Господь милостивий до того, хто кається 4Йоні це дуже не сподобалось, він обурився і розлютився.	Jonas harme og Guds nåde 4Men dette mislikte Jona sterkt, og han ble sint.
2 Він заволав до ГОСПОДА, говорячи: О, ГОСПОДИ, хіба ж я не говорив про це, ще коли був у своїй країні? Тому я спочатку і втікав до Таршішу, оскільки я знав, що Ти є милосердним і добрим Богом, довготерпеливим і дуже милостивим; Ти співчуваєш, коли бачиш нещастя!	2 Han ba til Herren: « Herre! Var det ikke det jeg sa da jeg var i mitt eget land? Derfor ville jeg skynde meg og flykte til Tarsis. For jeg vet at du er en nådig og barmhjertig Gud. Du er sen til vrede og rik på miskunn, så du angrer ulykken.
3 Тепер же, ГОСПОДИ, благаю, забери моє життя у мене, адже краще мені померти, аніж далі жити!	3 Men nå, Herre, bare ta livet mitt! For jeg vil heller dø enn leve.»
4 А ГОСПОДЬ промовив: Хіба в тебе є підстави для такої злості?	4 Da sa Herren: «Er du virkelig så sint?»
5 Але Йона вийшов з міста, зі східного боку міста влаштував собі курінь і сів у його тіні; він все ж хотів побачити, що станеться з містом.	5 Jona hadde gått ut av byen og slått seg ned på østsiden av den. Der hadde han laget en løvhytte og satt seg i skyggen under den for å se hvordan det gikk med byen.
6 Щоб звільнити Йону від роздратування, ГОСПОДЬ Бог виростив рициновий кущ, який виріс над головою Йони і давав тінь. Йона дуже зрадів появі цієї рослини.	6 Da lot Herren Gud en ricinus-busk vokse opp over Jona for å kaste skygge over hodet hans og fri ham fra mismotet. Jona gledet seg stort over busken.
7 Але наступного ранку Бог звелів хробакові підточити рицинову рослину, й вона засохла.	7 Men ved daggry neste morgen sendte Gud en mark som stakk busken så den visnet.
8 Сталося так, що коли зійшло сонце, Бог послав гарячий східний вітер. Сонце так припекло голову Йони, що він занеміг, і просив собі смерті, говорячи: Краще вже мені померти, ніж так жити!	8 Og da solen sto opp, sendte Gud en brennende østavind. Solen stakk Jona i hodet så han nesten besvimte. Han ønsket at han måtte få dø, og sa: «Jeg vil heller dø enn leve.»
9 Тоді Бог промовив до Йони: Невже тобі так прикро через рослину? Він же відповів: Так, я дуже засмучений, – аж до смерті!	9 Da sa Gud til Jona: «Er du virkelig så sint på grunn av ricinus-busken?» Han svarte: «Jeg er så sint at jeg kunne dø.»
10 Тоді ГОСПОДЬ сказав: Ти жалкуєш за рослиною, над якою ти не трудився і не вирощував. Вона сама в одну ніч виросла, й в одну ніч загинула.	10 Herren sa: «Du hadde omsorg for ricinus-busken, som du ikke har hatt noe arbeid med og ikke fått til å vokse opp, og som ble til på en natt og ble ødelagt på en natt.
11 Тож хіба Я міг не змилуватись над (цілим) великим містом Ніневією, в якому живе понад сто двадцять тисяч людей, котрі не вміють відрізнити своєї правиці від своєї лівиці, й чимало худоби?	11 Skulle ikke jeg ha omsorg for storbyen Ninive, hvor det er mer enn tolv ganger ti tusen mennesker som ikke vet forskjell på høyre og venstre, og hvor det også er en mengde dyr?»

< Forrige kapittel

Nå lager vi ny nettbibel

Nettbibelen blir ny høsten 2023. Vi ruller ut nye funksjoner fortløpende, og trenger din hjelp til å teste og gi tilbakemelding.

Test på beta.bibel.no

Les vår personvernserklæring

Hopp rett til

Книга пророка Йони

Nå lager vi ny nettbibel

Motta Dagens Bibelord på e-post hver dag