Bibelsøk

Søk
Velg oversettelse
Hvor finner jeg...

.

Tilbake til oversikten

Свята Євангелiя вiд Матвiя

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

< Forrige kapittelNeste kapittel >
15Тоді підходять до Ісуса фарисеї і книжники з Єрусалима й питають:
   

Menneskebud og Guds bud
15Da kom noen fariseere og skriftlærde fra Jerusalem til Jesus og sa:
 2 Чому Твої учні порушують передання старших: не миють своїх рук, коли їдять хліб?
   
 2 «Hvorfor bryter disiplene dine overleveringen fra de gamle? De skyller ikke hendene før de spiser.»
 3 А Він у відповідь сказав їм: Чому ж і ви порушуєте Божу заповідь через ваші передання?
   
 3 Han svarte: «Og dere, hvorfor bryter dere Guds bud av hensyn til deres egen overlevering?
 4 Адже Бог сказав: Шануй батька і матір. І ще: Хто зневажає батька або матір, хай смертю помре.
   
 4 For Gud sa: ‘ Hedre far og mor’ og: ‘ Den som bruker onde ord mot far eller mor, skal dø’.
 5 А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким я міг би допомогти вам, є (мій) дар для Бога,
   
 5 Men dere lærer: ‘Den som sier til sin far eller mor: Det du skulle hatt av meg til hjelp, skal være en tempelgave,
 6 то (може) й не шанувати свого батька [чи матері]? (Так) і ви — задля ваших передань скасовуєте Слово Боже.
   
 6 han trenger ikke å hedre sin far *eller mor•.’ Altså har dere satt Guds ord ut av kraft av hensyn til deres egen overlevering.
 7 Лицеміри, добре пророкував про вас Ісая, кажучи:
   
 7 Hyklere! Jesaja profeterte rett om dere da han sa:
          
   
 8 Цей народ [наближається до Мене своїми устами], губами шанує Мене, серце ж їхнє далеко від Мене;
   
 8  Dette folket ærer meg med leppene,
           men hjertet er langt borte fra meg.
          
   
 9 та даремно поклоняються Мені, навчаючи людських заповідей.
   
 9  Forgjeves dyrker de meg,
           for det de lærer, er menneskebud.»
10 Покликавши людей, Він звернувся до них: Слухайте й розумійте:
   
10 Så kalte han folket til seg og sa: «Hør og forstå!
11 не те, що входить в уста, опоганює людину, а те, що виходить з уст, опоганює людину.
   
11 Det er ikke det som kommer inn i munnen, som gjør mennesket urent. Men det som går ut av munnen, det gjør mennesket urent.»
   
12 Тоді учні, підійшовши, кажуть Йому: Чи знаєш, що фарисеї, почувши (ці) слова, спокусилися?
   
12 Da gikk disiplene til ham og sa: «Vet du at fariseerne ble forarget da de hørte det du sa?»
13 А Він у відповідь сказав: Кожна рослина, яку не посадив мій Небесний Отець, буде викоренена.
   
13 Han svarte: «Enhver plante som ikke min himmelske Far har plantet, skal rykkes opp med rot.
14 Залиште їх: це сліпі проводирі сліпих. А коли сліпий веде сліпого, то обидва впадуть у яму.
   
14 Bry dere ikke om dem! De er blinde veiledere for blinde. Og når en blind leder en blind, faller begge i grøfta.»
   
15 У відповідь Петро попросив Його: Поясни нам цю притчу.
   
15 Peter tok da til orde og sa: «Forklar denne lignelsen for oss.»
16 [Ісус] же відповів: Невже й досі ви не розумієте?
   
16 «Forstår dere ennå ingen ting, dere heller?» sa Jesus.
17 Не можете збагнути, що все, що входить в уста, іде в шлунок і виходить геть?
   
17 «Skjønner dere ikke at alt det som kommer inn i munnen, går ned i magen og forsvinner ut dit det skal?
18 А те, що виходить з уст, виходить із серця — воно опоганює людину.
   
18 Men det som går ut av munnen, kommer fra hjertet, og det gjør mennesket urent.
19 Адже із серця виходять лукаві думки, вбивства, перелюб, розпуста, злодійство, неправдиві свідчення, богозневага.
   
19 For fra hjertet kommer onde tanker, mord, ekteskapsbrudd, hor, tyveri, falskt vitnesbyrd, spott.
20 Це те, що опоганює людину; їсти ж немитими руками не опоганює людини.
   
20 Dette er det som gjør mennesket urent. Men å spise uten å skylle hendene gjør ikke mennesket urent.»
21 І вийшовши звідти, Ісус відійшов до околиць Тира й Сидона.
   

Den kanaaneiske kvinnen
21 Så dro Jesus derfra og tok veien til områdene omkring Tyros og Sidon.
22 Жінка-ханаанка з тих околиць вийшла й кричала, гукаючи: Господи, Сину Давидів, помилуй мене, бо мою доньку тяжко мучить біс!
   
22 En kanaaneisk kvinne fra disse traktene kom og ropte: «Herre, du Davids sønn, ha barmhjertighet med meg! Datteren min blir hardt plaget av en ond ånd.»
23 Але Він не відповів їй ані слова. Підійшли Його учні та почали просити Його, кажучи: Відпусти її, бо вона кричить нам услід.
   
23 Men han svarte henne ikke et ord. Disiplene kom da og ba ham: «Bli ferdig med henne, hun roper etter oss.»
24 У відповідь Він сказав: Я посланий тільки до загиблих овець з дому Ізраїля.
   
24 Men han svarte: «Jeg er ikke sendt til andre enn de bortkomne sauene i Israels hus.»
25 Вона ж підійшла, поклонилася Йому й каже: Господи, допоможи мені!
   
25 Da kom hun og kastet seg ned for ham og sa: «Herre, hjelp meg!»
26 А Він у відповідь промовив: Не годиться брати хліб у дітей і кидати щенятам.
   
26 Han svarte: «Det er ikke rett å ta brødet fra barna og gi det til hundene.»
27 Вона сказала: Так, Господи, але й щенята їдять крихти, які падають зі столу їхніх панів.
   
27 «Det er sant, Herre», sa kvinnen, «men hundene spiser jo smulene som faller fra bordet hos eierne deres.»
28 Тоді Ісус сказав їй у відповідь: О жінко, велика твоя віра! Нехай буде так, як ти хочеш! І видужала її дочка тієї ж миті.
   
28 Da sa Jesus til henne: «Kvinne, din tro er stor. Det skal bli som du vil.» Og datteren ble frisk fra samme stund.
29 Відійшовши звідти, Ісус наблизився до Галилейського моря і, піднявшись на гору, сів там.
   

Mange blir helbredet
29 Da Jesus dro derfra, tok han veien langs Galileasjøen, og han gikk opp i fjellet og satte seg der.
30 І прийшло до Нього багато людей, маючи із собою кривих, сліпих, калік, німих і багатьох інших; їх поклали до Його ніг, а Він зцілив їх.
   
30 Store folkemengder kom til ham, og de hadde med seg lamme, uføre, blinde, stumme og mange andre. De la dem ned for føttene hans, og han helbredet dem.
31 Тож люди дивувалися, коли бачили, що німі говорять, каліки здорові, кульгаві ходять, і сліпі бачать, — прославляли Бога Ізраїлевого.
   
31 Folk undret seg da de så stumme tale, uføre bli friske, lamme gå og blinde se. Og de lovpriste Israels Gud.
32 А Ісус, покликавши Своїх учнів, сказав: Жаль Мені цих людей, бо вже три дні перебувають зі Мною і не мають що їсти. Не хочу відпустити їх голодними, щоби часом не ослабли в дорозі.
   

Jesus metter fire tusen
32 Jesus kalte disiplene til seg og sa: «Jeg synes inderlig synd på folket. De har alt vært med meg i tre dager, og de har ikke noe å spise. Jeg vil ikke sende dem sultne av sted, for de kan bli helt utmattet på veien.»
33 Та учні кажуть Йому: Звідки нам у пустелі (взяти) стільки хліба, щоб нагодувати таку юрбу?
   
33 Disiplene sa til ham: «Hvordan skal vi skaffe nok brød her i ødemarken til å mette så mye folk?»
34 А Ісус запитує: Скільки хлібів маєте? Вони відказали: Сім і декілька рибин.
   
34 Jesus spurte: «Hvor mange brød har dere?» «Sju», svarte de, «og noen småfisk.»
35 Звелівши людям сісти на землі,
   
35 Da ba han folket sette seg ned på bakken.
36 Він узяв сім хлібів і рибу та, віддавши подяку, переломив і давав учням, а учні — людям.
   
36 Så tok han de sju brødene og fiskene, ba takkebønnen, brøt dem og ga til disiplene, og disiplene ga til folket.
37 Усі поїли й наситилися. І зібрали кусків, що залишилися, сім повних кошиків.
   
37 Alle spiste og ble mette. Etterpå samlet de opp brødstykkene som var til overs, sju fulle kurver.
38 А тих, які їли, було чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок і дітей.
   
38 De som hadde spist, var fire tusen menn, utenom kvinner og barn.
39 Відпустивши народ, Ісус сів у човен і прибув до околиць Магдалинських. 39 Da han hadde latt folket dra av sted, gikk han i båten og kom over til traktene ved Magadan.
< Forrige kapittelNeste kapittel >

03. juli 2022

Dagens bibelord

Matteus 9,35–38

Les i nettbibelen

35Jesus gjekk no omkring i alle byane og landsbyane. Han underviste i synagogane deira og forkynte evangeliet om riket og lækte all sjukdom og plage. ... Vis hele teksten

35Jesus gjekk no omkring i alle byane og landsbyane. Han underviste i synagogane deira og forkynte evangeliet om riket og lækte all sjukdom og plage. 36Og då han såg alt folket, fekk han inderleg medkjensle med dei, for dei var forkomne og hjelpelause, som sauer utan gjetar. 37Då sa han til læresveinane: «Grøda er stor, men arbeidsfolka er få. 38Be då han som er herre over grøda, at han må senda ut arbeidsfolk til å hausta inn grøda si.»