Bibelsøk

Søk
Velg oversettelse
Hvor finner jeg...

.

Tilbake til oversikten

Книга Суддiв

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21

Neste kapittel >

Війни з ханаанцями
1Йшов час, і після смерті Ісуса ізраїльтяни звернулися до ГОСПОДА зі запитанням: Хто з нас першим має виступити проти ханаанців, аби воювати з ними?

Israel inntar Kanaan
1Da Josva var død, spurte israelittene Herren: «Hvem av oss skal først dra opp og kjempe mot kanaaneerne?»
 2 І ГОСПОДЬ сказав: Юда вирушить! Ось Я віддаю землю в його руки!  2 Herren sa: «Juda skal dra opp. Se, jeg gir landet i hans hender.»
 3 Тоді нащадки Юди звернулись до своїх (братів, нащадків) Симеона: Приєднайтесь до нас, щоб відвоювати в ханаанців визначену нам жеребкуванням спадщину, а потім ми підемо з вами аби відібрати вашу спадщину! І плем’я Симеона вирушило з ними.  3 Da sa Juda til sin bror Simon: «Kom med meg opp til min del av landet og la oss kjempe mot kanaaneerne! Så skal jeg gå med deg til din del av landet.» Og Simon gikk med ham.
   
 4 Тож Юдине плем’я пішло, й ГОСПОДЬ віддав ханаанців та періззейців їм у руки; (вони) знищили біля Безеку десять тисяч чоловік.  4 Juda dro opp, og Herren ga kanaaneerne og perisittene i deres hender. De slo dem ved Besek, ti tusen mann.
 5 У Безеку вони зіткнулися з Адоні-Безеком, воювали з ним і розбили ханаанців та періззейців.  5 De møtte Adoni-Besek ved Besek og kjempet mot ham, og de slo kanaaneerne og perisittene.
 6 Сам же Адоні-Безек кинувся тікати, але вони наздогнали його, схопили й повідтинали йому великі пальці на його руках та на його ногах.  6 Adoni-Besek flyktet, men de forfulgte ham, grep ham og hogg av ham tommelfingrene og stortærne.
 7 Після того Адоні-Безек сказав: Сімдесят царів з відрубаними великими пальцями своїх рук і своїх ніг збирали крихти під моїм столом. Як учинив я, так відплатив і мені Бог! Його запровадили в Єрусалим, де він і помер.
   
 7 Da sa Adoni-Besek: «Sytti konger med tommelfingre og stortær hugget av sanket smuler under mitt bord. Gud har gitt meg lønn som fortjent for det jeg har gjort.» Så førte de ham til Jerusalem, og der døde han.
   
 8 Потім ((після Безеку)) Юдині нащадки виступили проти Єрусалима, здобули його, а його мешканців знищили мечем; саме ж місто спалили вогнем.  8 Judeerne angrep Jerusalem og inntok byen. De slo den med sverd og satte fyr på husene.
 9 Після цього нащадки Юди вирушили, щоб воювати з ханаанцями, які жили в горах, на півдні, та на рівнинах (узгір’я).  9 Etterpå dro judeerne ned for å kjempe mot kanaaneerne som bodde i fjellene, i Negev og i lavlandet.
10 Далі Юдині нащадки виступили проти ханаанців, котрі мешкали в Хевроні. Раніше Хеврон називався Кір’ят-Арба. Вони розбили Шешая, Ахімана й Талмая.
   
10 Så gikk Juda mot kanaaneerne som bodde i Hebron. Hebron het før i tiden Kirjat-Arba. Der slo de Sjesjai, Ahiman og Talmai.
   
11 А звідти вони вирушили проти мешканців Девіра, який раніше називався Кір’ят-Сефером. 11 Derfra gikk de mot innbyggerne i Debir. Debir het før Kirjat-Sefer.
12 Як відомо, Халев пообіцяв: Хто візьме Кір’ят-Сефер і заволодіє ним, тому віддам мою дочку Ахсу за дружину. 12 Kaleb sa: «Den som slår Kirjat-Sefer og inntar byen, skal få Aksa, min datter, til kone.»
13 Здобув місто Отніїл, син Кеназа, молодшого брата Халева. Тому й віддав Халев за нього свою дочку Ахсу за дружину. 13 Otniel, sønn av Kalebs yngste bror Kenas, inntok byen, og Kaleb ga ham datteren Aksa til kone.
14 Так сталося, що коли Ахса прибула, то вона домовилась з Отніїлом просити у свого батька поле. Тож коли вона зійшла з осла, Халев запитав її: Що хочеш? 14 Da hun kom, overtalte hun ham til å be faren om et jordstykke. Hun steg av eselet, og Kaleb spurte henne: «Hva vil du?»
15 Вона відповіла йому: Дай мені разом з благословенням подарунок! Адже ти мені дав у (придане суху) південну землю, тому дай мені також водні (джерела). І Халев дав їй Верхні і Нижні (джерела).
   
15 Hun svarte: «La meg få en gave! Siden du har gitt meg dette ørkenlandet, må du også gi meg kilder med vann!» Og Kaleb ga henne Øvrekilden og Nedrekilden.
   
16 Нащадки кенейця (Реуїла), Мойсеєвого тестя, з Міста Пальм ((Єрихона)) пішли разом з нащадками Юди, в Юдейську пустелю, що на півдні Арада. Прийшовши туди, вони оселились серед (місцевого) населення. 16 Etterkommerne av kenitten som var svogeren til Moses, dro med judeerne opp fra Palmebyen til Juda-ørkenen ved Negev Arad og bosatte seg blant folket der.
17 А нащадки Юди вирушили разом зі своїми братами з племені Симеона; вони розбили ханаанців, що мешкали в Цефаті, віддавши його закляттю, і назвали те місто Хорма ((спустошення)). 17 Juda gikk med broren Simon, og de slo kanaaneerne som bodde i Sefat. De slo byen med bann og ødela den; derfor kalte de den Horma.
18 Потім нащадки Юди завоювали Газу з її околицями, Ашкелон з його околицями та Екрон з його околицями. 18 Så tok Juda Gaza med landet omkring, Asjkalon med landet omkring og Ekron med landet omkring.
19 І був ГОСПОДЬ з нащадками Юди, так що вони оволоділи всім нагірним краєм. Проте вони не змогли прогнати мешканців рівнини ((поділля)), оскільки в них були залізні колісниці. 19 Herren var med Juda, og de inntok fjellområdene. Men de greide ikke å drive bort dem som bodde på sletten, for de hadde jernvogner.
   
20 А Халев отримав Хеврон, як (і) заповів Мойсей; він прогнав звідти трьох Енакових синів. 20 De ga Hebron til Kaleb, slik Moses hadde sagt, og han drev de tre anakittene bort derfra.
21 Сини Веніяміна не змогли вигнати євусейців, котрі мешкали в Єрусалимі, тому євусейці й досі мешкають в Єрусалимі з нащадками Веніяміна.
   
21 Men benjaminittene drev ikke bort jebusittene som bodde i Jerusalem, og jebusittene bor sammen med benjaminittene i Jerusalem den dag i dag.
   
22 Так само й нащадки Йосифа виступили проти Бетеля, і ГОСПОДЬ був з ними. 22 Josef-stammene dro også ut mot Betel, og Herren var med dem.
23 Ще коли сини Йосифа вивідували Бетель, який раніше називався Луз, 23 De sendte folk til å utforske Betel. Før het byen Lus.
24 розвідники побачили чоловіка, що виходив з міста; вони сказали йому: Покажи нам, як краще пробратись у місто, й ми виявимо до тебе милосердя. 24 De som var ute og undersøkte, fikk se en mann komme ut fra byen. De sa til ham: «Vis oss nå hvor vi kan ta oss inn i byen, så skal vi spare deg!»
25 Він показав їм прохід у місто. Вони знищили мешканців міста мечем, а того чоловіка та весь його рід відпустили. 25 Han viste dem hvor de kunne komme inn, og de slo byen med sverd. Men mannen og hele familien hans lot de gå.
26 Той чоловік подався в край хеттейців, збудував там місто й назвав його Луз. Така його назва залишається до цього часу.
   
26 Mannen dro til hetittenes land. Der bygde han en by som han kalte Lus, og det heter byen den dag i dag.
   
27 Що ж до нащадків Манассії, то вони не змогли оволодіти Бет-Шеаном, ані його околицями, ні Таанахом з його околицями; не прогнали і мешканців Дора, як і з його околиць, ані мешканців Ївлеама, з його околицями, ні мешканців Меґіддо з його околицями. Ханаанцям пощастило втриматись у цій місцевості. 27 Manasse drev ikke bort folket i Bet-Sjean og Taanak med tilhørende småbyer, heller ikke innbyggerne i Dor, Jibleam og Megiddo med småbyene deres. Kanaaneerne klarte å holde seg i dette landet.
28 Але так сталось, що коли Ізраїль зміцнів, то змусив ханаанців до примусової роботи, але повністю не прогнав їх.
   
28 Da israelittene ble sterkere, satte de kanaaneerne til tvangsarbeid, men de fordrev dem ikke helt.
   
29 Нащадки Єфрема також не прогнали ханаанців, що мешкали в Ґезері; так що ханаанці й надалі живуть серед них ((єфремлян)) у Ґезері.
   
29 Efraim drev ikke bort kanaaneerne som bodde i Geser. Kanaaneerne ble boende blant dem der.
30 Так само й нащадки Завулона не прогнали мешканців Кітрона, як і мешканців Нагалола. Тому ханаанці й надалі живуть між ними, і стали працювати на примусовій роботі.
   
30 Sebulon drev ikke bort innbyggerne i Kitron og Nahalol. Kanaaneerne ble boende blant dem, men de måtte gjøre tvangsarbeid.
   
31 Нащадки Асира не прогнали мешканців Акко, а також мешканців Сидона, Ахлава, Акзіва, Хелби, Афека й Рехова. 31 Asjer drev ikke bort innbyggerne i Akko og Sidon, heller ikke innbyggerne i Ahlab, Aksib, Helba, Afik og Rehob.
32 Так і жили нащадки Асира серед ханаанців, мешканців краю, оскільки не прогнали їх.
   
32 Siden de ikke hadde drevet bort kanaaneerne som bodde i landet, bosatte Asjer seg blant dem.
33 Так само й нащадки Нефталима не прогнали мешканців Бет-Шемеша, ані мешканців Бет-Аната. Вони були змушені жити серед ханаанців, які мешкали в тому краю. А мешканці Бет-Шемеша та Бет-Аната стали працювати у них на примусовій роботі.
   
33 Naftali drev ikke bort innbyggerne i Bet-Sjemesj og innbyggerne i Bet-Anat. De bosatte seg blant kanaaneerne som holdt til der i landet. Men innbyggerne i Bet-Sjemesj og Bet-Anat måtte gjøre tvangsarbeid for dem.
   
34 Аморейці ж витісняли Данових нащадків у гірські місцевості й не дозволяли їм сходити в долину. 34 Amorittene trengte danittene opp i fjellet og lot dem ikke få komme ned på sletten.
35 Аморейці також проживали на узгір’ї Хересу, в Аялоні та в Шаалевіні, але, коли міць нащадків Йосифа стала потужнішою, вони стали працювати на примусовій роботі. 35 Det lyktes amorittene å bli boende i Har-Heres, Ajjalon og Sjaalbim. Men da Josefs hus fikk overtaket, måtte de gjøre tvangsarbeid.
36 Кордони аморейців сягали узвишшя Акраббім, – від Сели й далі вгору. 36 Amorittenes grense gikk fra Akrabbim-skaret og videre oppover fra Sela.
Neste kapittel >

06. juli 2022

Dagens bibelord

Matteus 7,21–29

Les i nettbibelen

21Ikkje alle som seier til meg: ‘Herre, Herre!’ skal koma inn i himmelriket, men den som gjer det Far min i himmelen vil. ... Vis hele teksten

21Ikkje alle som seier til meg: ‘Herre, Herre!’ skal koma inn i himmelriket, men den som gjer det Far min i himmelen vil. 22Mange skal seia til meg på den dagen: ‘Herre, Herre! Har vi ikkje tala profetord i ditt namn, drive ut vonde ånder i ditt namn og gjort mange mektige gjerningar i ditt namn?’ 23Då skal eg seia det beint ut: ‘Eg har aldri kjent dykk. Gå bort frå meg, de som gjer urett!’ 24Den som høyrer desse orda mine og gjer det dei seier, liknar ein klok mann som bygde huset sitt på fjell. 25Regnet silte, elvane fløymde, og vindane bles og slo mot huset. Men det fall ikkje, for det var tufta på fjell. 26Men den som høyrer desse orda mine og ikkje gjer det dei seier, liknar ein uforstandig mann som bygde huset sitt på sand. 27Regnet silte, elvane fløymde, og vindane bles og slo mot huset. Då fall det, og fallet var stort.» 28Då Jesus hadde fullført denne talen, var folket fulle av undring over læra hans. 29For han lærte dei med myndig tale og ikkje som deira skriftlærde.