Bibelsøk

Søk
Velg oversettelse
Hvor finner jeg...

.

Tilbake til oversikten

Книга пророка Мiхея

1 2 3 4 5 6 7

Neste kapittel >

Гнів Божий на Юдею та Ізраїль
1Слово ГОСПОДА, яке було до Міхея з Морешету, за днів юдейських царів: Йотама, Ахаза та Єзекії. Ось що йому було показано щодо Самарії та Єрусалима.
   
1Herrens ord som kom til Mika fra Moresjet i de dager da Jotam, Ahas og Hiskia var konger i Juda, det han så om Samaria og Jerusalem.
Herren åpenbarer seg til dom
   
 2 Слухайте, всі народи! Прислухайся, земле, та все, що її наповнює! Владика, ГОСПОДЬ, буде проти вас свідчити, – Сам ГОСПОДЬ зі Свого святого Храму.
   
 2 Hør, alle dere folkeslag!
          Lytt, du jord,
          og alt som fyller deg!
          Herren Gud skal være vitne mot dere,
          Herren selv, fra sitt hellige tempel.
          
   
 3 Адже ГОСПОДЬ виходить зі Свого місцеперебування; Він сходить і крокує по узвишшях землі.
   
 3 Se, Herren går ut fra sitt sted,
          stiger ned og skrider fram
          over jordens høyder.
          
   
 4 Під Ним тануть гори, і розпадаються долини, наче віск від вогню, і як води, що стікають по (стрімких) схилах.
   
 4 Fjellene smelter under ham,
          og dalene revner,
          som voks når den smelter for ilden,
          som vann når det renner utfor stupet.
          
   
 5 А все це через провину Якова та через гріхи дому Ізраїля. Яка провина Якова? Хіба не Самарія? А які узвишшя Юди? Хіба не Єрусалим?
   
 5 Alt dette
          på grunn av Jakobs opprør
          og Israels synder!
          Hva er Jakobs opprør?
          Samaria!
          Og hva er Judas offerhauger?
          Jerusalem!
          
   
 6 Через те перетворю Самарію на купи каміння у полі, на місце для садження виноградної лози; повикидаю її каміння в долину, і відкрию підвалини її.
   
 6 Men jeg skal legge Samaria i ruiner
          og gjøre byen om til vinmarker.
          Jeg velter steinene ned i dalen
          og legger grunnvollene hennes bare.
          
   
 7 І будуть розбиті всі її боввани, спалені у вогні всі її дарунки за блуд. Я потрощу всіх її ідолів. Оскільки вона назбирала з плати за блуд, до плати за блуд вони повернуться.
   
 7 Alle gudebildene hennes skal knuses,
          alle horegavene skal brennes,
          og alle avgudsbildene vil jeg ødelegge.
          Med horepenger har hun samlet dem,
          og til horelønn skal de bli.
          
   
 8 Через це, – (каже Міхей), – буду тужити й голосити, ходитиму голим і босим, буду вити, як шакали, і скиглити, наче страуси.
   
 8 Derfor må jeg klage og jamre,
          gå barføtt og naken omkring,
          jeg holder klage som sjakalen,
          har sorg som strutsen.
          
   
 9 Хоча її ((Самарії) ) рани смертельні, й сягають аж до Юдеї; горе постукало навіть у брами мого народу, – самого Єрусалима.
   
 9 For skaden hennes er uhelbredelig.
          Nå står Juda for tur.
          Det har nådd til mitt folks port,
          til Jerusalem.

Klage over byene i Juda
   
10 Проте не розголошуйте про це в Ґаті, не тужіть і не плачте в Бет-Леафрі, а просто качайтеся в поросі.
   
10 Kunngjør det ikke i Gat!
          Ikke gråt og klag!
          Velt deg i støvet i Bet-Leafra!
          
   
11 Ходіть, мешканці Шафіра, нагими й осоромленими, бо не можуть вийти вам (назустріч) мешканці Цаанану. Чути голосіння і в Бет-Ецелі, тому не чекайте підмоги і звідти.
   
11 Dra bort naken og med vanære,
          du som bor i Sjafir!
          Hun som bor i Saanan,
          kommer ikke ut.
          I Bet-Ha'esel holdes klage,
          der får dere ingen støtte.
          
   
12 Як можна очікувати (чогось ) доброго мешканцям Мароту, коли лихо від ГОСПОДА прийшло аж до брам Єрусалима.
   
12 Hun som bor i Marot,
          venter på lykke,
          men ulykke fra Herren
          kommer ned ved Jerusalems port.
          
   
13 Запрягай коней у колісницю, мешканцю Лакішу, який став початком гріха для Сіонської доньки, адже в тебе знайдені ті самі злочини, що й в Ізраїлі.
   
13 Spenn hestene for vognen,
          du som bor i Lakisj!
          Der var opphavet
          til synd for datter Sion,
          for hos deg er Israels opprør å finne.
          
   
14 Тому тобі доведеться дати розвідний лист Морешет-Ґатові; палаци Акзіва стануть обманом для царів Ізраїлю.
   
14 Derfor må du gi skilsmissegave til Moresjet-Gat.
          Som en uttørket bekk
          er husene i Aksib for Israels konger.
          
   
15 Що ж до мешканця Мареші, то до тебе Я пришлю того, котрий присвоїть твої володіння, так що аж до Адуллама досягне слава Ізраїлю.
   
15 Enda en gang sender jeg en erobrer mot deg,
          du som bor i Maresja.
          Til Adullam kommer Israels pryd.
          
   
16 Поголи собі (голову) й обстрижи (бороду) на знак жалоби за твоїми улюбленими дітьми, зроби собі лисину, як у орла, адже вони забрані від тебе в полон. 16 Klipp deg og rak deg snau
          for barna du hadde kjær!
          Klipp deg snau som en gribb,
          for de er ført bort fra deg.
Neste kapittel >

06. juli 2022

Dagens bibelord

Matteus 7,21–29

Les i nettbibelen

21Ikkje alle som seier til meg: ‘Herre, Herre!’ skal koma inn i himmelriket, men den som gjer det Far min i himmelen vil. ... Vis hele teksten

21Ikkje alle som seier til meg: ‘Herre, Herre!’ skal koma inn i himmelriket, men den som gjer det Far min i himmelen vil. 22Mange skal seia til meg på den dagen: ‘Herre, Herre! Har vi ikkje tala profetord i ditt namn, drive ut vonde ånder i ditt namn og gjort mange mektige gjerningar i ditt namn?’ 23Då skal eg seia det beint ut: ‘Eg har aldri kjent dykk. Gå bort frå meg, de som gjer urett!’ 24Den som høyrer desse orda mine og gjer det dei seier, liknar ein klok mann som bygde huset sitt på fjell. 25Regnet silte, elvane fløymde, og vindane bles og slo mot huset. Men det fall ikkje, for det var tufta på fjell. 26Men den som høyrer desse orda mine og ikkje gjer det dei seier, liknar ein uforstandig mann som bygde huset sitt på sand. 27Regnet silte, elvane fløymde, og vindane bles og slo mot huset. Då fall det, og fallet var stort.» 28Då Jesus hadde fullført denne talen, var folket fulle av undring over læra hans. 29For han lærte dei med myndig tale og ikkje som deira skriftlærde.