Bibelsøk

Søk
Velg oversettelse
Hvor finner jeg...

.

Tilbake til oversikten

Книга пророка Йони

1 2 3 4

Neste kapittel >

Непослух Йони й кара за нього
1Було ГОСПОДНЄ слово до Йони, Аміттаєвого сина, такого змісту:
   

Jona flykter fra Herren
1Herrens ord kom til Jona, sønn av Amittai:
 2 Вставай і йди до великого міста Ніневії і проповідуй проти нього, тому що злочини цього (міста) піднялися до Мене.
   
 2 «Stå opp, gå til storbyen Ninive og rop ut over byen at ondskapen deres har steget opp for mitt ansikt.»
 3 Йона встав, але подався до Яффи, аби звідти втекти від ГОСПОДА до Таршішу. Там він знайшов корабель, який мав плисти до Таршішу, і, заплативши за переправу, піднявся на борт судна, аби плисти на ньому від ГОСПОДА до Таршішу.
   
 3 Da sto Jona opp for å flykte til Tarsis, bort fra Herren. Han dro ned til Jaffa og fant et skip som skulle til Tarsis. Så betalte han for reisen og gikk ned i båten. Han ville være med til Tarsis, bort fra Herren.
   
 4 Та ГОСПОДЬ здійняв на морі сильний вітер, почався на морі великий шторм; здавалося, що кораблю загрожує катастрофа.
   
 4 Men Herren kastet en mektig vind ned over havet, og stormen ble så sterk at skipet holdt på å bli knust.
 5 Моряків охопив жах, тому кожен почав голосити до свого бога; а, щоб полегшити корабель, викинули в море весь вантаж. Що ж до Йони, то він спустився в трюм корабля, ліг і міцно заснув.
   
 5 Sjøfolkene ble redde, og hver mann ropte til sin gud. Lasten som var om bord, kastet de på havet for å lette skipet. Men Jona hadde gått ned under dekk og lagt seg og var falt i dyp søvn.
 6 Тоді підійшов до нього капітан (корабля) і, (розбудивши), сказав йому: Чому ти спиш? Устань, та волай до свого Бога! Може Бог згадає про нас, і ми не загинемо!?
   
 6 Kapteinen kom bort til ham og sa: «Hva er det med deg? Sover du? Stå opp og rop til guden din! Kanskje guden vil huske på oss så vi ikke går under.»
   
 7 І сказали вони один одному: Давайте кинемо жереб, аби довідатись, через кого спіткало нас це лихо. Тож кинули вони жереб, і жереб упав на Йону.
   
 7 Mennene sa til hverandre: «La oss kaste lodd, så vi kan få vite hvem som er skyld i at denne ulykken har rammet oss!» De kastet lodd, og loddet falt på Jona.
 8 Тоді спитали його: Скажи нам, чому трапилось з нами це нещастя? Яке твоє ремесло? Звідкіля ти подорожуєш, з якої ти країни і з якого народу ти походиш?
   
 8 Da sa de til ham: «Fortell oss nå hvem som er skyld i at denne ulykken har rammet oss! Hva slags arbeid har du? Hvor kommer du fra? Hvilket land er du fra? Og hvilket folk tilhører du?»
 9 Він їм відповів: Я єврей і вшановую ГОСПОДА, Бога небес, Котрий створив і море, і сушу.
   
 9 Han svarte: «Jeg er hebreer og frykter Herren, himmelens Gud, som har skapt havet og det tørre landet.»
   
10 Ці люди дуже злякалися і запитали його: Що ти таке натворив? Адже ці мужі зрозуміли, що він втікає від ГОСПОДА, тому що він сам сказав їм (про це).
   
10 Da ble mennene grepet av stor redsel. De sa til ham: «Hva er det du har gjort?» For de visste at han hadde flyktet bort fra Herren. Det hadde han fortalt dem.
11 Що маємо зробити з тобою, – запитали вони його, – аби море навколо нас заспокоїлось? А тим часом море, здіймаючи хвилі, лютувало все більше.
   
11 «Hva skal vi gjøre med deg», sa de, «så havet kan falle til ro omkring oss?» For stormen på havet ble sterkere og sterkere.
12 Тоді він сказав їм: Візьміть та киньте мене в море, і море навколо вас заспокоїться. Адже я знаю, що це через мене на вас накинулась ця велика буря.
   
12 Han svarte: «Løft meg opp og kast meg i havet, så vil det slutte å rase. For jeg vet at det er min skyld at den sterke stormen har rammet dere.»
   
13 Але моряки (налягли на весла), намагаючись дістатись берега, проте всі їхні зусилля були марними, оскільки шторм і далі посилювався.
   
13 Mennene rodde på for å komme tilbake til land, men de greide det ikke. For det stormet sterkere og sterkere mot dem på havet.
14 У відчаї вони заволали до ГОСПОДА, говорячи: О, ГОСПОДИ, не допусти, щоб ми загинули, позбавивши життя цього чоловіка, не карай нас за невинну кров. Адже Ти, ГОСПОДИ, чиниш за Своєю волею.
   
14 Da ropte de til Herren: « Herre! La ikke oss gå under fordi denne mannen mister livet. La ikke uskyldig blod komme over oss. For du, Herre, har gjort som du ville.»
15 Після цього, взявши Йону, вони викинули його в море, – і хвилювання моря припинилося.
   
15 Så løftet de Jona opp og kastet ham i havet. Da holdt havet opp å rase og ble stille.
16 Цих мужів охопив великий страх перед ГОСПОДОМ. Вони принесли ГОСПОДУ жертви й склали обітниці. 16 Mennene ble grepet av stor frykt for Herren. De ofret slaktoffer til Herren og avla løfter.
Neste kapittel >

07. juli 2022

Dagens bibelord

Ordtaka 7,1–3

Les i nettbibelen

1Son min, ta vare på orda mine, gøym boda mine hos deg! 2Hald fast på boda, så skal du leva, ta vare på mi rettleiing som din augnestein! 3Bind dei fast til fingrane, skriv dei på di hjartetavle!

1Son min, ta vare på orda mine, gøym boda mine hos deg! 2Hald fast på boda, så skal du leva, ta vare på mi rettleiing som din augnestein! 3Bind dei fast til fingrane, skriv dei på di hjartetavle!