас першим серед інших місяців року.  2 Denne måneden skal være nyttårsmåneden deres. Den skal være den første måneden i året.
 3 Зверніться до всієї Ізраїлевої громади з такими словами: Десятого дня цього місяця нехай кожний візьме ягня на родину. Одне ягня на оселю.  3 Si til hele Israels menighet: På den tiende dagen i denne måneden skal hver husfar ta et lam, ett til hver husstand.
 4 Якщо ж сім’я надто мала, щоби з’їсти ягня, то нехай прийме до себе свого сусіда, який межує з його домом, відповідно до кількості душ. Розрахуйте, щоб ягняти вистачило для кожного, аби його з’їсти.  4 Men hvis husstanden er for liten til å spise opp et lam, skal husfaren og den nærmeste naboen ta ett sammen, alt etter hvor mange de er. Dere skal ikke regne flere på hvert lam enn at alle blir mette.
 5 Ягня у вас нехай буде однолітнім самцем без вади; можна взяти його з овець або кіз.  5 Lammet må være et årsgammelt værlam uten feil. Dere kan ta enten et lam eller et kje.
 6 Тримайте його до чотирнадцятого дня цього ж місяця, а ввечері хай заріжуть його, – разом уся Ізраїлева громада.  6 Dere skal ta vare på det til den fjortende dagen i denne måneden. Og i skumringen skal hele forsamlingen av Israels menighet slakte det.
 7 І візьмуть трохи його крові, й помажуть нею обидва одвірки та верхню поперечку-наддвірок у тих домівках, у яких його їстимуть.  7 Så skal de ta noe av blodet og stryke det på de to dørstolpene og på bjelken over døren i de husene hvor de spiser det.
 8 Тієї самої ночі їстимуть м’ясо, спечене на вогні; їстимуть його з опрісноками та гіркими травами.  8 Kjøttet skal de spise samme natt. Det skal være stekt over ilden, og de skal spise det med usyret brød og bitre urter.
 9 Не їжте його сирим чи звареним у воді, а тільки спечене на вогні з головою, ногами та нутрощами.  9 Dere må ikke spise det rått eller kokt i vann. Nei, det skal være stekt over ilden med hode, føtter og innvoller.
10 Нічого з нього не залишайте до ранку. Коли щось з нього залишиться до ранку, спаліть у вогні. 10 Dere må ikke la noe bli igjen til morgenen etter. Er det noe igjen om morgenen, skal dere brenne det opp.
11 А ось як будете його їсти: стан ваш має бути підперезаний, взуття – на ваших ногах, а посохи – у ваших руках. Їстимете його з поспіхом. Це – Пасха ГОСПОДНЯ. 11 Slik skal dere spise det: Med kjortelen bundet opp om livet, sko på føttene og stav i hånden. Spis det i all hast! Det er påske for Herren.
12 Цієї ночі Я пройду по Єгипетському краю й уражу кожного первістка в Єгипетському краю, від людини до тварини, і здійсню суд над усіма єгипетськими богами. Я – ГОСПОДЬ! 12 Denne natten skal jeg gå gjennom Egypt og slå i hjel alle førstefødte i landet, både mennesker og dyr, og jeg skal holde dom over alle gudene i Egypt. Jeg er Herren.
13 А кров на одвірках осель, у яких перебуваєте ви, буде ознакою. Я побачу кров, і омину вас. Не буде серед вас згубної пошесті, коли уражатиму Єгипетський край.
   
13 Men blodet skal være det merket som viser hvilke hus dere er i. Når jeg ser blodet, vil jeg gå forbi. Ingen ødeleggende plage skal ramme dere når jeg slår Egypt.
14 І стане для вас цей день пам’ятним. Ви будете відзначати його, як свято для ГОСПОДА протягом (усіх) ваших поколінь. Як вічну постанову будете його святкувати. 14 Siden skal denne dagen være en minnedag for dere. Dere skal feire den som en høytid for Herren, dere skal feire i slekt etter slekt. Det skal være en evig ordning.
   
15 Сім днів будете їсти опрісноки і вже з першого дня усунете (всяку) закваску з ваших осель. Кожний, хто їстиме квашене з першого дня до сьомого, той буде знищений з-посеред Ізраїлю. 15 I sju dager skal dere spise usyret brød. Allerede den første dagen skal dere fjerne all surdeig fra husene deres. Hver den som spiser noe som er syret, fra den første til den sjuende dagen, skal støtes ut fra Israel.
16 У перший день буде святе зібрання, і в сьомий день також святе зібрання. Жодної праці не чинитимете в ті (дні), за винятком того, що кожний споживатиме їжу, – тільки те й будете робити. 16 Den første dagen skal dere holde en hellig samling, den sjuende dagen skal dere også holde en hellig samling. Disse dagene skal dere ikke gjøre noe arbeid. Bare den maten som hver av dere trenger, skal dere lage til.
17 Ви маєте дотримуватися свята Опрісноків. Адже саме того дня Я вивів ваші загони з Єгипетського краю. Тому шануватимете цей день у ваших поколіннях, як вічну постанову. 17 Dere skal holde de usyrede brøds høytid, for på denne dagen førte jeg hærene deres ut av Egypt. Derfor skal dere feire denne dagen i slekt etter slekt. Det skal være en evig ordning.
   
18 Опрісноки будете їсти з вечора чотирнадцятого дня першого місяця і до вечора двадцять першого дня (цього) місяця. 18 Fra kvelden den fjortende dagen i den første måneden til kvelden den tjueførste dagen i samme måned skal dere spise usyret brød.
19 Сім днів у ваших домах не повинно бути (жодної) закваски! Кожний, хто буде їсти квашене, – чи то він з осілих приходців, чи з місцевих жителів краю, – та особа буде знищена з Ізраїлевої громади. 19 I sju dager må det ikke finnes surdeig i husene deres. Hver den som spiser noe som er syret, skal støtes ut av Israels menighet, enten han er innflytter eller født i landet.
20 Нічого заквашеного не їстимете. В усіх ваших поселеннях будете їсти опрісноки. 20 Dere må ikke spise noe som er syret. Hvor dere enn bor, skal dere spise usyret brød.
   

Мойсеϊв наказ про Пасху
21 Мойсей покликав усіх старійшин Ізраїлю та сказав їм: Ідіть і виберіть собі ягнят на ваші роди та заколіть пасху.
21 Da kalte Moses sammen alle de eldste i Israel og sa til dem: «Gå og hent småfe til familiene deres og slakt påskelammet!
22 Візьміть пучок іссопу, вмочіть у кров, що в посудині, й помажте верхній та обидва бокові одвірки кров’ю, що в посудині. Ніхто з вас хай не виходить за двері своєї оселі аж до ранку. 22 Så skal dere ta en isopkvast, dyppe den i blodet i skålen og stryke noe av blodet fra skålen på bjelken over døren og på de to dørstolpene. Ingen av dere må gå ut gjennom døren til huset sitt før om morgenen.
23 ГОСПОДЬ буде проходити, уражаючи єгиптян. Він побачить кров на верхньому та на обох бокових одвірках, і промине ГОСПОДЬ (ці) двері. Він не дозволить губителеві ввійти у ваші домівки, щоб (когось) погубити. 23 For Herren skal dra gjennom landet for å slå egypterne. Og når han ser blodet på bjelken og de to dørstolpene, skal han gå forbi døren og ikke la ødeleggeren slippe inn i huset for å slå dere.
24 Ви збережете цей наказ, як (віковічну) постанову для себе й для своїх дітей навіки. 24 Dette skal dere holde, og det skal være en evig ordning for deg og dine etterkommere.
25 Коли ж увійдете в край, який дасть вам ГОСПОДЬ, за Своєю обітницею, то збережете це служіння. 25 Når dere så kommer inn i det landet Herren har lovet å gi dere, skal dere holde denne skikken ved lag.
26 Якщо вас запитають ваші діти: Що це за служіння у вас, 26 Og når barna deres spør: Hva er dette for en skikk?
27 то ви відповісте: Це – пасхальна жертва для ГОСПОДА, Який обминув домівки Ізраїлевих нащадків у Єгипті, коли уражав єгиптян, а наші оселі врятував. Люди схилились, і впали долілиць.
   
27 skal dere svare: Det er påskeoffer for Herren fordi han gikk forbi israelittenes hus i Egypt da han slo egypterne, men sparte husene våre.» Da bøyde folket seg til jorden og tilba.
28 Ізраїльтяни пішли, і учинили (все) так, як заповів ГОСПОДЬ через Мойсея та Аарона. Так вони й зробили. 28 Så gikk israelittene bort og gjorde dette. Det Herren hadde gitt Moses og Aron påbud om, det gjorde de.

Десята кара: вигублення перворідних
29 Опівночі ГОСПОДЬ уразив кожного первістка в Єгипетському краю – від первістка фараона, який сидів на престолі, до первістка в’язня, що під вартою, – а також кожне первородне зі свійських тварин.

Israelittene bryter opp fra Egypt
29 Midt på natten slo Herren i hjel alle førstefødte i Egypt, fra den førstefødte hos farao, som satt på sin trone, til den førstefødte hos fangen i fengselet, og alle de førstefødte dyr i buskapen.
   
30 Вночі прокинувся фараон, а з ним і всі його слуги та всі єгиптяни. І зчинилося велике голосіння в (усьому) Єгипті, бо не було оселі, в якій не було б померлого. 30 Den natten sto farao opp, han og alle tjenerne hans og alle egypterne. Det lød et høyt skrik i Egypt, for det fantes ikke et eneste hus uten noen døde.
31 Тієї ж ночі фараон покликав Мойсея та Аарона й сказав: Устаньте і вийдіть з-поміж мого народу ви, і (всі) ізраїльтяни! Ідіть, служіть ГОСПОДУ, як ви домагались! 31 Mens det ennå var natt, sendte han bud etter Moses og Aron og sa: «Bryt opp og dra bort fra folket mitt, både dere og israelittene! Gå av sted og tjen Herren slik dere ba om!
32 Забирайте також своїх овець, і (всю іншу) вашу худобу, як ви хотіли. Ідіть геть, і мене благословіть.
   
32 Ta også med dere småfeet og storfeet deres, som dere har sagt, og dra bort! Be så om velsignelse for meg også!»
33 Єгиптяни також квапили народ, аби без зволікань випровадити їх із краю. Інакше, – говорили вони, – всі ми загинемо! 33 Egypterne presset på folket for å få dem ut av landet så fort som mulig. «Ellers dør vi alle sammen», sa de.
   
34 Тож люди взяли (зі собою) навіть тісто, яке ще не вкисло. Свої діжі, загорнені у власний одяг, вони несли на плечах. 34 Da tok folket deigen sin, som ennå ikke var hevet. De bandt kappene sine om bakstetrauene og bar dem på skuldrene.
35 Ізраїльтяни зробили за словом Мойсея: випросили в єгиптян посуд срібний та посуд золотий і одяг. 35 Israelittene gjorde som Moses hadde sagt. De ba egypterne om gjenstander av sølv og gull og om klær.
36 А ГОСПОДЬ дав милість народові в очах єгиптян, і ті позичали їм, і вони обібрали єгиптян. 36 Og Herren lot egypterne få godvilje for folket så de ga dem det de ba om. Slik utnyttet de egypterne.
   

Вихід Ізраϊля з Єгипту
37 І вирушили Ізраїлеві нащадки від Рамсеса до Суккота – близько шестисот тисяч піших чоловіків, крім (їхніх) дітей.
37 Så brøt israelittene opp fra Ramses og dro til Sukkot. De var omkring 600 000 mann til fots, foruten kvinner og barn.
38 Разом з ними вийшла також велика змішана група людей, і дуже багато овець та інших свійських тварин. 38 Mange slags mennesker fulgte med dem, i tillegg til en stor flokk av småfe og storfe.
39 А з тіста, яке (люди) винесли з Єгипту, вони напекли прісних коржів, оскільки воно не вкисло. Їх виганяли з Єгипту, тому вони не барились і навіть не приготували собі їжі.
   
39 Av deigen de hadde med seg fra Egypt, bakte de usyrede kaker, som ikke var hevet. For de ble jaget ut av Egypt og kunne ikke vente lenger. Derfor hadde de heller ikke rukket å få med seg mat til reisen.
   
40 Час проживання нащадків Ізраїля, який вони провели в Єгипті, (становив) чотириста тридцять років. 40 Israelittene hadde da bodd i Egypt i 430 år.
41 По закінченні чотирьохсот тридцяти років, – саме цього дня, – усі ГОСПОДНІ загони вийшли з Єгипетського краю. 41 På dagen da de 430 årene var til ende, dro alle Herrens hærer ut av Egypt.
42 Це була ніч пильнування для ГОСПОДА, щоб вивести їх з Єгипетського краю. Саме ця ніч, – ніч пильнування для ГОСПОДА, – (стала пам’яткою) для всіх ізраїльтян впродовж (усіх) їхніх поколінь. 42 Det var en våkenatt for Herren da han førte dem ut av Egypt. Denne natten tilhører Herren. Denne natten skal alle israelitter våke i slekt etter slekt.
   

Постанова про Пасху
43 Тоді ГОСПОДЬ сказав Мойсеєві та Ааронові: Ось закон про Пасху. Жодний чужинець не їстиме її.
43 Herren sa til Moses og Aron: «Dette er forskriften om påskelammet: Ingen fremmed skal spise av det.
44 А кожний раб, куплений за гроші, коли обріжеш його, тоді він може їсти її. 44 Men hver slave som er kjøpt for penger, og som du har latt omskjære, kan spise av det.
45 Чужинець чи найманець не повинен споживати її. 45 Ingen fremmed som bor eller arbeider hos deg, kan spise av det.
46 Їсти Пасху слід лише в домі. Не можна виносити м’яса з оселі. Жодної кістки (пасхального ягняти) не поламаєте. 46 Lammet skal spises i ett og samme hus. Kjøttet må ikke tas ut av huset, og beina må ikke brytes på lammet.
47 Уся Ізраїлева громада має виконувати це. 47 Slik skal hele Israels menighet gjøre.
48 Якщо з тобою житиме приходець і побажає справити Пасху ГОСПОДУ, то спочатку має бути у нього обрізаним кожний чоловік. Тільки після цього нехай приходить і справляє її. Він вважатиметься таким, як і місцевий мешканець краю. Жодний необрізаний не сміє їсти її. 48 Om innflytteren som bor hos deg, vil holde påske for Herren, skal alle menn hos ham omskjæres. Da kan han være med og holde høytid. Han skal være som en som er født i landet. Men ingen uomskåret kan spise av det.
49 Закон має бути один, як для місцевого мешканця, так і для приходця, котрий поселився між вами.
   
49 En og samme lov skal gjelde for den som er født i landet, og for innflytteren som bor hos dere.»
50 І учинили всі Ізраїлеві нащадки так, як заповів ГОСПОДЬ через Мойсея й Аарона. Так вони і зробили. 50 Dette gjorde alle israelittene. De gjorde alt som Herren hadde gitt Moses og Aron påbud om.
51 Того дня ГОСПОДЬ вивів з Єгипетського краю Ізраїлевих нащадків відповідно до їхніх загонів. 51 Den samme dagen førte Herren israelittene ut av Egypt, hærskare for hærskare.
< Forrige kapittelNeste kapittel >

14. august 2022

Dagens bibelord

1. Mosebok 33,1–11

Les i nettbibelen

1Jakob såg opp og fekk auge på Esau, som kom med fire hundre mann. Då fordelte han borna mellom Lea, Rakel og dei to slavekvinnene. 2Han stilte slavekvinnene og borna deira fremst, Lea og borna hennar bak dei og Rakel med Josef sist. ... Vis hele teksten

1Jakob såg opp og fekk auge på Esau, som kom med fire hundre mann. Då fordelte han borna mellom Lea, Rakel og dei to slavekvinnene. 2Han stilte slavekvinnene og borna deira fremst, Lea og borna hennar bak dei og Rakel med Josef sist. 3Sjølv gjekk han føre dei og bøygde seg sju gonger til jorda, til han kom bort til bror sin. 4Men Esau sprang imot han, slo armane rundt han, kasta seg om halsen på han og kyste han. Og dei gret. 5Esau såg opp og fekk auge på kvinnene og borna. Då sa han: «Kven er det du har med deg?» Jakob svara: «Det er dei borna som Gud i sin nåde har gjeve tenaren din.» 6Slavekvinnene kom då fram med borna sine og bøygde seg til jorda. 7Lea kom òg fram med borna sine og bøygde seg. Til slutt gjekk Josef og Rakel fram og bøygde seg. 8Esau spurde: «Kva ville du med heile den flokken eg møtte?» «Eg ville at min herre skulle sjå på meg med velvilje», svara han. 9Då sa Esau: «Eg har rikeleg, bror. Ta du vare på det som ditt er!» 10«Nei, kjære deg», svara Jakob, «ser du på meg med velvilje, så ta imot gåva mi! For då eg såg andletet ditt, var det som eg såg Guds eige andlet; så venleg var du mot meg. 11Ta no imot gåva som eg lét senda deg! For Gud har vore nådig mot meg, og eg har alt eg treng.» Jakob bad han så inntrengjande at han tok imot gåva.