Bibelsøk

Søk
Velg oversettelse
Hvor finner jeg...

.

Tilbake til oversikten

Друга книга Мойсея. Вихід

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40

< Forrige kapittelNeste kapittel >

Вдячна Мойсеєва пісня
15Після цього Мойсей з Ізраїлевими нащадками, голосно скандуючи, заспівали ГОСПОДУ цю пісню:
        Я буду співати ГОСПОДУ, бо Він велично прославився.
            Коня і вершника скинув у море.
   

Herren er min styrke
15Da sang Moses og israelittene denne sangen for Herren:
        
          Jeg vil synge for Herren,
          for han er høyt opphøyd;
          hest og rytter kastet han i havet.
          
   
 2 ГОСПОДЬ – моя Сила і Пісня,
            Він став для мене Порятунком.
        Це – мій Бог, і я прославлю Його.
            Він – Бог мого батька, тож вихвалятиму Його.
   
 2 Herren er min kraft og min styrke,
          han er blitt min frelse.
          Han er min Gud, ham vil jeg prise,
          min fars Gud, ham vil jeg opphøye.
          
   
 3 ГОСПОДЬ – войовничий витязь,
             ГОСПОДЬ – ім’я Його.
   
 3 Herren er en kriger,
           Herren er hans navn.
          
   
 4 Колісниці фараона і його військо Він кинув у море.
            Найкращих полководців Він потопив у Червоному морі.
   
 4 Faraos vogner og hele hans hær
          kastet han i havet,
          dyktige krigere druknet i Sivsjøen.
          
   
 5 Безодня покрила їх.
            Вони поринули в глибочінь, мов камінь.
   
 5 Havdypene skjulte dem,
          de sank som stein i dypet.
          
   
 6 Твоя правиця, ГОСПОДИ, прославилася силою.
            Твоя правиця, ГОСПОДИ, розбиває ворога.
   
 6 Herre, din høyre hånd er herlig i makt,
          din høyre hånd knuser fiender, Herre.
          
   
 7 Величчю Своєї слави Ти скидаєш своїх супротивників.
            Ти посилаєш Свій гнів, який їх пожирає, як стерню.
   
 7 I din velde slår du ned dem som reiser seg mot deg.
          Du slipper din harme løs,
          den fortærer dem som strå.
          
   
 8 Духом Твого гніву були згромаджені води.
            Потоки стали стіною,
            водна безодня застигла посеред моря.
   
 8 Ved et pust fra din nese
          tårnet vannet seg opp.
          Strømmene sto som en voll,
          dypene stivnet i havets hjerte.
          
   
 9 Ворог сказав: Кинуся й наздожену,
            розділю здобич, наповню ним свою душу.
            Вийму свій меч, й позбавить їх спадку рука моя.
   
 9 Fienden sa:
          «Jeg følger etter og tar dem igjen,
          deler bytte og stiller all min lyst.
          Jeg drar sverdet og utrydder dem med min hånd.»
          
   
10 А Ти дмухнув Своїм Духом, i покрило їх море;
            вони потонули, наче свинець у глибоких водах.
   
10 Du lot din pust blåse,
          og havet skjulte dem.
          De sank som bly i det veldige vannet.
          
   
11 Хто поміж богами подібний до Тебе, ГОСПОДИ?
            О, прославлений у святості, подиву гідний Своєю славою!
            Ти, Котрий твориш чудеса, хто подібний до Тебе?
   
11 Hvem er som du blant gudene, Herre?
          Hvem er som du, herlig og hellig,
          skremmende i storverk,
          underfull i gjerning?
          
   
12 Простягнув Ти правицю Свою,
            і поглинула їх земля.
   
12 Du rakte ut din høyre hånd,
          og jorden slukte dem.
          
   
13 Ти у Своїй доброті попровадив цей народ, якого Ти визволив,
            і Своєю силою привів до Своєї святої оселі.
   
13 I kjærlighet førte du
          det folket som du fridde ut.
          Du ledet dem med din kraft
          til din hellige bolig.
          
   
14 Почули народи і затремтіли від страху, –
            жах огорнув мешканців филистимського краю.
   
14 Folkene hørte det og skalv,
          angst grep dem som bor i Filisterland.
          
   
15 Тоді збентежились провідники Едому
            і трепет охопив вельмож Моаву.
            Упали духом усі мешканці Ханаану.
   
15 Da ble Edoms høvdinger forferdet,
          Moabs mektige skalv,
          motet sviktet alle som bor i Kanaan.
          
   
16 Нехай найде на них великий страх!
            Від величі Твоєї руки вони замовкли, наче камінь,
        доки не перейде Твій народ, ГОСПОДИ.
            Доки не перейде цей народ, якого Ти придбав.
   
16 Angst og redsel kommer over dem,
          ved din veldige arm blir de som forsteinet,
          mens ditt folk drar forbi, Herre,
          mens folket som du har vunnet, drar forbi.
          
   
17 Ти введеш їх і посадиш на горі Своєї спадщини, –
            на місці, яке Ти, ГОСПОДИ, зробив для Себе житлом, –
            Святинею Господньою, яку звели Твої руки.
   
17 Du skal føre dem inn og plante dem
          på fjellet som er din eiendom,
          på stedet du har gjort til din bolig, Herre,
          helligdommen som dine hender
          har grunnlagt, Herre.
          
   
18 ГОСПОДЬ царює на віки віків!
   
18 Herren er konge til evig tid.
        
19 Адже коли коні фараона з його колісницями та його вершниками ввійшли в море, ГОСПОДЬ повернув на них води моря. А Ізраїлеві нащадки йшли суходолом посеред моря.
   
19 Da faraos hester med vogner og ryttere gikk ut i havet, lot Herren vannet vende tilbake over dem. Men israelittene gikk tørrskodd gjennom havet.
   
20 Пророчиця Маріам, сестра Аарона, взяла тимпан у свої руки, і всі жінки з тимпанами вийшли за нею у хороводі. 20 Så tok Arons søster Mirjam, som var profet, en tromme i hånden, og alle kvinnene fulgte etter henne, slo på tromme og danset.
21 І Маріам звернулася до них:
        Співайте ГОСПОДУ, бо Він велично прославився.
        Коня і
21 Mirjam sang i vekselsang med dem:
        
          «Syng for Herren,
          for han er høyt opphøyd,
          hest og rytter kastet han i havet!»

Обернення гіркоϊ води в солодку
22 Від Червоного моря Мойсей попровадив Ізраїль далі, і вони пішли в пустелю Шур. Три дні вони йшли пустелею й не знаходили води.

Vann i ørkenen
22 Moses lot Israel bryte opp fra Sivsjøen, og de kom til ørkenen Sjur. De gikk tre dager i ørkenen uten å finne vann.
23 Прийшли вони до Мери, але не могли пити води з Мери, оскільки вона була гіркою. Через те дали назву тій місцевості Мера, тобто гірка. 23 Så kom de til Mara, men de kunne ikke drikke vannet i Mara fordi det var bittert. Derfor ble stedet kalt Mara.
24 Тому народ почав нарікати на Мойсея, кажучи: Що нам пити? 24 Folket klaget til Moses og sa: «Hva skal vi drikke?»
25 Мойсей почав волати до ГОСПОДА. Тоді ГОСПОДЬ показав йому дерево, яке той кинув у воду, і вода стала солодкою.
        Там Він дав йому Заповіді та настанови, і там його випробовував.
25 Da ropte han til Herren, og Herren viste ham et tre. Det kastet han i vannet, og vannet ble friskt.
        I Mara fastsatte han lov og rett for folket, og der satte han dem på prøve.
26 Він сказав: Якщо уважно будеш прислухатися до голосу ГОСПОДА, твого Бога, і чинитимеш те, що праведне в Його очах, якщо зважатимеш на Його Заповіді і будеш дотримуватися всіх Його настанов, то не наведу на тебе жодної з тих хвороб, які Я навів на єгиптян. Бо Я – ГОСПОДЬ, Який тебе оздоровлює.
   
26 Han sa: «Hvis du fullt og helt adlyder Herren din Guds røst og gjør det som er rett i hans øyne, lytter til hans bud og holder alle hans forskrifter, da skal jeg ikke legge på deg alle de sykdommene jeg la på egypterne. For jeg, Herren, er den som helbreder deg.»
   
27 (Звідти) вони пішли до Еліма, де було дванадцять джерел води і сімдесят пальмових дерев. Тож там, біля води, вони отаборилися. 27 Siden kom de til Elim. Der var det tolv vannkilder og sytti daddelpalmer. Og de slo leir der ved vannet.
< Forrige kapittelNeste kapittel >

04. oktober 2022

Dagens bibelord

Matteus 6,25–29

Les i nettbibelen

25Derfor sier jeg dere: Vær ikke bekymret for livet, hva dere skal spise, eller hva dere skal drikke, heller ikke for kroppen, hva dere skal kle dere med. Er ikke livet mer enn maten og kroppen mer enn klærne? ... Vis hele teksten

25Derfor sier jeg dere: Vær ikke bekymret for livet, hva dere skal spise, eller hva dere skal drikke, heller ikke for kroppen, hva dere skal kle dere med. Er ikke livet mer enn maten og kroppen mer enn klærne? 26Se på fuglene under himmelen! De sår ikke, de høster ikke og samler ikke i hus, men den Far dere har i himmelen, gir dem føde likevel. Er ikke dere mer verdt enn de? 27Hvem av dere kan vel med all sin bekymring legge en eneste alen til sin livslengde? 28Og hvorfor er dere bekymret for klærne? Se på liljene på marken, hvordan de vokser! De strever ikke og spinner ikke, 29men jeg sier dere: Selv ikke Salomo i all sin prakt var kledd som en av dem.