Bibelsøk

Søk
Velg oversettelse
Hvor finner jeg...

.

Tilbake til oversikten

Книга пророка Мiхея

1 2 3 4 5 6 7

< Forrige kapittelNeste kapittel >

Суд на начальників
3Я тоді сказав: Послухайте ви, начальники (поколінь) Якова, й можновладці дому Ізраїлевого! Хіба не вам дбати про судочинство?
   

Griske høvdinger
3Jeg sa:
          Hør, Jakobs høvdinger,
          dere ledere i Israels hus!
          Var det ikke dere
          som skulle kjenne retten?
          
   
 2 Але ж ви ненавидите добро й любите зло! Ви здираєте з них ((Мого народу) ) шкіру й навіть їхні м’язи з їхніх костей!
   
 2 Men dere hater det gode og elsker det onde.
          Dere river huden av folk
          og kjøttet av beina deres.
          
   
 3 Ви пожираєте тіло мого народу, здираючи з них їхню шкіру і ламаючи їхні кості; ріжете їх на кусочки, наче для казана, і як м’ясо на смаженину.
   
 3 De eter kjøttet av folket mitt,
          huden flår de av dem,
          og beina deres knuser de.
          De brer det ut som i en gryte,
          som kjøttet i en kjele.
          
   
 4 Коли такі люди волатимуть до ГОСПОДА, Він не буде їм відповідати, а сховає тоді від них Своє обличчя, – настільки огидними вважатиме їхні вчинки.
   
 4 Når de så roper til Herren,
          svarer han dem ikke.
          På den tid skal han skjule ansiktet for dem,
          for de har gjort onde gjerninger.

Mot de falske profetene
   
 5 Так говорить ГОСПОДЬ щодо пророків, котрі вводять в оману Мій народ. Поки вони мають що гризти зубами, то проголошують мир, але оголошують війну тим, хто нічого не кладе їм до рота.
   
 5 Så sier Herren om de profetene
          som fører folket mitt vill,
          som roper «fred»
          bare de får noe å tygge på,
          men lyser hellig krig mot dem
          som ikke gir dem munnen full:
          
   
 6 Через це ніч буде вам замість видіння, а темрява буде вам замість ворожіння. Сонце зайде над тими пророками, і потемніє над ними день.
   
 6 Derfor skal det bli natt for dere – uten syn,
          og mørke – uten spådom.
          Solen skal gå ned for profetene
          og dagen formørkes omkring dem.
          
   
 7 Осоромляться провидці, й вкриються ганьбою ворожбити! Усі вони закриють свої уста, тому що не буде відповіді від Бога.
   
 7 Da skal seerne bli til skamme
          og spåmennene til spott.
          Alle skal de skjule skjegget,
          for det kommer ikke svar fra Gud.
          
   
 8 Але я сповнений силою й ГОСПОДНІМ Духом, правосуддям і мужністю, аби сповістити Якову про його злочини, Ізраїлю – про його гріхи.
   
 8 Jeg, derimot,
          er full av styrke ved Herrens ånd,
          av rett og kraft,
          så jeg kan tale til Jakob om hans lovbrudd,
          til Israel om hans synd.

Jerusalem skal falle
   
 9 Послухайте ж ви, начальники поколінь роду Якова, й старійшини дому Ізраїля, котрі відчуваєте огиду до правосуддя і викривляєте все пряме;
   
 9 Hør dette, dere høvdinger i Jakobs hus,
          dere ledere i Israels hus,
          dere som avskyr rettferd
          og gjør det rette kroket,
          
   
10 адже ви будуєте Сіон на крові, Єрусалим – на злочинності.
   
10 som bygger Sion med blod
          og Jerusalem med urett!
          
   
11 Його можновладці вимірюють справедливість хабаром, а його священики навчають за винагороду; його пророки ворожать за гроші, й, посилаючись на ГОСПОДА, говорять: Хіба ж посеред нас нема ГОСПОДА? Нещастя на нас не впаде!
   
11 Høvdingene hennes dømmer for bestikkelser,
          prestene underviser for betaling,
          profetene spår for penger,
          og enda støtter de seg til Herren og sier:
          «Er ikke Herren midt iblant oss?
          Det hender ikke oss noe vondt.»
          
   
12 Тому через вас Сіон переорють, як поле, – Єрусалим стане купою руїн, а Храмова гора – (порослими) лісом узвишшями. 12 Derfor:
          Sion skal pløyes til åker,
          Jerusalem bli til ruiner
          og tempelberget til hauger dekket av skog.
< Forrige kapittelNeste kapittel >

15. august 2022

Dagens bibelord

Lukas 11,1–4

Les i nettbibelen

1Ein gong var han ein stad og bad. Då han var ferdig, sa ein av læresveinane til han: «Herre, lær oss å be, slik Johannes lærte sine læresveinar.» 2Han svara: «Når de bed, skal de seia: Far! Lat namnet ditt helgast. Lat riket ditt koma. ... Vis hele teksten

1Ein gong var han ein stad og bad. Då han var ferdig, sa ein av læresveinane til han: «Herre, lær oss å be, slik Johannes lærte sine læresveinar.» 2Han svara: «Når de bed, skal de seia: Far! Lat namnet ditt helgast. Lat riket ditt koma. 3Gjev oss kvar dag vårt daglege brød. 4Tilgjev oss våre synder, for vi òg tilgjev kvar den som står i skuld til oss. Og lat oss ikkje koma i freisting.»