Bibelsøk

Søk
Velg oversettelse
Hvor finner jeg...

.

Tilbake til oversikten

Друга книга Мойсея. Вихід

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40

< Forrige kapittelNeste kapittel >

Перепелиці та манна
16З Еліма вся громада Ізраїлевих нащадків вирушила далі. А п’ятнадцятого дня другого місяця, – відтоді як ізраїльтяни вийшли з Єгипетського краю, – вони прийшли в пустелю Сін, що між Елімом та Сінаєм.

Brød fra himmelen
16De brøt opp fra Elim, og hele Israels menighet kom til Sin-ørkenen, som ligger mellom Elim og Sinai. Det var den femtende dagen i den andre måneden etter at de hadde dratt ut av Egypt.
 2 У пустелі вся громада Ізраїлевих нащадків почала нарікати на Мойсея та Аарона.  2 Hele menigheten klaget til Moses og Aron i ørkenen
 3 Ізраїлеві нащадки говорили їм: О, коли б ми повмирали від руки ГОСПОДА в Єгипетському краю, коли ми сиділи біля казанів з м’ясом і їли хліб досита! Ви ж вивели нас у цю пустелю, щоб усю цю громаду вигубити голодом!
   
 3 og sa: «Om vi bare hadde fått dø for Herrens hånd i Egypt da vi satt omkring kjøttgrytene og spiste oss mette! Men nå har dere ført oss ut i denne ørkenen for at alle vi som er samlet her, skal dø av sult.»
   
 4 Тоді ГОСПОДЬ сказав Мойсеєві: Я дам вам хліб з неба. Люди виходитимуть і щодня збиратимуть скільки потрібно на день, аби випробувати їх, чи ходитимуть вони в Моїм Законі, чи ні.  4 Da sa Herren til Moses: «Se, jeg vil la det regne brød ned til dere fra himmelen. Hver dag skal folket gå ut og sanke en dagsrasjon. Slik vil jeg sette dem på prøve og se om de følger min lov eller ikke.
 5 Шостого дня нехай вони приготують те, що принесли. Виявиться, що (зібраного) буде вдвічі більше від того, що збирають щодня.  5 Når de på den sjette dagen tilbereder det de har hentet, skal det være dobbelt så mye som det de ellers sanker hver dag.»
   
 6 Тож Мойсей і Аарон звернулись до всіх Ізраїлевих нащадків з такими словами: Увечері ви дізнаєтеся, що (саме) ГОСПОДЬ вивів вас із Єгипетського краю,  6 Så sa Moses og Aron til alle israelittene: «I kveld skal dere forstå at det var Herren som førte dere ut av Egypt.
 7 а вранці побачите ГОСПОДНЮ славу, тому що Він почув ваше нарікання на ГОСПОДА. А ми хто такі, що ви нарікаєте на нас?  7 Og i morgen tidlig skal dere se Herrens herlighet, for han har hørt hvordan dere klager til ham. Men hvem er vel vi, siden dere klager til oss?»
 8 Далі Мойсей наголосив: ГОСПОДЬ дасть вам увечері спожити м’ясо, а вранці (отримаєте) хліба досита. ГОСПОДЬ почув ваші слова нарікання на Нього! А ми хто такі? Ваше нарікання не на нас, але на ГОСПОДА!
   
 8 Moses fortsatte: «I kveld skal Herren gi dere kjøtt å spise, og i morgen brød å mette dere med. For Herren har hørt hvordan dere har klaget til ham. Men hvem er vi? Det er ikke over oss dere klager, men over Herren.»
   
 9 Ааронові Мойсей сказав: Промов до всієї громади Ізраїлевих нащадків: Підійдіть до ГОСПОДА, оскільки Він почув ваші нарікання!  9 Moses sa til Aron: «Si til hele Israels menighet: Kom fram for Herren, for han har hørt klagene deres!»
10 Коли Аарон промовляв до всієї громади Ізраїлевих нащадків, (сталося неймовірне): повернувшись у бік пустелі, (люди побачили) ГОСПОДНЮ славу, що з’явилась у хмарі. 10 Mens Aron talte til Israels menighet, vendte de seg mot ørkenen. Og se, Herrens herlighet viste seg i skyen.
11 І ГОСПОДЬ заговорив до Мойсея, кажучи: 11 Da talte Herren til Moses:
12 Я почув нарікання нащадків Ізраїля. Скажи їм: Під вечір будете їсти м’ясо, а вранці насититеся хлібом. І пізнаєте, що Я – ГОСПОДЬ, ваш Бог!
   
12 «Jeg har hørt hvordan israelittene klager. Si til dem: I skumringen skal dere få kjøtt å spise, og i morgen tidlig skal dere få mette dere med brød. Dere skal kjenne at jeg er Herren deres Gud.»
   
13 Настав вечір, налетіли перепела і покрили табір. А вранці довкола табору випала роса. 13 Da det ble kveld, kom det vaktler og dekket leiren, og om morgenen lå det et lag med dugg rundt leiren.
14 Коли ж роса зійшла, на поверхні пустелі з’явилось щось дрібне, як крупи, дрібне, наче іній на землі. 14 Da duggen forsvant, var ørkenen dekket av et fint, kornet lag. Det var som fint rim på jorden.
15 Побачивши це, Ізраїлеві нащадки запитали один одного: Що це? Адже вони не знали, що це було. А Мойсей сказав їм: Це хліб, який ГОСПОДЬ дав вам на поживу. 15 Da israelittene så det, sa de til hverandre: «Hva er det?» For de visste ikke hva det var. Og Moses sa til dem: «Det er det brødet Herren har gitt dere å spise.
16 Це і є саме те, про що говорив ГОСПОДЬ: Тож нехай кожний збирає його за кількістю осіб – гомер на особу. Збиратимете на кожну людину за кількістю душ, що проживають у вашому наметі. 16 Dette er det påbudet Herren har gitt: Sank av dette så mye som dere kan spise, en omer per hode. Dere skal hente til dem som bor i teltet, etter hvor mange dere er.»
17 Ізраїлеві нащадки так і зробили, – хто зібрав більше, а хто менше. 17 Det gjorde israelittene. Noen sanket mye, andre lite.
18 Та коли міряли гомером, то не мав надлишку той, хто зібрав багато, як і той, хто мало зібрав, не мав недостачі. Кожен збирав відповідно до потреби і кількості у нього їдоків. 18 Da de målte det i forhold til en omer, hadde den som hadde sanket mye, ikke noe til overs. Og den som hadde sanket lite, manglet ingenting. Alle hadde sanket så mye mat som de trengte.
19 Мойсей попередив усіх: Хай ніхто не залишає того до ранку! 19 Moses sa til dem: «Ingen må la det bli noe igjen av det til neste morgen.»
20 Але Мойсея не (всі ) послухали. Дехто залишив його до ранку, тому завелися в ньому черв’яки, і воно засмерділося. Тож Мойсей розсердився на них. 20 Men de hørte ikke på Moses. Noen av dem lot noe bli igjen til neste morgen. Da gikk det mark i det, og det stinket. Og Moses ble sint på dem.
   
21 (Люди) збирали його рано-вранці – кожний відповідно до кількості у нього їдців. Коли ж припікало сонце, воно тануло.
   
21 Hver morgen sanket hver enkelt så mye mat som han trengte. Når solen begynte å varme, smeltet det.
22 Шостого дня виявилося, що хліба зібрали вдвічі більше – по два гомери на кожного. Усі начальники громади прийшли й доповіли (про це) Мойсеєві. 22 Den sjette dagen sanket de dobbelt så mye brød, to omer til hver. Og alle lederne i menigheten kom og fortalte det til Moses.
23 А він сказав їм: Це те, про що говорив ГОСПОДЬ: Завтра день спочинку – свята субота для ГОСПОДА. Що маєте пекти, печіть, і що хочете варити, варіть. А все, що зостанеться, залишіть собі до ранку. 23 Da sa han til dem: «Dette er det Herren har sagt. I morgen er det sabbatshvile, en hellig sabbat for Herren. Bak nå det som skal bakes, og kok det som skal kokes! Men alt det som blir til overs, skal dere legge bort til i morgen.»
24 Тож залишили його на наступний день, як звелів Мойсей. Воно не засмерділося, і черв’яки в ньому не завелися. 24 Så la de det bort til om morgenen, slik Moses hadde pålagt dem. Da stinket det ikke, og det var ikke mark i det.
25 Тому Мойсей сказав: Їжте його сьогодні, адже сьогодні субота для ГОСПОДА. Нині на полі ви його не знайдете. 25 Moses sa: «Spis det i dag, for i dag er det sabbat for Herren. I dag finner dere ikke noe på marken.
26 Шість днів збиратимете, а сьомого дня, в суботу, його не буде.
   
26 Seks dager skal dere sanke det. Men den sjuende dagen er det sabbat. Da er det ikke noe der.»
   
27 Але виявилося, що сьомого дня дехто з народу вийшов збирати, проте вони нічого не знайшли. 27 Likevel var det noen som gikk ut for å sanke den sjuende dagen. Men de fant ingenting.
28 Тоді ГОСПОДЬ сказав Мойсеєві: Доки ви будете відмовлятися виконувати Мої Заповіді та Мої Закони? 28 Da sa Herren til Moses: «Hvor lenge vil dere nekte å holde mine bud og lover?
29 Майте на увазі, що ГОСПОДЬ дав вам суботу, тому шостого дня Він дає вам хліба на два дні. Нехай сьомого дня ніхто не виходить зі свого місця, а залишається в себе. 29 Legg merke til at Herren har gitt dere sabbaten! Derfor gir han dere på den sjette dagen mat for to dager. Bli hvor dere er! Ingen må forlate området sitt den sjuende dagen.»
30 І народ сьомого дня відпочивав.
   
30 Så holdt folket seg i ro den sjuende dagen.
   
31 Дім Ізраїля назвав (хліб з неба): манна. Вона була біла, як насіння коріандру, а її смак, як у коржа з медом. 31 Israelittene kalte det manna. Det lignet korianderfrø. Det var hvitt og smakte som tynne kaker bakt i honning.
   
32 Мойсей сказав: Ось те, що заповідає ГОСПОДЬ: Візьміть повний гомор манни, аби (її) зберегти для ваших наступних поколінь. Вони мають бачити хліб, яким Я годував вас у пустелі, коли вивів з Єгипетського краю. 32 Moses sa: «Dette er det påbudet Herren har gitt dere: Fyll en omer med manna og oppbevar den for etterkommerne deres, så de kan få se det brødet jeg ga dere å spise i ørkenen da jeg førte dere ut av Egypt.»
33 Ааронові ж Мойсей сказав: Візьми посудину, насип туди повний гомор манни і поклади її на зберігання перед ГОСПОДОМ для ваших наступних поколінь. 33 Og Moses sa til Aron: «Ta en krukke, fyll en omer manna i den og sett den ned for Herrens ansikt! Den skal oppbevares for etterkommerne deres.»
34 Як і заповів ГОСПОДЬ Мойсеєві, Аарон поставив манну перед (Скинією) Свідчення на зберігання. 34 Aron gjorde som Herren hadde pålagt Moses. Han satte krukken foran vitnesbyrdet. Der skulle den oppbevares.
   
35 Ізраїлеві нащадки їли манну сорок років, доки вони не прийшли до заселеної землі. Вони харчувались манною, доки не перейшли кордон Ханаанської землі. 35 Israelittene spiste manna i førti år, til de kom til bebodd land. De spiste manna helt til de kom til grensen mot Kanaan. –
36 А гомер – це десята частина ефи. 36 En omer er en tiendedel av en efa.
< Forrige kapittelNeste kapittel >

04. oktober 2022

Dagens bibelord

Matteus 6,25–29

Les i nettbibelen

25Derfor sier jeg dere: Vær ikke bekymret for livet, hva dere skal spise, eller hva dere skal drikke, heller ikke for kroppen, hva dere skal kle dere med. Er ikke livet mer enn maten og kroppen mer enn klærne? ... Vis hele teksten

25Derfor sier jeg dere: Vær ikke bekymret for livet, hva dere skal spise, eller hva dere skal drikke, heller ikke for kroppen, hva dere skal kle dere med. Er ikke livet mer enn maten og kroppen mer enn klærne? 26Se på fuglene under himmelen! De sår ikke, de høster ikke og samler ikke i hus, men den Far dere har i himmelen, gir dem føde likevel. Er ikke dere mer verdt enn de? 27Hvem av dere kan vel med all sin bekymring legge en eneste alen til sin livslengde? 28Og hvorfor er dere bekymret for klærne? Se på liljene på marken, hvordan de vokser! De strever ikke og spinner ikke, 29men jeg sier dere: Selv ikke Salomo i all sin prakt var kledd som en av dem.