Bibelsøk

Søk
Velg oversettelse
Hvor finner jeg...

.

Tilbake til oversikten

Книга Псалмiв

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150

< Forrige kapittelNeste kapittel >
31Диригентові. Псалом Давида.
   
31Til korlederen. En salme av David.
          
   
 2 ГОСПОДИ, на Тебе я покладаюсь, тому не дай мені осоромитись повіки. Визволь мене в Своїй справедливості.
   
 2 Herre, jeg søker tilflukt hos deg,
          la meg aldri bli til skamme!
          Fri meg ut i din rettferdighet!
          
   
 3 Нахили до мене Своє вухо, поспіши на мій порятунок! Будь для мене оборонною Скелею, притулком, неприступною твердинею, щоб мене рятувати.
   
 3 Vend øret til meg,
          skynd deg og redd meg!
          Vær meg et vern, en klippe,
          en borg til frelse.
          
   
 4 Бо Ти моя Скеля і моє пристановище, тож задля Свого Імені Ти провадь мене й опікуйся мною.
   
 4 Du er mitt berg og min borg,
          for ditt navns skyld fører og leder du meg.
          
   
 5 Ти виведеш мене з пастки, яку (таємно) поставили для мене, бо Ти мій притулок.
   
 5 Fri meg fra garnet de har spent ut for meg!
          For du er min tilflukt.
          
   
 6 У Твої руки віддаю свого духа. Ти викупив мене, ГОСПОДИ, Боже правди.
   
 6 I dine hender overgir jeg min ånd,
          du løser meg ut, Herre, du trofaste Gud.
          
   
 7 Я ненавиджу тих, що покладаються на марнолюбство. Я ж надію покладаю на ГОСПОДА.
   
 7 Jeg hater dem som holder seg til vind og tomhet.
          Selv stoler jeg på Herren.
          
   
 8 Я радію й веселюся Твоєю милістю, адже Ти споглянув на моє страждання, зрозумів смуток душі моєї;
   
 8 Jeg vil juble av glede over din godhet,
          for du har sett min nød,
          du kjenner min trengsel.
          
   
 9 Ти не видав мене в руки ворога, а поставив мої ноги на просторому місці.
   
 9 Du ga meg ikke over i fiendens hånd,
          men førte meg ut i åpent land.
          
   
10 Помилуй мене, ГОСПОДИ, бо я пригнічений. Виснажені від журби мої очі, моя душа і нутро моє.
   
10 Vær meg nådig, Herre,
          for jeg er i nød.
          Øyet sløves av bitter sorg,
          pust og kropp svinner bort.
          
   
11 Моє життя минає в смутку, а мої роки – в стогнанні. Через моє беззаконня слабне сила моя, виснажуються мої кості.
   
11 Livet mitt ender i sorg,
          årene mine i klage.
          Min styrke svikter
          på grunn av min skyld,
          og knoklene mine svinner.
          
   
12 Я став посміховиськом для всіх моїх ворогів, а особливо для моїх сусідів, і страховиськом для моїх знайомих; коли вони бачать мене надворі, то втікають від мене.
   
12 Jeg blir til spott for fienden,
          til hån for naboene,
          en redsel for dem som kjenner meg,
          de som ser meg på gaten, viker unna.
          
   
13 Я забутий ними, наче померлий, (викинутий) з серця, як розбитий глечик.
   
13 Som en død er jeg glemt av mennesker,
          lik et kar som er kastet bort.
          
   
14 Я чую наклепи багатьох, звідусіль погрози, коли вони разом змовляються проти мене, маючи намір відібрати моє життя.
   
14 For jeg hører mange som hvisker
          – å, redsel på alle kanter! –
          når de samler seg mot meg
          og legger planer om å ta mitt liv.
          
   
15 Але я на Тебе, ГОСПОДИ, покладаюсь і кажу: Ти – мій Бог!
   
15 Men jeg setter min lit til deg, Herre,
          jeg sier: «Du er min Gud.»
          
   
16 У Твоїх руках моя доля. Врятуй мене від рук моїх ворогів, що мене переслідують.
   
16 Mine tider er i din hånd,
          fri meg fra fiender som jager meg!
          
   
17 Засяй світлом Свого обличчя на Твого раба, спаси мене у Своєму милосерді.
   
17 La ditt ansikt lyse over din tjener,
          frels meg i din miskunn!
          
   
18 ГОСПОДИ, не дай мені осоромитися, адже я кличу до Тебе. Нехай осоромляться нечестиві й замовкнуть у шеолі.
   
18 Herre, la meg ikke bli til skamme,
          for jeg roper til deg.
        
          La de urettferdige bli stående med skam
          og gå tause til dødsriket!
          
   
19 Нехай заніміють обманливі уста, які зухвало зі зневагою наговорюють на праведника.
   
19 La lepper som lyver, bli stumme,
          de som taler frekt mot den rettferdige
          med hovmod og forakt.
          
   
20 Яка ж велика Твоя доброта, яку Ти зберіг для тих, що Тебе бояться, і виявляєш її перед людськими синами тим, що на Тебе надіються!
   
20 Hvor stor din godhet er,
          som du har spart til dem som frykter deg!
          Rett foran mennesker har du vist din godhet
          mot den som søker tilflukt hos deg.
          
   
21 Ти охороняєш їх від людської мінливості в надійному місці Своєї присутності; Ти захистиш їх в укритті від лихих язиків.
   
21 Hos deg finner de ly
          mot menneskers overgrep.
          Du verner dem i din hytte
          mot anklagende tunger.
          
   
22 Благословенний ГОСПОДЬ, бо виявив до мене Свою дивовижну милість в укріпленому місті!
   
22 Velsignet er Herren som gjør under!
          Han viste meg miskunn i en beleiret by.
          
   
23 А я ж говорив у своєму занепокоєнні: Я відкинутий з-перед Твоїх очей. Однак Ти почув голос мого благання, коли я волав до Тебе.
   
23 Jeg sa i min angst:
          «Jeg er støtt bort fra dine øyne.»
          Men du hørte min bønn
          da jeg ropte til deg.
          
   
24 Любіть ГОСПОДА, всі святі Його, адже ГОСПОДЬ оберігає вірних, а зарозумілим відплачує з надлишком.
   
24 Elsk Herren, alle hans fromme!
           Herren verner de trofaste,
          men den hovmodige gir han igjen i fullt mål.
          
   
25 Тож усі, котрі надієтесь на ГОСПОДА, будьте мужніми, і нехай буде сміливим ваше серце! 25 Vær modige og sterke,
          alle dere som venter på Herren!
< Forrige kapittelNeste kapittel >

01. juli 2022

Dagens bibelord

Josva 24,19–28

Les i nettbibelen

19Josva sa til folket: «Dere makter ikke å tjene Herren, for han er en hellig Gud. Han er en nidkjær Gud, som ikke bærer over med deres lovbrudd og synder. ... Vis hele teksten

19Josva sa til folket: «Dere makter ikke å tjene Herren, for han er en hellig Gud. Han er en nidkjær Gud, som ikke bærer over med deres lovbrudd og synder. 20Hvis dere forlater Herren og dyrker fremmede guder, vil han igjen føre ulykke over dere og gjøre ende på dere, hvor mye godt han enn har gjort mot dere før.» 21Folket sa til Josva: «Nei! Herren vil vi tjene.» 22Da sa Josva til dem: «Så er dere vitner mot dere selv at dere har valgt Herren og vil tjene ham.» De svarte: «Vi er vitner!» 23Da sa Josva: «Skill dere av med de fremmede gudene som finnes hos dere, og vend deres hjerte mot Herren, Israels Gud!» 24Folket sa til Josva: « Herren vår Gud vil vi tjene, hans stemme vil vi lyde.» 25Den dagen sluttet Josva en pakt for folket og fastsatte lov og rett for dem i Sikem. 26Han skrev disse ordene opp i Guds lovbok. Så tok han en stor stein og reiste den der, under eika som står ved Herrens helligdom. 27Og Josva sa til hele folket: «Se, denne steinen skal være et vitne mot oss, for den har hørt hvert ord som Herren har sagt til oss. Den skal vitne mot dere, så dere ikke fornekter deres Gud.» 28Så lot Josva folket gå, hver til sin eiendom.