Bibelsøk

Søk
Velg oversettelse
Hvor finner jeg...

.

Tilbake til oversikten

Друга книга Мойсея. Вихід

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40

< Forrige kapittelNeste kapittel >

Каяття люду й Боже змилування
33Потім ГОСПОДЬ сказав Мойсеєві: Іди, вирушай звідси, – ти (сам і твій) народ, який ти вивів з Єгипетського краю, – до краю, про який Я присягнувся Авраамові, Ісаакові та Якову, кажучи: Вашим нащадкам дам його.
33Herren sa til Moses: «Dra bort herfra, både du og folket du har ført opp fra Egypt, til det landet som jeg med ed lovet til Abraham og Isak og Jakob da jeg sa: Jeg vil gi det til din ætt.
 2 Я ж пошлю ангела перед тобою, і вижену ханаанця, аморейця, хеттейця, періззейця, гіввійця і євусейця, –  2 Jeg vil sende en engel foran deg og drive ut kanaaneerne, amorittene, hetittene, perisittene, hevittene og jebusittene.
 3 в край, що тече молоком і медом. Я ж не йтиму з тобою, бо ти є народом твердошиїм, аби Мені не знищити тебе по дорозі.
   
 3 Dra opp til det landet som flyter av melk og honning! Men jeg vil ikke dra opp med deg, for du er et stivnakket folk; ellers kunne jeg fortære deg på veien.»
   
 4 Почувши ці суворі слова, народ засумував, так що ніхто не одягнув на себе своїх прикрас.  4 Da folket hørte disse harde ordene, sørget de, og ingen tok smykker på seg.
 5 Тому ГОСПОДЬ промовив до Мойсея: Повтори Ізраїлевим нащадкам: Ви народ твердошиїй і впертий. Якби Я хоч одну мить ішов посеред вас, то знищив би вас! Тому тепер зніміть із себе ваші прикраси, а Я (вже) знатиму, що робити з вами.  5 Men Herren sa til Moses: «Si til israelittene: Dere er et stivnakket folk. Om jeg bare et øyeblikk drar opp sammen med deg, måtte jeg gjøre ende på deg. Legg nå smykkene bort, så jeg kan vite hva jeg skal gjøre med deg!»
 6 Тож познімали Ізраїлеві нащадки свої прикраси біля гори Хорив.
   
 6 Fra da av, ved fjellet Horeb, la israelittene bort smykkene sine.
 7 Відтоді Мойсей брав свій намет і ставив поза табором, – подалі від табору, і назвав його Наметом Зустрічі. Тому кожний, хто шукав ГОСПОДА, приходив до Намету Зустрічі, що поза табором.
Telthelligdommen
 7 Moses pleide å ta teltet og slå det opp et godt stykke utenfor leiren. Han kalte det telthelligdommen. Alle som ville søke råd hos Herren, gikk ut til dette teltet utenfor leiren.
 8 Так бувало, що коли йшов Мойсей до Намету, то весь народ підіймався і спостерігав. Кожен (стояв) біля входу свого намету. Всі стежили за Мойсеєм, доки він не входив у Намет.  8 Hver gang Moses gikk ut til teltet, reiste hele folket seg og ble stående hver ved inngangen til sitt telt. De så etter Moses til han var kommet inn i teltet.
 9 Коли ж Мойсей входив у Намет, то хмарний стовп опускався і ставав над входом у Намет. (У цей час) ГОСПОДЬ розмовляв з Мойсеєм.  9 Og når Moses var kommet inn i teltet, senket skysøylen seg og ble stående ved inngangen til teltet, og han snakket med Moses.
10 Увесь народ бачив хмарний стовп, який стояв біля входу Намету. Тому всі люди підіймалися, і поклонялися – кожний від входу свого намету. 10 Når folket så skysøylen stå ved inngangen til teltet, reiste de seg alle sammen, bøyde seg og tilba, hver ved sin teltdør.
11 ГОСПОДЬ розмовляв з Мойсеєм віч-на-віч, – так, як людина спілкується зі своїм приятелем. (Після того) він повертався до табору. А його слуга, юнак Ісус, син Навина, залишався в Наметі.
   
11 Så talte Herren med Moses ansikt til ansikt, slik som mennesker snakker med hverandre. Siden vendte Moses tilbake til leiren. Men tjeneren hans, en ung gutt som het Josva, sønn av Nun, forlot aldri teltet.
12 (Одного разу) Мойсей сказав ГОСПОДУ: Ось Ти мені кажеш: Веди цей народ! Але ж Ти не об’явив мені, кого пошлеш зі мною. Ти мені говориш: Знаю тебе по імені! І ще: Ти знайшов милість в Моїх очах.
Herren lover å gå med
12 Moses sa til Herren: «Se, du sier at jeg skal føre dette folket opp, men du lar meg ikke vite hvem du vil sende med meg. Likevel har du sagt: Jeg kjenner deg ved navn, og du har funnet nåde for mine øyne.
13 А тепер, прохаю, коли я (дійсно) знайшов милість у Твоїх очах, то благаю, відкрий мені Свої дороги, щоб я був переконаний, що знайшов милість у Твоїх очах. Май на увазі, що ці люди є Твоїм народом. 13 Hvis det er slik at jeg har funnet nåde for dine øyne, så vis meg nå din vei, så jeg kan lære deg å kjenne og finne nåde hos deg. Husk at dette er ditt folk!»
14 ГОСПОДЬ відповів: Я Сам піду (з тобою), і дам тобі відпочинок. 14 Han svarte: «Mitt ansikt skal gå med, og jeg vil la deg få ro.»
15 Мойсей же сказав Йому: Якщо Ти Сам не підеш, то й не виводь нас звідси. 15 Da sa Moses: «Hvis ikke ditt ansikt går med, må du ikke føre oss opp herfra!
16 Як же інакше стане відомо, що я і Твій народ дійсно знайшли милість у Твоїх очах, як не з того, що Ти (справді) йтимеш разом з нами? Саме цим я і Твій народ будемо відрізнятися від усякого іншого народу, який є на поверхні землі.
   
16 Hvordan kan man ellers vite at jeg og folket ditt har funnet nåde for dine øyne, hvis ikke du går med oss? Slik skal jeg og folket ditt bli skilt ut fra alle andre folk på jorden.»
17 І ГОСПОДЬ сказав Мойсеєві: Я зроблю тобі за цим словом, яке ти сказав, бо ти знайшов милість в очах Моїх. Я знаю тебе на ім’я. 17 Da sa Herren til Moses: «Også dette som du ber om, vil jeg gjøre, for du har funnet nåde for mine øyne, og jeg kjenner deg ved navn.»
18 А Мойсей каже: Покажи мені, благаю, Твою славу! 18 «La meg da få se din herlighet!» sa Moses.
19 Та ГОСПОДЬ сказав: Я проведу перед тобою (усю) Мою велич і проголошу перед тобою Моє ім’я: ГОСПОДЬ. Я помилую того, до кого милостивий, і виявлю милосердя тому, до кого буду милосердний. 19 Han svarte: «Jeg vil la all min godhet gå forbi deg og rope ut for deg navnet Herren. For jeg er nådig mot den jeg viser nåde, og barmhjertig mot den jeg forbarmer meg over.
20 І додав: Але Мого обличчя ти побачити не зможеш, – підкреслив Він, – оскільки людина не може побачити Моє обличчя і залишитися (при цьому) живою. 20 Du kan ikke få se ansiktet mitt», sa han, «for et menneske kan ikke se meg og leve.»
21 Далі ГОСПОДЬ сказав: Ось місце біля Мене. Ти стоятимеш на скелі. 21 Herren sa: «Se, her er et sted tett ved meg; still deg der på klippen!
22 Коли ж проходитиме Моя слава, то Я поставлю тебе в розщелині скелі й покрию тебе Моєю рукою, доки не пройду. 22 Når så min herlighet går forbi, vil jeg la deg stå i klippekløften, og jeg vil dekke deg med håndflaten til jeg er kommet forbi.
23 Потім заберу Мою руку, і ти побачиш Мене ззаду. Обличчя ж Мого бачити не можна. 23 Så vil jeg ta hånden bort; da kan du se meg bakfra, men ansiktet mitt kan ingen se.»
< Forrige kapittelNeste kapittel >

04. oktober 2022

Dagens bibelord

Matteus 6,25–29

Les i nettbibelen

25Derfor sier jeg dere: Vær ikke bekymret for livet, hva dere skal spise, eller hva dere skal drikke, heller ikke for kroppen, hva dere skal kle dere med. Er ikke livet mer enn maten og kroppen mer enn klærne? ... Vis hele teksten

25Derfor sier jeg dere: Vær ikke bekymret for livet, hva dere skal spise, eller hva dere skal drikke, heller ikke for kroppen, hva dere skal kle dere med. Er ikke livet mer enn maten og kroppen mer enn klærne? 26Se på fuglene under himmelen! De sår ikke, de høster ikke og samler ikke i hus, men den Far dere har i himmelen, gir dem føde likevel. Er ikke dere mer verdt enn de? 27Hvem av dere kan vel med all sin bekymring legge en eneste alen til sin livslengde? 28Og hvorfor er dere bekymret for klærne? Se på liljene på marken, hvordan de vokser! De strever ikke og spinner ikke, 29men jeg sier dere: Selv ikke Salomo i all sin prakt var kledd som en av dem.