Bibelsøk

Søk
Velg oversettelse
Hvor finner jeg...

.

Tilbake til oversikten

Друга книга Мойсея. Вихід

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40

< Forrige kapittelNeste kapittel >

Нові таблиці заповіту
34ГОСПОДЬ промовив до Мойсея: Витеши собі дві кам’яні таблиці, такі, як були попередні, і Я напишу на (цих) скрижалях слова, які були на перших скрижалях, що ти розбив.

Herren fornyer pakten med folket
34Herren sa til Moses: «Hugg ut to steintavler som er lik de første! Så skal jeg skrive på dem de samme ordene som sto på de første tavlene, dem du slo i stykker.
 2 Будь готовий на ранок. Вийди вранці на Cінайську гору, і з’явись там переді Мною на вершині гори.  2 Hold deg klar til i morgen tidlig! Da skal du gå opp på Sinai-fjellet. Der skal du stille deg fram for meg på toppen av fjellet.
 3 Але з тобою нехай не виходить ніхто, і на всій горі ніхто хай не появляється. Навіть вівці та (інша) худоба хай не пасуться на схилах гори.  3 Ingen må gå opp sammen med deg, og ingen må vise seg på hele fjellet. Verken småfe eller storfe må beite foran fjellet.»
   
 4 Тож Мойсей витесав дві кам’яні скрижалі – такі, як були попередні. І вставши вранці Мойсей, вийшов на Cінайську гору, як і заповів йому ГОСПОДЬ. В його руках були дві кам’яні скрижалі.  4 Så hogg Moses ut to steintavler som var lik de første. Tidlig neste morgen gikk han opp på Sinai-fjellet, slik Herren hadde befalt ham, og han hadde begge steintavlene med seg.
 5 ГОСПОДЬ зійшов у хмарі, став там перед ним і проголосив Ім’я ГОСПОДА.  5 Da steg Herren ned i en sky, stilte seg hos ham og ropte ut navnet Herren.
 6 Тоді ГОСПОДЬ пройшов перед його обличчям, і проголосив:
         ГОСПОДЬ! ГОСПОДЬ
        Бог співчутливий і милосердний,
        не скорий на гнів,
        багатомилостивий і правдивий,
   
 6 Herren gikk forbi ham og ropte: « Herren er Herren, en barmhjertig og nådig Gud, sen til vrede og rik på miskunn og sannhet!
 7 Який дотримується милосердя до тисяч поколінь,
        прощає беззаконня,
        злочини і гріхи, проте винного Він
        Він карає через беззаконня батьків у дітях
        і дітях їхніх дітей
        до третього й четвертого поколінь.
 7 Han holder fast på sin miskunn i tusen slektsledd og tilgir synd, skyld og lovbrudd. Men han lar ikke den skyldige slippe straff. For fedrenes synd straffer han barn og barnebarn, og tredje og fjerde slektsledd.»
   
 8 Мойсей, негайно впавши (на коліна), поклонився до землі  8 Straks bøyde Moses seg til jorden og tilba.
 9 і сказав: Якщо я справді знайшов милість у Твоїх очах, моїм Господом, то, благаю, нехай іде мій ГОСПОДЬ з нами. (Дійсно, цей) народ є твердошиїй, але наші беззаконня й наші гріхи Ти простиш і ми будемо Твоєю спадщиною.
   
 9 Han sa: «Herre, hvis jeg har funnet nåde for dine øyne, så gå med oss, Herre! Selv om dette er et stivnakket folk, så tilgi vår synd og skyld og gjør oss til din eiendom.»
   
10 (На це) ГОСПОДЬ відповів: Ось Я укладаю Заповіт. Перед усім твоїм народом звершу дивовижне, чого не було в усій землі й у жодному народі. Увесь народ, серед якого ти перебуваєш, побачить страшні ГОСПОДНІ діла, які Я вчиню з тобою. 10 Da sa Herren: Nå vil jeg slutte en pakt. I nærvær av hele folket ditt vil jeg gjøre underfulle gjerninger som aldri før har vært gjort noe sted på jorden eller blant noe folkeslag. Hele det folket du lever iblant, skal se hvor skremmende det er, det verk som jeg, Herren, vil gjøre med deg.

Божі накази
11 (Отже), зважай на те, що Я тобі заповідаю сьогодні. Ось Я проганяю з-перед твого обличчя аморейця, ханаанця, хеттейця, періззейця, гіввійця і євусейця.
11 Ta godt vare på det jeg pålegger deg i dag! Se, jeg vil drive ut for deg amorittene, kanaaneerne, hetittene, *girgasjittene•, perisittene, hevittene og jebusittene.
12 Бережись, щоб ти не укладав заповіту з мешканцями краю, куди ти увійдеш, і щоб вони не стали пасткою посеред тебе! 12 Vokt deg for å slutte pakt med dem som bor i det landet du kommer til, så de ikke fanger deg i en felle.
13 Ви знищите їхні вівтарі, розіб’єте їхні пам’ятні стовпи й вирубаєте їхні ашери. 13 Dere skal rive ned altrene deres og slå i stykker steinstøttene, og Asjera-stolpene skal dere hugge ned.
14 Ви не повинні поклонятися іншому богові! Адже ГОСПОДНЄ Ім’я – Ревнивий. Він є ревнивим Богом. 14 Du skal ikke tilbe noen annen gud, for Herrens navn er Nidkjær; han er en nidkjær Gud.
15 Щоб не уклав ти заповіту з мешканцями того краю. Коли вони чинитимуть блуд зі своїми богами і приноситимуть жертви своїм богам, то запросять тебе, і вживатимеш їхні жертви, 15 Du skal ikke slutte pakt med dem som bor i landet! For de driver hor med gudene sine og ofrer til dem. Hvis de inviterer deg, kommer du til å spise av ofrene deres.
16 і візьмеш з їхніх дочок для своїх синів, і їхні дочки, чинячи блуд зі своїми богами, втягнуть твоїх синів у блуд з їхніми богами.
   
16 Tar du koner til sønnene dine blant døtrene deres, så vil døtrene deres drive hor med sine guder og få sønnene dine til å drive hor med gudene deres.
17 Не робитимеш собі литих богів.
   
17 Du må ikke lage deg støpte guder.
   
18 Дотримуватимешся свята опрісноків. Сім днів їстимеш прісне у призначений час у місяці авіві, як Я тобі заповів. Адже в місяці авіві ти вийшов з Єгипту.
   
18 Du skal holde de usyrede brøds høytid. I sju dager skal du spise usyret brød, slik jeg har gitt deg befaling om, til fastsatt tid, i måneden abib. For i måneden abib dro du ut av Egypt.
19 Усе, що розкриває утробу, належить Мені! Це стосується (всього) первородного з твоєї худоби, з телят і овець. 19 Alt som åpner morslivet, tilhører meg; alle førstefødte hanndyr i buskapen din, enten det er storfe eller småfe.
20 Первістка з ослят викупиш за вівцю. Якщо ж не викупиш, то зламаєш йому шию. А кожного первістка з твоїх синів викупиш.
        Не з’явишся переді Мною з порожніми руками.
   
20 Alt som åpner morslivet hos esler, skal du løse ut med et lam. Løser du det ikke ut, skal du brekke nakken på det. Hver førstefødt blant sønnene dine skal du løse ut. Ingen må vise seg tomhendt for mitt ansikt.
   
21 Шість днів працюватимеш, а сьомого дня відпочиватимеш. (Навіть ) у час посіву і жнив відпочиватимеш. 21 Seks dager skal du arbeide, men på den sjuende dagen skal du hvile. Selv om det er tid for pløying eller høsting, skal du hvile.
   
22 Відзначатимеш собі свято тижнів ((седмиць)) – свято початку жнив пшениці і свято збору врожаю напереломі року. 22 Du skal holde ukefesten når du høster inn den første hveten, og festen for innhøstingen når året er omme.
23 Тричі на рік нехай кожен з твоїх мужчин з’явиться перед Владикою ГОСПОДОМ, Богом Ізраїлю. 23 Tre ganger om året skal alle menn hos deg tre fram for Herren, Israels Gud.
24 Бо (коли) Я прожену народи з-перед твого обличчя і поширю твої кордони, то ніхто не пожадатиме твоєї землі, якщо ходитимеш, щоб показатись перед твоїм ГОСПОДОМ Богом тричі на рік.
   
24 For jeg vil drive folkeslag bort for deg og utvide grensene dine. Ingen skal ønske å ta landet ditt mens du drar opp for å tre fram for Herren din Guds ansikt tre ganger om året.
25 Не приноситимеш жертви так, щоб кров Моєї жертви потрапляла на квашене. І нехай не залишається до ранку жертва свята Пасхи.
   
25 Du skal ikke ofre blodet av mitt slaktoffer sammen med noe syret, og påskefestens offer må ikke ligge natten over til neste morgen.
26 Первістки первоплодів своєї землі принесеш до дому ГОСПОДА свого, Бога. Не готуватимеш ягняти в молоці його матері.
   
26 Det beste av førstegrøden fra jorden din skal du bringe til Herren din Guds hus. Du skal ikke koke et kje i melken fra moren.
   
27 (На завершення) ГОСПОДЬ сказав Мойсеєві: Запиши собі ці слова. Бо згідно з цими словами, Я уклав заповіт з тобою та Ізраїлем. 27 Herren sa til Moses: «Skriv ned disse ordene, for på grunnlag av disse ordene slutter jeg en pakt med deg og Israel.»
28 Пробув там (Мойсей) з ГОСПОДОМ сорок днів і сорок ночей. Хліба він не їв і води не пив. І записав на Скрижалях слова Заповіту, – десять висловлювань. 28 Moses var hos Herren i førti dager og førti netter, og han smakte verken mat eller drikke. Og han skrev paktens ord, de ti bud, på tavlene.

Лице Мойсеєве променіє
29 Коли ж (після цього) Мойсей сходив з гори Сінай, то дві cкрижалі cвідоцтва були в руках Мойсея. Спускаючись з гори, Мойсей не знав, що його обличчя, відколи він розмовляв з Богом, стало сяючим.
29 Så gikk Moses ned fra Sinai-fjellet. Han hadde vitnesbyrdet, de to tavlene, i hendene da han gikk ned fra fjellet. Moses visste ikke at det strålte av ansiktet hans fordi Herren hadde talt med ham.
30 Побачили Аарон і всі Ізраїлеві нащадки Мойсея як шкіра його обличчя сяяла, і вони побоялися наблизитись до нього. 30 Aron og israelittene så at det strålte av ansiktet hans, og de var redde for å komme nær ham.
31 Тому Мойсей покликав їх. Тоді Аарон і всі начальники громади повернулись до нього і Мойсей почав з ними розмовляти. 31 Men Moses ropte på dem, og da kom Aron og alle lederne i menigheten til ham, og han talte til dem.
32 Після цього підійшли і всі Ізраїлеві нащадки. Він заповів їм усе, що сказав йому ГОСПОДЬ на Cінайській горі. 32 Siden kom alle israelittene til ham, og Moses bar fram alle de budene Herren hadde gitt ham på Sinai-fjellet.
33 Коли Мойсей закінчив промовляти до них, то закрив своє обличчя покривалом. 33 Da Moses var ferdig med å tale med dem, la han et slør over ansiktet.
34 Надалі, коли Мойсей входив у присутність ГОСПОДА, щоб розмовляти з Ним, то знімав покривало, доки не виходив. Виходячи, він розповідав Ізраїлевим нащадкам те, що йому було сказано. 34 Men hver gang han gikk fram for Herrens ansikt for å snakke med ham, tok han sløret bort til han skulle ut igjen. Og når han kom ut, talte han til israelittene det han hadde fått påbud om.
35 Ізраїлеві нащадки бачили, що обличчя Мойсеєве стало сяючим, оскільки шкіра його обличчя променіла, тому Мойсей знову закривав своє обличчя покривалом, доки не входив розмовляти (з Богом). 35 Da så israelittene hvordan det strålte av ansiktet hans, og Moses la sløret over ansiktet igjen til han skulle inn og snakke med Herren.
< Forrige kapittelNeste kapittel >

15. august 2022

Dagens bibelord

Lukas 11,1–4

Les i nettbibelen

1Ein gong var han ein stad og bad. Då han var ferdig, sa ein av læresveinane til han: «Herre, lær oss å be, slik Johannes lærte sine læresveinar.» 2Han svara: «Når de bed, skal de seia: Far! Lat namnet ditt helgast. Lat riket ditt koma. ... Vis hele teksten

1Ein gong var han ein stad og bad. Då han var ferdig, sa ein av læresveinane til han: «Herre, lær oss å be, slik Johannes lærte sine læresveinar.» 2Han svara: «Når de bed, skal de seia: Far! Lat namnet ditt helgast. Lat riket ditt koma. 3Gjev oss kvar dag vårt daglege brød. 4Tilgjev oss våre synder, for vi òg tilgjev kvar den som står i skuld til oss. Og lat oss ikkje koma i freisting.»