14На той час тетрарх Ірод почув про Ісуса	Herodes og døperen Johannes 14På den tiden fikk landsfyrsten Herodes høre ryktet om Jesus.
2 і сказав своїм слугам: Це Іван Хреститель; він воскрес із мертвих, і тому чудеса діють у ньому!	2 Han sa da til tjenerne sine: «Dette er døperen Johannes. Han er blitt reist opp fra de døde, derfor virker slike krefter i ham.»
3 Оскільки Ірод, схопивши Івана, зв’язав його й посадив до в’язниці через Іродіяду, дружину свого брата Филипа,	3 Herodes hadde grepet Johannes og bundet ham og satt ham i fengsel. Dette hadde han gjort på grunn av Herodias, som hadde vært gift med hans bror Filip.
4 бо Іван говорив йому: Не годиться тобі її мати!	4 For Johannes hadde sagt til Herodes: «Det er ikke tillatt for deg å ha henne.»
5 (За ці слова Ірод) хотів вбити його, та боявся народу, тому що (Івана) вважали пророком.	5 Herodes ville gjerne ha drept ham, men var redd folket, for de mente at Johannes var en profet.
6 Коли був день народження Ірода, дочка Іродіяди танцювала серед (гостей) і сподобалася Іродові;	6 Men da Herodes feiret fødselsdagen sin, danset Herodias' datter for gjestene. Herodes ble så betatt
7 він з клятвою пообіцяв їй дати те, чого тільки не попросить.	7 at han med ed lovet å gi henne hva hun så ba om.
8 Вона ж, намовлена своєю матір’ю, сказала: Дай мені тут на полумиску голову Івана Хрестителя!	8 Da fikk moren henne til å si: «Gi meg døperen Johannes' hode på et fat.»
9 Цар засмутився, але через клятву й тих, які сиділи, наказав дати,	9 Kongen ble bedrøvet, men fordi han hadde sverget, og det mens gjestene hørte på, befalte han at hun skulle få det,
10 тож послав стяти голову Іванові у в’язниці.	10 og han lot Johannes bli halshugget i fengselet.
11 Голову принесли на полумиску та подали дівчині, а вона віднесла своїй матері.	11 Hodet hans ble båret inn på et fat og gitt til jenta, og hun bar det til sin mor.
12 І прийшли його учні, взяли тіло, поховали його та пішли й сповістили Ісуса.	12 Men disiplene hans kom og hentet liket og gravla det. Så gikk de til Jesus og fortalte hva som hadde hendt.
13 Почувши це, Ісус відплив звідти човном у безлюдне місце (й) усамітнився; довідавшись про те, багато людей пішло за Ним пішки з міст.	Jesus metter fem tusen 13 Da Jesus fikk høre om det, dro han derfra i båt over til et øde sted for å være alene. Men folk fikk greie på det, og fra byene fulgte de etter ham til fots.
14 Вийшовши, [Ісус] побачив багатьох людей, змилосердився над ними і оздоровив їхніх хворих.	14 Da han nå gikk i land, fikk han se en stor folkemengde. Han fikk inderlig medfølelse med dem og helbredet de syke blant dem.
15 А як звечоріло, підійшли до Нього учні, та й кажуть: (Тут) місце пустинне і година вже пізня; відпусти людей, щоби пішли у села купити собі їсти.	15 Men da det ble kveld, kom disiplene til ham og sa: «Stedet er øde, og det er alt blitt sent. Send folket fra deg, så de kan dra til landsbyene og kjøpe seg mat.»
16 Ісус же відповів їм: Не треба їм іти, ви дайте їм їсти!	16 «De trenger ikke gå herfra», sa Jesus; «dere skal gi dem mat!»
17 Та вони говорять Йому: Маємо тут лише п’ять хлібів і дві риби.	17 «Men vi har bare fem brød og to fisker her», svarte de.
18 А Він сказав: Принесіть їх Мені сюди.	18 Da sa han: «Bring det hit til meg!»
19 І, звелівши людям посідати на траві, узяв п’ять хлібів та дві риби, звернув погляд до неба, поблагословив і, переломивши, дав хліб учням, а учні — людям.	19 Så ba han folket sette seg ned i gresset, og han tok de fem brødene og de to fiskene, løftet blikket mot himmelen og ba takkebønnen. Deretter brøt han brødene og ga dem til disiplene, og disiplene delte ut til folket.
20 І всі їли й наїлися, і назбирали залишків дванадцять повних кошиків.	20 Og alle spiste og ble mette. Etterpå samlet de opp stykkene som var til overs, tolv kurver fulle.
21 А тих, які їли, було близько п’яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок і дітей.	21 De som hadde spist, var omkring fem tusen menn, utenom kvinner og barn.
22 І зараз же звелів [Ісус Своїм] учням сісти в човна й плисти раніше за Нього на інший бік, а Він тим часом відпустить людей.	Jesus går på vannet 22 Straks etter fikk han disiplene til å gå i båten og dra i forveien over til den andre siden, mens han selv sendte folket av sted.
23 Відпустивши народ, піднявся Сам на гору, щоб молитися. Як. звечоріло, Він залишався там на самоті.	23 Da han hadde gjort det, gikk han opp i fjellet for å være for seg selv og be. Da kvelden kom, var han der alene.
24 Човен уже був далеко від берега; його кидали хвилі, бо дув супротивний вітер.	24 Båten var allerede langt fra land, og den kjempet seg fram i bølgene, for det var motvind.
25 У четверту сторожу ночі [Ісус] попрямував до них, ідучи по морю.	25 Men i den fjerde nattevakt kom han til dem, gående på sjøen.
26 А учні, побачивши, що Він іде по морю, жахнулися, кажучи, що це привид, і зі страху закричали.	26 Da disiplene fikk se ham der han gikk på vannet, ble de skrekkslagne. «Det er et gjenferd!» sa de og skrek av angst.
27 Зараз же сказав їм Ісус: Кріпіться, це Я, не бійтеся!	27 Men i det samme talte Jesus til dem: «Vær ved godt mot! Det er jeg, vær ikke redde!»
28 Петро, озвавшись до Нього, сказав: Господи, коли це Ти, накажи, щоб я пройшов до Тебе по воді!	28 Da sa Peter til ham: «Herre, er det deg, så si at jeg skal komme til deg på vannet.»
29 Він же сказав: Іди! І, вийшовши із човна, Петро пішов по воді, щоб іти до Ісуса.	29 «Kom!» sa Jesus. Peter steg ut av båten og gikk på vannet bort til Jesus.
30 Та, побачивши сильний вітер, злякався, почав тонути і закричав, гукаючи: Господи, спаси мене!	30 Men da han så hvor hardt det blåste, ble han redd. Han begynte å synke, og ropte: «Herre, berg meg!»
31 І зараз Ісус, простягнувши руку, схопив його, та й каже йому: Маловірний, чому ти засумнівався?	31 Straks rakte Jesus hånden ut og grep fatt i ham og sa: «Du lite troende – hvorfor tvilte du?»
32 Коли вони ввійшли до човна, вітер стих.	32 Så steg de opp i båten, og vinden stilnet.
33 А ті, які були в човні, поклонилися Йому, кажучи: Ти насправді є Божий Син!	33 Men de som var i båten, tilba ham og sa: «Du er i sannhet Guds Sønn!»
34 Перепливши, ступили на землю Генісаретську.	Syke bringes til Jesus 34 Da de var kommet over, la de til land ved Gennesaret.
35 Упізнавши Його, люди цієї місцевості сповістили всю околицю, принесли до Нього всіх хворих	35 Folk der på stedet kjente ham igjen og sendte bud rundt i hele området, og de kom til ham med alle som var syke.
36 і благали Його, щоб тільки доторкнутися до краю Його одягу; і ті, хто доторкався, — одужували.	36 De ba om at de bare måtte få røre ved dusken på kappefliken hans. Og alle som gjorde det, ble friske.

< Forrige kapittel

Neste kapittel >

Nå lager vi ny nettbibel

Nettbibelen blir ny høsten 2023. Vi ruller ut nye funksjoner fortløpende, og trenger din hjelp til å teste og gi tilbakemelding.

Test på beta.bibel.no

Les vår personvernserklæring

Hopp rett til

Свята Євангелiя вiд Матвiя

Nå lager vi ny nettbibel

Motta Dagens Bibelord på e-post hver dag