Bibelsøk

Søk
Velg oversettelse
Hvor finner jeg...

.

Tilbake til oversikten

Друга книга Мойсея. Вихід

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40

< Forrige kapittelNeste kapittel >

Утиск ізраϊльського народу збільшується
5Після того Мойсей та Аарон увійшли до фараона і сказали: ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю, так сказав: Відпусти Мій народ, і хай вони влаштують для Мене свято в пустелі!

Farao nekter Israel å dra
5Siden gikk Moses og Aron til farao og sa: «Så sier Herren, Israels Gud: La mitt folk dra, så de kan feire høytid for meg i ørkenen!»
 2 Але фараон сказав: Хто такий ГОСПОДЬ, щоб я прислухався до Його голосу та відпустив Ізраїль? Я ГОСПОДА не знаю, тому Ізраїлю не відпущу!  2 «Hvem er Herren?» spurte farao. «Skulle jeg lyde ham og la folket dra? Jeg kjenner ikke Herren, og jeg vil ikke la Israel dra.»
 3 А вони кажуть: Бог євреїв зустрівся з нами! Отже, ми підемо в триденну подорож у пустелю, щоби принести (там) жертву ГОСПОДУ, нашому Богові, аби не спіткали нас (якась ) пошесть чи меч.  3 De sa: «Hebreernes Gud har møtt oss. La oss få dra tre dagsreiser ut i ørkenen og ofre til Herren vår Gud, så han ikke rammer oss med pest eller sverd.»
 4 Та єгипетський цар відповів їм: Мойсею і Аароне! Навіщо ви відволікаєте народ від його праці? Ідіть до своєї роботи!  4 Men egypterkongen sa til dem: «Moses og Aron, hvorfor vil dere holde folket borte fra pliktene? Gå tilbake til arbeidet deres!»
 5 Тепер народу на цій землі стало багато, – продовжував фараон, – а ви відволікаєте (людей) від їхньої роботи.  5 Så sa farao: «Se hvor tallrikt folket er blitt i landet nå. Og dere vil få dem til å legge ned arbeidet!»
   
 6 Того ж дня наглядачам над народом і начальникам фараон наказав:  6 Samme dag ga farao befaling til folkets slavedrivere og oppsynsmenn:
 7 Більше не давати людям соломи для виготовлення цегли, як було вчора й позавчора. Нехай вони йдуть і самі знаходять для себе солому!  7 «Heretter skal dere ikke gi folket halm til å lage murstein med, slik som før. De skal selv gå og sanke halm.
 8 А норма виготовлення цегли для них має бути така, яка була вчора чи позавчора. Не зменшуйте її, адже вони бездіяльні! Тому й кричать, заявляючи: Підемо і принесемо жертву нашому Богові!  8 Men dere skal pålegge dem å lage like mye murstein som før, dere skal ikke skjære ned på mengden. For de er late, derfor skriker de: La oss dra og ofre til vår Gud!
 9 Нехай праця цих людей стане важчою, і хай за неї дбають, а порожніми балачками не займаються!
   
 9 Legg tungt arbeid på mennene, så de har nok å gjøre og ikke får tid til løgnaktig snakk!»
   
10 Тож наглядачі та начальники народу вийшли і сказали людям те, що звелів фараон: Я не буду вам більше давати соломи! 10 Da gikk slavedriverne og oppsynsmennene ut og sa til folket: «Så sier farao: Jeg gir dere ikke halm.
11 Ви йдіть і самі збирайте собі солому, де лише знайдете, а норма вашого виробітку не зменшується. 11 Gå selv og hent halm hvor dere finner den! Men det blir ikke skåret ned på arbeidsmengden.»
   
12 І порозходились люди по всьому Єгипетському краю, щоби збирати стерню замість соломи. 12 Da spredte folket seg ut over hele Egypt for å sanke strå til halm.
13 Наглядачі ж квапили їх, наказуючи: Виконуйте вашу (норму) роботи, призначену на кожний день, так само, як і тоді, коли у вас була солома! 13 Slavedriverne presset på og sa: «Gjør arbeidet deres ferdig, fullt dagsverk hver dag, som da dere fikk halm!»
14 Наглядачів з Ізраїлевих нащадків, яких призначили над (людьми), наглядачі фараона били, дорікаючи: Чому ви не виготовили сьогодні визначеної вам кількості цегли, як було вчора й позавчора?
   
14 Og oppsynsmennene som faraos slavedrivere hadde satt over israelittene, ble slått. Slavedriverne sa: «Hvorfor har dere verken i går eller i dag fått ferdig den fastsatte mengde murstein, slik som før?»
   
15 Тому наглядачі з Ізраїлевих нащадків прийшли і заволали до фараона такими словами: Навіщо так знущаєшся над твоїми рабами? 15 Da gikk israelittenes oppsynsmenn og ropte til farao: «Hvorfor gjør du slik mot tjenerne dine?
16 Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу нам наказують виготовляти! Дивись, як твоїх рабів побили, і винуватий твій народ. 16 Tjenerne dine får ikke halm, likevel sier de til oss: Lag murstein! Se, tjenerne dine blir slått, og det er ditt folk som har skylden.»
17 (Фараон) відповів їм: Ви ліниві і бездіяльні! Тому й кажете: Підемо та принесемо жертву ГОСПОДУ. 17 Men farao sa: «Late er dere, late! Derfor sier dere: La oss dra og ofre til Herren.
18 А зараз ідіть і працюйте! Соломи (і надалі) вам не дадуть, а призначену кількість цегли ви будете виготовляти! 18 Men gå nå og arbeid! Halm får dere ikke, men dere skal likevel levere den fastsatte mengden murstein.»
   
19 Отже, наглядачі з Ізраїлевих нащадків побачили, що вони (опинились) в скрутній ситуації, оскільки їм наказували: Не зменшуйте виробництва цегли, призначеної вам на день. 19 Israelittenes tilsynsmenn innså at de var ille ute da det ble sagt: «Dere får ikke skjære ned på den daglige mengden med murstein!»
20 Коли вони виходили від фараона, то зустріли Мойсея та Аарона, які стояли, очікуючи їх, 20 Da de kom ut fra farao, møtte de Moses og Aron, som sto og ventet på dem.
21 тому дорікнули їм: Нехай спогляне на вас ГОСПОДЬ і хай осудить, бо ви зробили ненависним наш дух перед фараоном і його слугами. Ви дали йому в руки меча, аби нас повбивати.
   
21 De sa til dem: «Måtte Herren se dere og dømme dere, for dere har gjort oss frastøtende i faraos og hans tjeneres øyne. Dere har lagt sverdet i hånden på dem så de kan drepe oss.»
22 Тож Мойсей звернувся до ГОСПОДА зі словами: Господи, чому Ти допустив лихо цьому народові? І для чого Ти послав мене? 22 Da vendte Moses seg til Herren igjen og sa: «Herre, hvorfor har du handlet ondt mot dette folket? Hvorfor har du sendt meg?
23 Адже відтоді, як я з’явився перед фараоном щоб говорити від Твого імені, він кривдить цих людей. Свого ж народу Ти досі не визволив. 23 Fra den stund jeg gikk til farao for å tale i ditt navn, har han handlet ondt mot dette folket. Og du har ikke gjort noe for å befri folket ditt!»
< Forrige kapittelNeste kapittel >

14. august 2022

Dagens bibelord

1. Mosebok 33,1–11

Les i nettbibelen

1Jakob såg opp og fekk auge på Esau, som kom med fire hundre mann. Då fordelte han borna mellom Lea, Rakel og dei to slavekvinnene. 2Han stilte slavekvinnene og borna deira fremst, Lea og borna hennar bak dei og Rakel med Josef sist. ... Vis hele teksten

1Jakob såg opp og fekk auge på Esau, som kom med fire hundre mann. Då fordelte han borna mellom Lea, Rakel og dei to slavekvinnene. 2Han stilte slavekvinnene og borna deira fremst, Lea og borna hennar bak dei og Rakel med Josef sist. 3Sjølv gjekk han føre dei og bøygde seg sju gonger til jorda, til han kom bort til bror sin. 4Men Esau sprang imot han, slo armane rundt han, kasta seg om halsen på han og kyste han. Og dei gret. 5Esau såg opp og fekk auge på kvinnene og borna. Då sa han: «Kven er det du har med deg?» Jakob svara: «Det er dei borna som Gud i sin nåde har gjeve tenaren din.» 6Slavekvinnene kom då fram med borna sine og bøygde seg til jorda. 7Lea kom òg fram med borna sine og bøygde seg. Til slutt gjekk Josef og Rakel fram og bøygde seg. 8Esau spurde: «Kva ville du med heile den flokken eg møtte?» «Eg ville at min herre skulle sjå på meg med velvilje», svara han. 9Då sa Esau: «Eg har rikeleg, bror. Ta du vare på det som ditt er!» 10«Nei, kjære deg», svara Jakob, «ser du på meg med velvilje, så ta imot gåva mi! For då eg såg andletet ditt, var det som eg såg Guds eige andlet; så venleg var du mot meg. 11Ta no imot gåva som eg lét senda deg! For Gud har vore nådig mot meg, og eg har alt eg treng.» Jakob bad han så inntrengjande at han tok imot gåva.