Bibelsøk

Søk
Velg oversettelse
Hvor finner jeg...

.

Tilbake til oversikten

Друга книга Хронiк (2-а книга паралiпоменон)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36

< Forrige kapittelNeste kapittel >
5Коли Соломон закінчив усю працю щодо спорудження Храму ГОСПОДА, то Соломон вніс святі дари свого батька Давида, зокрема: золото, срібло та всі інші речі й посуд; все це він поклав у скарбницю Божого Храму.
   

Paktkisten blir satt på plass
5Nå var alt arbeidet som Salomo hadde gjort på Herrens hus, fullført. Og Salomo flyttet dit alt det som hans far David hadde helliget. Sølvet og gullet og alt utstyret la han i skattkamrene i Guds hus.
 2 Після цього Соломон зібрав ізраїльських старійшин та всіх голів племен, начальників батьківських (домів) Ізраїлевих синів до Єрусалима, аби перенести Ковчег ГОСПОДНЬОГО Заповіту з Міста Давида, тобто із Сіону.
   
 2 Så samlet Salomo Israels eldste og alle stammehøvdingene, overhodene for familiene, i Jerusalem. De skulle føre Herrens paktkiste opp fra Davidsbyen, det er Sion.
 3 Таким чином зібрались у царя (всі) мужі Ізраїлю відзначити сьомого місяця свято.
   
 3 Og alle menn i Israel samlet seg hos kongen på festen, som var i den sjuende måneden.
   
 4 Коли прибули всі старійшини Ізраїлю, левіти підняли Ковчег
   
 4 Da alle Israels eldste var kommet, løftet levittene kisten,
 5 і понесли Ковчег разом із Наметом Зборів та з усіма святими предметами, що були в Наметі. Все це несли священики та левіти.
   
 5 og de førte paktkisten opp sammen med telthelligdommen og alt det hellige utstyret som var i teltet. Det var levittprestene som bar dem.
 6 А цар Соломон разом з усією громадою Ізраїлю, що зібралась у нього перед Ковчегом, приносили в жертву овець та волів у такій кількості, що не можна (було) порахувати й записати, – так їх було багато.
   
 6 Kong Salomo sto foran kisten sammen med hele Israels menighet, som hadde samlet seg hos ham. De ofret småfe og storfe i slike mengder at ingen kunne telle eller regne dem.
 7 Тож священики внесли Ковчег ГОСПОДНЬОГО Заповіту на його місце, у внутрішнє Святилище Храму, у Святе Святих, під крила херувимів.
   
 7 Så bar prestene Herrens paktkiste og satte den der den skulle stå, i det innerste tempelrommet, i Det aller helligste, under kjerubenes vinger.
 8 Херувими простягали свої крила над тим місцем, де, нарешті, стояв Ковчег, – херувими покривали сам Ковчег та його держаки зверху.
   
 8 Kjerubene bredte vingene ut over det stedet hvor kisten sto, slik at de dekket både kisten og bærestengene ovenfra.
 9 Держаки були такі довгі, що кінці держаків Ковчега було видно тим, що стояли спереду в Святому ((відділенні)), проте знадвору їх не було видно. Там вони і до сьогодні.
   
 9 Stengene var så lange at en kunne se endene av dem fra Det hellige foran Det aller helligste, men de kunne ikke sees utenfra. Der har den vært til denne dag.
10 У середині Ковчега не було нічого, крім двох скрижалів, які туди поклав Мойсей на Хориві, коли ГОСПОДЬ укладав Свій (Заповіт) з ізраїльтянами після їх виходу з Єгипту.
   
10 I kisten fantes det ikke noe annet enn de to tavlene som Moses hadde lagt der ved Horeb, den gang Herren sluttet pakt med israelittene da de dro ut av Egypt.
   
11 Так сталося, що коли священики виходили зі Святилища, – адже всі зібрані там священики, незалежно від своєї череди ((зміни)), були освячені, –
   
11 Så gikk prestene ut av helligdommen. For alle prestene som var der, hadde helliget seg, uansett hvilken avdeling de hørte til,
12 коли всі левіти-хористи на чолі з Асафом, Геманом, Єдутуном та їхніми синами й братами, одягнуті в одежі (з) вісону, стояли зі східного боку від жертовника й співали в супроводі цимбалів, цитрів та арф, сто двадцять священиків, трубили в труби;
   
12 og alle levittsangerne, både Asaf, Heman og Jedutun med sønner og brødre sto der på østsiden av alteret, kledd i lin, med symbaler, harper og lyrer, og sammen med dem hundre og tjue prester som blåste i trompeter.
13 коли звуки їхніх труб разом з голосами тих, що співали, зливались в одну злагоджену мелодію хвали та прославлення ГОСПОДА; і коли в супроводі труб, цимбалів та інших музичних інструментів всі заспівали, прославляючи ГОСПОДА, бо Він достойний і Його милосердя вічне, – Храм ГОСПОДНІЙ, (усе Святилище) сповнилось хмарою Його слави!
   
13 På samme tid stemte trompetblåserne og sangerne unisont i for å takke og love Herren til lyden av trompeter, symbaler og andre musikkinstrumenter. De lovet Herren: «For han er god, evig varer hans miskunn.» Da ble tempelet, Herrens hus, fylt av en sky.
14 Тому священики не могли далі стояти (і) здійснювати служіння через ту хмару, оскільки ГОСПОДНЯ слава заповнила Божий Храм. 14 Prestene kunne ikke stå og gjøre tjeneste på grunn av skyen; for Herrens herlighet fylte Guds hus.
< Forrige kapittelNeste kapittel >

10. august 2022

Dagens bibelord

1. Peter 3,8–17

Les i nettbibelen

8Til slutt et ord til dere alle: Ha samme sinn, vis medfølelse og søskenkjærlighet, hjertelag og ydmykhet. 9Gjengjeld ikke ondt med ondt eller hån med hån. Nei, velsign heller, for dere er kalt til å arve velsignelse. ... Vis hele teksten

8Til slutt et ord til dere alle: Ha samme sinn, vis medfølelse og søskenkjærlighet, hjertelag og ydmykhet. 9Gjengjeld ikke ondt med ondt eller hån med hån. Nei, velsign heller, for dere er kalt til å arve velsignelse. 10Den som vil elske livet og se gode dager, må holde tungen borte fra det som er ondt, og leppene borte fra svikefull tale. 11Han må vende seg bort fra det onde og gjøre det gode, søke fred og jage etter den. 12For Herrens øyne følger de rettferdige, og hans øre lytter til deres bønn. Men Herrens ansikt er vendt mot dem som gjør det onde. 13Hvem kan gjøre dere noe ondt hvis dere brenner for det gode? 14Men salige er dere om dere lider for rettferdighets skyld. Vær ikke redde for dem, og la dere ikke skremme, 15men hold Kristus hellig som Herre i hjertet! Vær alltid klare til forsvar når noen krever dere til regnskap for det håp dere eier. 16Men gjør det ydmykt og med gudsfrykt, så dere kan ha en god samvittighet. Da vil de som baktaler dere for deres gode livsførsel i Kristus, bli gjort til skamme med sine beskyldninger. 17Det er bedre å lide, om Gud så vil, når en gjør det gode, enn når en gjør det onde.