Bibelsøk

Søk
Velg oversettelse
Hvor finner jeg...

.

Tilbake til oversikten

Свята Євангелiя вiд Матвiя

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

< Forrige kapittelNeste kapittel >
22У відповідь Ісус знову заговорив до них у притчах, кажучи:
   

Lignelsen om kongssønnens bryllup
22Igjen talte Jesus til dem i lignelser:
 2 Схоже Царство Небесне на одного чоловіка — царя, який справив весілля своєму синові.
   
 2 «Himmelriket kan sammenlignes med en konge som skulle holde bryllup for sønnen sin.
 3 Він послав своїх рабів покликати запрошених на весілля, але (ті) не захотіли прийти.
   
 3 Han sendte tjenerne sine til de innbudte og ba dem komme til bryllupet. Men de ville ikke komme.
 4 Тоді знову послав інших рабів, кажучи: Скажіть запрошеним: Ось, я приготував мій бенкет; моїх волів і годовану худобу зарізано, і все готове; приходьте на весілля!
   
 4 Da sendte han andre tjenere ut som skulle si til de innbudte: ‘Festmåltidet har jeg gjort i stand, oksene og gjøkalvene er slaktet, og alt er ferdig. Kom til bryllupet!’
 5 А вони, знехтувавши, відійшли: один — на своє поле, другий — на свій торг;
   
 5 Men de brydde seg ikke om det; en gikk til sin åker og en annen til sin forretning.
 6 інші ж, схопивши його рабів, познущалися над ними й повбивали.
   
 6 Resten av dem la hånd på tjenerne, mishandlet dem og slo dem i hjel.
 7 Цар розгнівався, послав своє військо, вигубив убивць і спалив їхнє місто.
   
 7 Da ble kongen sint og sendte ut troppene sine, som drepte disse morderne og brente byen deres.
 8 Тоді каже своїм рабам: Оскільки весілля готове, а запрошені виявилися недостойними,
   
 8 Så sa han til tjenerne: ‘Alt er ferdig til bryllupet, men de innbudte var ikke verdige.
 9 то йдіть на роздоріжжя і кого тільки зустрінете, кличте на весілля.
   
 9 Gå derfor ut på veikryssene og innby til bryllupet alle dere finner.’
10 Вийшовши на дороги, ті раби зібрали всіх, кого знайшли, — і злих, і добрих; і наповнилася весільна світлиця гістьми.
   
10 Og tjenerne gikk ut på veiene og samlet alle de kunne finne, både onde og gode, og bryllupssalen ble full av gjester.
   
11 Цар прийшов подивитися на тих, які зібралися, і побачив чоловіка, не вбраного у весільний одяг,
   
11 Men da kongen kom inn for å hilse på gjestene, fikk han øye på en som ikke hadde på seg bryllupsklær.
12 і каже йому: Друже, як ти ввійшов сюди без весільного одягу? Той же мовчав.
   
12 Han spurte ham: ‘Min venn, hvordan er du kommet hit inn uten bryllupsklær?’ Men han tidde.
13 Тоді сказав цар слугам: Зв’яжіть йому ноги й руки та викиньте в зовнішню темряву: там буде плач і скрегіт зубів.
   
13 Da sa kongen til tjenerne: ‘Bind ham på hender og føtter og kast ham ut i mørket utenfor, der de gråter og skjærer tenner.’
14 Адже багато запрошених, та мало вибраних!
   
14 For mange er kalt, men få er utvalgt.»
15 Тоді фарисеї пішли і зібрали раду, щоби зловити Його на слові.
   

Er det tillatt å betale skatt til keiseren?
15 Da gikk fariseerne bort, og de ble enige om at de ville fange ham i ord.
16 І послали до Нього своїх учнів з іродіянами, кажучи: Учителю, знаємо, що Ти є праведний, правдиво навчаєш Божої дороги і не зважаєш ні на кого, бо не дивишся на обличчя людей.
   
16 De sendte disiplene sine til ham, sammen med herodianerne, og lot dem si: «Mester, vi vet at du alltid holder deg til sannheten og lærer sant om Guds vei. Du bryr deg ikke om hva andre synes, for du ser ikke på person eller rang.
17 Тож скажи нам, як Ти вважаєш: чи належить давати податок кесареві, чи ні?
   
17 Si oss da hva du mener: Er det tillatt å betale skatt til keiseren eller ikke?»
18 Знаючи їхнє лукавство, Ісус сказав: Навіщо випробовуєте Мене, лицеміри?
   
18 Men Jesus merket ondskapen deres og sa: «Dere hyklere, hvorfor setter dere meg på prøve?
19 Покажіть Мені податкову монету! Вони принесли Йому динарій.
   
19 Vis meg mynten som skatten betales med!» De rakte ham en denar,
20 А Він каже їм: Чий це образ і напис?
   
20 og han spurte: «Hvem har bildet og navnet sitt her?»
21 Відповідають: Кесаря! Тоді Він каже їм: То кесареве віддайте кесареві, а Боже — Богові!
   
21 «Keiseren», svarte de. Da sa han til dem: «Så gi keiseren det som tilhører keiseren, og Gud det som tilhører Gud.»
22 Почувши це, ті здивувалися і, залишивши Його, відійшли.
   
22 De ble forundret over dette svaret, og de forlot ham og gikk sin vei.
23 Того дня підійшли до Нього садукеї, які твердять, що не існує воскресіння, і запитали Його,
   

De dødes oppstandelse
23 Samme dag kom noen saddukeere til ham; det er de som hevder at det ikke er noen oppstandelse. De la fram for ham et spørsmål:
24 кажучи: Учителю, Мойсей сказав: коли хто помре, не маючи дітей, то нехай його брат візьме його дружину і воскресить нащадків брата свого.
   
24 «Mester», sa de, «Moses har sagt: ‘ Om en mann dør barnløs, skal hans bror gifte seg med enken for å holde brorens ætt oppe.
25 Було в нас семеро братів: і перший, одружившись, помер, не маючи дітей, залишив свою дружину своєму братові;
   
25 Nå var det sju brødre hos oss. Den eldste giftet seg, men døde barnløs og etterlot sin kone til broren.
26 так само другий і третій — аж до сьомого.
   
26 På samme måte gikk det med den nest eldste og med den tredje, ja, med alle sju.
27 Після всіх померла й жінка.
   
27 Sist av dem alle døde kvinnen.
28 Тож котрого із семи буде вона дружиною у воскресінні? Адже всі мали її!
   
28 Når de så står opp igjen, hvem av de sju skal da ha henne som kone? Alle har jo vært gift med henne.»
   
29 У відповідь Ісус сказав їм: Помиляєтеся, не знаючи ані Писання, ані сили Божої,
   
29 Men Jesus svarte dem: «Dere farer vill fordi dere ikke kjenner skriftene og heller ikke Guds makt.
30 бо по воскресінні не одружуються і не виходять заміж, а є мов ангели на небі.
   
30 For etter oppstandelsen verken gifter de seg eller blir giftet bort; nei, de er som engler i himmelen.
31 Щодо воскресіння з мертвих, то хіба ви не читали Слова Божого, яке говорить:
   
31 Men om de dødes oppstandelse, har dere ikke lest hva Gud har sagt til dere når han sier:
32 Я є Богом Авраама, Богом Ісаака, Богом Якова, — Богом не мертвих, а живих.
   
32  Jeg er Abrahams Gud og Isaks Gud og Jakobs Gud!’ Han er ikke en Gud for døde, men for levende.»
33 І почувши це, люди були в захопленні з Його вчення.
   
33 Folkemengden som hørte dette, var full av undring over hans lære.
34 А фарисеї, почувши, що Він закрив уста садукеям, зібралися разом,
   

De to store bud
34 Da fariseerne hørte at han hadde stoppet munnen på saddukeerne, kom de sammen.
35 і один з них, законовчитель, запитав, випробовуючи Його:
   
35 Og en av dem, en lovkyndig, spurte for å sette ham på prøve:
36 Учителю, яка заповідь найбільша в Законі?
   
36 «Mester, hvilket bud er det største i loven?»
37 Він же сказав йому: Любитимеш Господа Бога свого всім своїм серцем, і всією своєю душею, і всією своєю думкою!
   
37 Han svarte: «‘ Du skal elske Herren din Gud av hele ditt hjerte og av hele din sjel og av all din forstand.
38 Це — перша і найбільша заповідь.
   
38 Dette er det største og første budet.
39 Друга — подібна до неї: Любитимеш свого ближнього, як самого себе!
   
39 Men det andre er like stort: ‘ Du skal elske din neste som deg selv.
40 На цих двох заповідях тримається весь Закон і Пророки.
   
40 På disse to budene hviler hele loven og profetene.»
41 Коли зібралися фарисеї, Ісус запитав їх, кажучи:
   

Hvem Messias er
41 Mens fariseerne var samlet, spurte Jesus dem:
42 Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син? Вони Йому відказали: Давидів.
   
42 «Hva mener dere om Messias? Hvem er han sønn av?» «David», svarte de.
43 Він каже їм: То як же Давид у Дусі називає Його Господом, говорячи:
   
43 Jesus sa: «Hvordan kan da David ved Ånden kalle ham herre? Han sier jo:
          
   
44 Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги?
   
44  Herren sa til min herre:
           Sett deg ved min høyre hånd
           til jeg får lagt dine fiender
           under dine føtter.
45 Отже, якщо Давид називає Його Господом, як Він може бути йому сином?
   
45 Når David altså kaller ham herre, hvordan kan han da være Davids sønn?»
46 І ніхто не міг відповісти Йому ні слова, тож від того дня ніхто більше не наважувався Його запитувати. 46 Ingen kunne svare ham et ord. Og fra den dagen våget heller ikke noen å spørre ham mer.
< Forrige kapittelNeste kapittel >

08. desember 2022

Dagens bibelord

Jesaja 40,1–5

Les i nettbibelen

1Trøst, trøst mitt folk, sier deres Gud. 2Tal til Jerusalems hjerte og rop til henne at hennes strid er fullført, at hennes skyld er betalt, at hun har fått dobbelt fra Herrens hånd for alle sine synder. ... Vis hele teksten

1Trøst, trøst mitt folk, sier deres Gud. 2Tal til Jerusalems hjerte og rop til henne at hennes strid er fullført, at hennes skyld er betalt, at hun har fått dobbelt fra Herrens hånd for alle sine synder. 3En røst roper: Rydd Herrens vei i ørkenen, jevn ut en vei i ødemarken for vår Gud! 4Hver dal skal heves, hvert fjell og hver haug skal senkes. Bakket land skal bli til slette og kollene til flat mark. 5Herrens herlighet skal åpenbare seg, alle mennesker skal sammen se det. For Herrens munn har talt.

Dagens bibelord

Jesaja 40,1–5

Les i nettbibelen

1Trøyst, trøyst mitt folk, seier dykkar Gud. 2Tal til Jerusalems hjarte og rop til henne at hennar strid er fullført, at hennar skuld er betalt, at ho har fått dobbelt av Herrens hand for alle sine synder. ... Vis hele teksten

1Trøyst, trøyst mitt folk, seier dykkar Gud. 2Tal til Jerusalems hjarte og rop til henne at hennar strid er fullført, at hennar skuld er betalt, at ho har fått dobbelt av Herrens hand for alle sine synder. 3Ei røyst ropar: Rydd Herrens veg i ørkenen, jamn ut i øydemarka ein veg for vår Gud! 4Kvar dal skal hevast, kvart fjell og kvar haug skal senkast. Bakkete land skal bli til slette og kollane til flat mark. 5Herrens herlegdom skal openberra seg, alle menneske skal saman sjå det. For Herrens munn har tala.

Dagens bibelord

Jesaja 40,1–5

Les i nettbibelen

1Jeđđejehket, jeđđejehket mu álbmoga, cealká din Ipmil. 2Sárdnot ustitlaččat Jerusalemii, muitalehket dasa ahte dan šlávvavuohta lea nohkan, ahte dan vealgi lea máksojuvvon, ahte Hearrá lea ráŋggáštan dan guovttegeardásaččat buot dan suttuid dihte. ... Vis hele teksten

1Jeđđejehket, jeđđejehket mu álbmoga, cealká din Ipmil. 2Sárdnot ustitlaččat Jerusalemii, muitalehket dasa ahte dan šlávvavuohta lea nohkan, ahte dan vealgi lea máksojuvvon, ahte Hearrá lea ráŋggáštan dan guovttegeardásaččat buot dan suttuid dihte. 3Jietna čuorvu: Ráhkadehket Hearrái geainnu meahccái, dássejehket ávdin eatnamii geainnu min Ipmilii! 4Leagit bajiduvvojit, várit ja dievát vuoliduvvojit. Luohkkás eatnamat šaddet jalgadassan, ráhpes báikkit duolba eanamin. 5Hearrá hearvásvuohta almmustuvvá, ja buohkat ožžot oaidnit dan. Ná Hearrá lea sárdnon.