Bibelsøk

Søk
Velg oversettelse
Hvor finner jeg...

.

Tilbake til oversikten

Свята Євангелiя вiд Матвiя

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

< Forrige kapittelNeste kapittel >
27Коли ж настав ранок, усі первосвященики і старші народу скликали раду проти Ісуса, щоб убити Його;
   

Rådet overgir Jesus til Pilatus
27Da det ble morgen, fattet alle overprestene og folkets eldste vedtak om å få Jesus henrettet.
 2 і, зв’язавши Його, повели й передали правителеві Пилату.
   
 2 De bandt ham, førte ham bort og overga ham til landshøvdingen Pilatus.
 3 Тоді Юда, який Його видав, побачивши, що Він засуджений, розкаявся і повернув тридцять срібних монет первосвященикам і старшим,
   

Judas angrer og tar sitt liv
 3 Men da Judas, han som hadde forrådt ham, så at Jesus var blitt dømt, angret han og gikk med de tretti sølvpengene tilbake til overprestene og de eldste
 4 кажучи: Я згрішив, видавши невинну кров. Вони ж сказали: А що нам до того? Сам дивися.
   
 4 og sa: «Jeg syndet da jeg forrådte en uskyldig og sendte ham i døden.» «Hva angår det oss?» svarte de. «Det blir din sak.»
 5 Тоді він кинув срібняки в храмі, пішов геть і повісився.
   
 5 Da kastet han pengene inn i tempelet og forlot stedet. Og han gikk bort og hengte seg.
   
 6 А первосвященики, узявши срібняки, сказали: Не годиться класти їх до скарбниці, бо це ціна крові.
   
 6 Overprestene tok sølvpengene, men sa: «Det er ikke tillatt å la dem gå i tempelets kasse, for det er blodpenger.»
 7 Порадившись, вони купили на них гончарське поле, щоб хоронити там чужинців.
   
 7 De besluttet å kjøpe pottemakerens åker for pengene og bruke den til gravplass for fremmede.
 8 Тому те поле досі зветься Полем крові.
   
 8 Derfor blir den åkeren kalt Blodåkeren den dag i dag.
 9 Тоді сповнилося сказане через пророка Єремію, який говорив: І взяли вони тридцять срібняків — вартість Оціненого, — Того, Кого оцінили сини Ізраїля,
   
 9 Slik ble det ordet oppfylt som er talt gjennom profeten Jeremia:
           De tok tretti sølvstykker,
           den pris han ble verdsatt til,
          han som Israels barn lot verdsette;
          
   
10 і дали їх за гончарське поле, як наказав мені Господь.
   
10  og de ga dem for pottemakerens åker,
          slik som Herren påla meg.
11 Ісус же став перед правителем. Правитель запитав Його: Чи ти юдейський Цар? Ісус відповів: Ти кажеш!
   

Jesus for Pilatus
11 Jesus ble så ført fram for landshøvdingen. Og landshøvdingen spurte ham: «Er du jødenes konge?» «Du sier det», svarte Jesus.
12 Коли первосвященики і старші Його звинувачували, Він нічого не відповідав.
   
12 Men da overprestene og de eldste kom med sine anklager mot ham, svarte han ikke et ord.
13 Тоді Пилат каже Йому: Хіба не чуєш, скільки проти Тебе свідчать?
   
13 Da sa Pilatus til ham: «Hører du ikke alt de vitner mot deg?»
14 Але Він не відповідав йому на жодне слово, так що правитель дуже дивувався.
   
14 Men Jesus svarte ham ikke på noe av dette, og landshøvdingen var svært forundret.
   
15 На кожне свято правитель мав звичай відпускати народові одного в’язня, якого бажали.
   
15 Hver høytid pleide landshøvdingen å gi en fange fri, den folket ønsket.
16 Був же тоді відомий в’язень, якого звали Вараввою.
   
16 På den tiden hadde de en beryktet fange som het *Jesus• Barabbas.
17 Коли вони зібралися, Пилат сказав їм: Кого хочете, щоб я відпустив вам, Ісуса Варавву чи Ісуса, Котрий зветься Христос?
   
17 Pilatus spurte nå folkemengden som hadde samlet seg: «Hvem vil dere at jeg skal gi dere fri, *Jesus• Barabbas eller den Jesus som kalles Messias?»
18 Адже знав, що через заздрощі видали Його.
   
18 For han visste at det var av misunnelse de hadde utlevert Jesus.
   
19 Коли ж він сидів на судилищі, послала до нього його дружина сказати: Не май нічого до Того Праведника, бо я багато натерпілася нині вві сні через Нього!
   
19 Mens han satt på dommersetet, sendte hans kone bud til ham og sa: «Ha ikke noe med denne rettferdige mannen å gjøre! Jeg har drømt så vondt i natt for hans skyld.»
   
20 А первосвященики й старші підмовили людей, аби просити за Варавву, а Ісуса щоб убити.
   
20 Men overprestene og de eldste fikk overtalt folkemengden til å kreve Barabbas frigitt og Jesus drept.
21 Правитель озвався і сказав їм: Кого з двох хочете, щоб я відпустив вам? Вони сказали: Варавву.
   
21 Landshøvdingen tok igjen til orde og sa: «Hvem av de to vil dere at jeg skal gi dere fri?» De svarte: «Barabbas!»
22 Пилат їм відповів: А що я маю зробити з Ісусом, Який зветься Христос? Усі закричали: Нехай буде розп’ятий!
   
22 «Hva skal jeg da gjøre med Jesus, som kalles Messias?» spurte Pilatus. Alle som en ropte: «Han skal korsfestes!»
23 Він же сказав: А який злочин Він скоїв? Та вони ще дужче кричали: Нехай буде розп’ятий!
   
23 Han spurte: «Hva ondt har han da gjort?» Men de skrek bare enda høyere: «Han skal korsfestes!»
   
24 Побачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі посилюється, Пилат узяв воду, вмив руки перед народом і сказав: Невинний я в крові Цього (Праведника)! Дивіться самі!
   
24 Da Pilatus så at ingenting nyttet, men at uroen bare økte, tok han vann, vasket hendene mens mengden så på, og sa: «Jeg er uskyldig i denne mannens blod. Dette blir deres sak.»
25 У відповідь весь народ закричав: Кров Його на нас і на наших дітях!
   
25 Og hele forsamlingen svarte: «La blodet hans komme over oss og våre barn.»
   
26 Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса після бичування видав на розп’яття.
   
26 Da ga han dem Barabbas fri, men Jesus lot han piske og overga ham til å bli korsfestet.
27 Тоді воїни правителя, взявши Ісуса до преторію, зібрали через Нього весь підрозділ.
   

Soldatene spotter Jesus
27 Landshøvdingens soldater tok da Jesus med seg inn i borgen og samlet hele vaktstyrken omkring ham.
28 І, роздягнувши Його, накинули на Нього багряницю
   
28 De kledde av ham og hengte en skarlagenrød soldatkappe på ham,
29 та, сплівши вінок з тернини, поклали Йому на голову, а тростину дали в праву руку і, упавши на коліна перед Ним, глузували з Нього, кажучи: Радій, Царю юдейський!
   
29 flettet en krone av torner og satte den på hodet hans og ga ham en stokk i høyre hånd. De falt på kne foran ham, hånte ham og sa: «Vær hilset, du jødenes konge!»
30 І плювали на Нього та, взявши тростину, били Його по голові.
   
30 Og de spyttet på ham, tok stokken og slo ham i hodet.
31 А коли наглузувалися з Нього, стягли з Нього багряницю, надягли на Нього Його одяг і повели на розп’яття.
   
31 Da de hadde hånt ham, tok de av ham kappen og kledde ham i hans egne klær.
Jesus blir korsfestet
Så førte de Jesus bort for å korsfeste ham.
32 Виходячи, зустріли чоловіка з Киринеї на ім’я Симон, якого примусили нести Його хрест.
   
32 På veien ut møtte de en mann fra Kyréne ved navn Simon; ham tvang de til å bære korset hans.
33 Коли прийшли на місце, яке зветься Голгофа, що в перекладі означає Череповище,
   
33 Da de kom til et sted som heter Golgata – det betyr Hodeskallen –
34 дали Йому випити вина, змішаного з жовчю, але Він, покуштувавши, не схотів пити.
   
34 ga de ham vin blandet med galle, men da han smakte på den, ville han ikke drikke.
35 А ті, які розіп’яли Його, кидаючи жереб, поділили Його одяг
   
35 Så korsfestet de ham, og de delte klærne hans mellom seg ved å kaste lodd om dem.
36 і, посідавши, стерегли Його там.
   
36 Siden ble de sittende der og holde vakt over ham.
37 Над Його головою прибили напис Його провини: Це Ісус — Цар юдейський.
   
37 Over hodet hans hadde de satt opp en innskrift med anklagen mot ham: «Dette er Jesus, jødenes konge.»
   
38 Тоді розіп’яли з Ним двох розбійників: одного — праворуч, другого — ліворуч.
   
38 Sammen med ham ble også to røvere korsfestet, en på høyre og en på venstre side.
39 А ті, хто проходив повз Нього, лихословили Його, похитуючи своїми головами
   
39 De som gikk forbi, ristet på hodet og spottet ham:
40 і кажучи: Ти, Котрий руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш, спаси Себе Самого! Якщо Ти є Син Божий, то зійди з хреста!
   
40 «Du som river ned tempelet og bygger det opp igjen på tre dager! Hvis du er Guds Sønn, så frels deg selv og stig ned av korset!»
41 Так само й первосвященики з книжниками та старшими, глузуючи, говорили:
   
41 På samme måte hånte også overprestene ham sammen med de skriftlærde og de eldste. De sa:
42 Інших спасав, а Себе Самого не може спасти?! Він, Цар ізраїльський, нехай зійде тепер з хреста — і повіримо в Нього.
   
42 «Andre har han frelst, men seg selv kan han ikke frelse. Han er jo Israels konge; nå kan han stige ned av korset, så skal vi tro på ham!
43 Він покладав надію на Бога; нехай тепер Його визволить, якщо хоче, бо Він сказав: Я — Божий Син!
   
43  Han har satt sin lit til Gud; la Gud redde ham nå, om han har ham kjær. Han har jo sagt: ‘Jeg er Guds Sønn.’»
44 Так само і розбійники, розп’яті з Ним, насміхалися з Нього.
   
44 Også røverne som var korsfestet sammen med ham, hånte ham på samme måte.
45 Від шостої години по всій землі тривала темрява — аж до дев’ятої години.
   

Jesus dør
45 Fra den sjette time falt det et mørke over hele landet helt til den niende time.
46 А о дев’ятій годині Ісус скрикнув гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лема савахтані? Тобто: Боже Мій, Боже Мій, чому Ти Мене покинув?
   
46 Og ved den niende time ropte Jesus med høy røst: « Elí, Elí, lemá sabaktáni?» Det betyr: « Min Gud, min Gud, hvorfor har du forlatt meg?»
47 Деякі з тих, які там стояли, почувши це, говорили, що Він кличе Іллю.
   
47 Noen av dem som sto der, hørte det og sa: «Han roper på Elia.»
48 І зараз же один із них, підбігши, взяв губку, наповнив її оцтом, настромив на очеретину і дав Йому пити.
   
48 Og en av dem løp straks fram, tok en svamp og fylte den med vineddik, satte den på en stang og ville gi ham å drikke.
49 Інші ж казали: Облиш, подивимося, чи прийде Ілля Його спасати.
   
49 Men de andre sa: «Vent, la oss se om Elia kommer for å redde ham.»
50 Ісус же, знову голосно скрикнувши, віддав духа.
   
50 Men Jesus ropte igjen med høy røst og oppga ånden.
   
51 І ось завіса храму роздерлася надвоє — згори додолу; земля затряслася, скелі порозпадалися,
   
51 Da revnet forhenget i tempelet i to, fra øverst til nederst. Jorden skalv, og klippene slo sprekker.
52 гроби повідкривалися, багато тіл померлих святих устали
   
52 Gravene åpnet seg, og kroppene til mange hellige som var sovnet inn, ble reist opp.
53 і, вийшовши з гробів після Його воскресіння, ввійшли до святого міста і явилися багатьом.
   
53 Etter Jesu oppstandelse gikk de ut av gravene og kom inn i den hellige byen, hvor de viste seg for mange.
   
54 А сотник і ті, які з ним стерегли Ісуса, побачивши землетрус і те, що сталося, дуже злякалися й говорили: Справді, Він був Божий Син!
   
54 Men da offiseren og folkene hans, de som holdt vakt over Jesus, så jordskjelvet og det som hendte, ble de grepet av stor frykt og utbrøt: «Sannelig, han var Guds Sønn!»
   
55 Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони йшли за Ісусом з Галилеї, прислуговуючи Йому.
   
55 Det var også mange kvinner der som sto på avstand og så på. De hadde fulgt Jesus fra Galilea og tjent ham.
56 Поміж ними була Марія Магдалина, Марія — мати Якова та Йосифа, мати Зеведеєвих синів.
   
56 Blant dem var Maria Magdalena, Maria som var mor til Jakob og Josef, og mor til Sebedeus-sønnene.
57 Коли настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї на ім’я Йосиф, який і сам був учнем Ісуса;
   

Jesus blir gravlagt
57 Da det ble kveld, kom en rik mann som het Josef. Han var fra Arimatea og var også blitt en disippel av Jesus.
58 він прийшов до Пилата й попросив тіло Ісуса. Після чого Пилат наказав дати.
   
58 Han gikk til Pilatus og ba om å få Jesu kropp. Pilatus ga da ordre om at den skulle bli utlevert.
59 Взявши тіло, Йосиф обгорнув Його чистим полотном
   
59 Josef tok Jesu kropp, svøpte den i et rent linklede
60 і поклав Його до своєї нової гробниці, яку висік у скелі, та, прикотивши до отвору гробниці великий камінь, відійшов.
   
60 og la den i en ny grav, som var hugget ut til ham selv i bergveggen. Så rullet han en stor stein foran inngangen og gikk.
61 Була ж там Марія Магдалина і друга Марія, які сиділи напроти гробу.
   
61 Men Maria Magdalena og den andre Maria var der. De satt rett overfor graven.
62 Наступного дня, що після п’ятниці, зібралися первосвященики та фарисеї до Пилата
   

Vakt ved graven
62 Neste dag, dagen etter forberedelsesdagen, gikk overprestene og fariseerne sammen til Pilatus
63 і кажуть: Пане, ми пригадали, що той обманщик сказав ще за життя: Через три дні Я воскресну!
   
63 og sa: «Herre, vi er kommet til å tenke på hva denne bedrageren sa da han ennå levde: ‘Etter tre dager blir jeg reist opp.’
64 Тож накажи стерегти гробницю до третього дня, щоби часом Його учні, прийшовши вночі, не викрали Його та не сказали народові: Він воскрес із мертвих! — бо буде цей останній обман гірший від першого.
   
64 Gi derfor ordre om at graven blir godt sikret til den tredje dagen, så ikke disiplene hans skal komme og stjele ham og si til folket at han er stått opp fra de døde. Da ville vi få et nytt bedrag, verre enn det første.»
65 Пилат сказав їм: Маєте варту, ідіть і забезпечте, як знаєте.
   
65 Pilatus svarte: «Her har dere vaktmannskap. Gå så og sørg for vakthold slik dere finner det best.»
66 Вони пішли й забезпечили гробницю: опечатали камінь (і) поставили варту. 66 Da gikk de av sted og sikret graven, både med segl som de satte på steinen, og med vaktmannskap.
< Forrige kapittelNeste kapittel >

25. september 2022

Dagens bibelord

Matteus 11,16–19

Les i nettbibelen

16Men kva skal eg likna denne slekta med? Ho er lik born som sit på torget og ropar til kvarandre: 17‘Vi spela på fløyte for dykk, men de ville ikkje dansa. Vi song klagesongar, men de ville ikkje sørgja.’ ... Vis hele teksten

16Men kva skal eg likna denne slekta med? Ho er lik born som sit på torget og ropar til kvarandre: 17‘Vi spela på fløyte for dykk, men de ville ikkje dansa. Vi song klagesongar, men de ville ikkje sørgja.’ 18For Johannes kom; han verken åt eller drakk, og folk seier: ‘Han har ei vond ånd i seg.’ 19Menneskesonen kom; han et og drikk, og dei seier: ‘Sjå, for ein storetar og vindrikkar, ven med tollarar og syndarar!’ – Men Visdomen har fått rett, det stadfester gjerningane hennar.»